 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Просто з благословення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу навіть невіглас може одразу здобути усе знання. Тому я молю Господа про Його безпричинну милість до мене.
Текст* 2: Я складаю шанобливі поклони Шрі Крішні Чайтан'ї та Господеві Ніт'янанді, що подібні до Сонця та Місяця. Вони одночасно зійшли над обрієм Ґауди, щоб розігнати морок невігластва і так дивовижним чином дарувати благословення усім.
Текст* 3: Хвала усемилостивим Радзі та Мадана-мохані! Я кульгавий та безголовий, але Вони мене провадять, і Їхні лотосові стопи — це для мене все.
Текст* 4: У храмі з самоцвітів, під деревом бажань у Вріндавані на осяйному троні сидять Шрі Шрі Радга-Ґовінда, і Їм слугують Їхні найближчі супутники. Я смиренно схиляюсь перед Ними.
Текст* 5: Ґопінатгаджі причаровує всіх ґопі співом Своєї флейти і влаштовує солодкозвучний танець раса на березі Ямуни у Вамшіваті. Нехай же Він дарує нам Свою ласку.
Текст* 6: Хвала, хвала Шрі Ґаурахарі — океану милості! Хвала, хвала Тобі, сину Шачі-деві, Ти бо єдиний друг усіх палих душ!
Текст* 7: Хвала, хвала Господу Ніт'янанді й Адвайті Прабгу! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї із Шрівасою Тгакурою на чолі!
Текст* 8: Перше я стисло виклав «Аді-лілу» [ранішні розваги], яку вже докладно описав був Вріндавана даса Тгакура.
Текст* 9: Тому я зробив лише стислий огляд цих подій, він, проте, містить у собі всі потрібні подробиці.
Текст* 10: Неможливо описати безмежні розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Одначе зараз я хочу загалом розповісти про головні події, що стались наприкінці Його розваг.
Текст* 11-12: Розваги, що їх вичерпно виклав Вріндавана даса Тгакура у своїй книзі «Чайтан'я-манґала», я подам лише оглядово. Проте деякі з цих надзвичайних подій згодом я опишу докладніше.
Текст* 13: Якщо поправді, то істинний оповідач розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — це Шріла Вріндавана даса, втілення В'ясадеви. Це лише з його наказу я пробую обсмоктувати рештки його трапези.
Текст* 14: З великою відданістю ставлячи собі на голову його лотосові стопи, я зараз коротко опишу завершальні розваги Господа.
Текст* 15: Двадцять чотири роки Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив серед сім'ї. Усі Його розваги, пов'язані з цими роками, називаються аді-ліла.
Текст* 16: Наприкінці Свого двадцять четвертого року, першої чверті Місяця пори маґга, Господь прийняв санн'ясу — зречений стан життя.
Текст* 17: Прийнявши санн'ясу, Господь Чайтан'я залишився в матеріальному світі ще на двадцять чотири роки. Усі розваги, які Він проявив протягом цього часу, називають шеша-ліла, тобто завершальні розваги.
Текст* 18: Заключні розваги Господа, які Він проявив в останні двадцять чотири роки Свого життя, поділяють на мадг'я [середню частину] та ант'я [завершальну частину]. Усі віддані Господа, говорячи про Його розваги, користуються цим поділом.
Текст* 19: Протягом шести років з останніх двадцяти чотирьох Шрі Чайтан'я Махапрабгу подорожував усією Iндією: від Джаґаннатга Пурі до Бенґалії й від мису Коморін до Вріндавани.
Текст* 20: Усі розваги, які Господь проявив у тих місцях, називають мадг'я-ліла, а Його подальші розваги — ант'я-ліла.
Текст* 21: Отже, Господні розваги поділяють на три частини: аді-лілу, мадг'я-лілу та ант'я-лілу. Зараз я докладно опишу мадг'я- лілу.
Текст* 22: Впродовж наступних вісімнадцяти років Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу залишався в Джаґаннатга Пурі і, подаючи особистий приклад, навчав усіх живих істот того, як треба виконувати віддане служіння.
Текст* 23: Шість років з вісімнадцяти, проведених в Джаґаннатга Пурі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу присвятив Своїм численним відданим. Через спів і танець Він відкрив світові любовне служіння Господу.
Текст* 24: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відрядив Ніт'янанду Прабгу з Джаґаннатга Пурі до Бенґалії, яку називають Ґауда-деша. I Господь Ніт'янанда затопив ту землю трансцендентним любовним служінням Господу.
Текст* 25: Натхненно служити Господу Крішні з трансцендентною любов'ю — це сама природа Шрі Ніт'янанди Прабгу. Отож, отримавши наказ від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Він скрізь і всюди поширював таке любовне служіння.
Текст* 26: В безлічі поклонів схиляюсь я перед лотосовими стопами Шрі Ніт'янанди Прабгу, який настільки милостивий, що усім світом поширив служіння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 27: Зазвичай Чайтан'я Махапрабгу звертався до Ніт'янанди Прабгу як до старшого брата, а Ніт'янанда Прабгу до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — як до Господа.
Текст* 28: Ніт'янанда Прабгу не хто інший, як Сам Баларама, а проте Він завжди вважає Себе за вічного слугу Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 29: Ніт'янанда Прабгу прохав усіх служити Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, оспівувати Його славу та повторювати Його ім'я. Він проголосив, що той, хто віддано служить Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, дорожчий Йому над життя.
Текст* 30: Отак Шріла Ніт'янанда Прабгу кожному, не розрізнюючи, ніс послання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Цим Він врятував людей, навіть попри те, що вони були блюзніри й пропащі душі.
Текст* 31: Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу звелів двом братам, Шрілі Рупі Ґосвамі та Шрілі Санатані Ґосвамі йти до Враджі. Отримавши Його наказ, вони вирушили до Шрі Вріндавана-дгами.
Текст* 32: Прийшовши до Вріндавани, брати звістували віддане служіння і віднайшли багато місць прощі. Зокрема, вони започаткували служіння Мадана-мохані та Ґовіндаджі.
Текст 33: Як Рупа, так і Санатана Ґосвамі принесли з собою до Вріндавани всілякі священні книги. Вони вибрали їхню суть, написавши численні праці з науки відданого служіння. Так вони врятували усіх пропащих негідників.
Текст 34: Ґосвамі, за наказом Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, засновували проповідь відданого служіння на дослідженні всіх сокровенних ведичних писань. Плоди їхньої праці дають змогу зрозуміти найсокровенніше віддане служіння у Вріндавані.
Текст 35: «Харі-бгакті-віласа», «Бріхад-бгаґаватамріта», «Дашама-тіппані» та «Дашама-чаріта» — ось деякі з книжок, що їх уклав Шріла Санатана Ґосвамі.
Текст* 36: Ми навели назви чотирьох книжок Санатани Ґосвамі. Шріла Рупа Ґосвамі також написав численні праці, що їх усіх неможливо навіть перелічити.
Текст* 37: Тому я перелічу найголовніші книжки Шріли Рупи Ґосвамі. Він описав вріндаванські розваги Господа у 100000 віршів.
Текст* 38: Серед книжок, що написав Шрі Рупа Ґосвамі, — «Бгакті- расамріта-сіндгу», «Відаґдга-мадгава», «Удджвала-ніламані» та «Лаліта-мадгава».
Текст* 39-40: Шріла Рупа Ґосвамі написав також «Дана-келі-каумуді», «Става-валі», «Ліла-ччганду», «Пад'явалі», «Ґовінда-вірудавалі», «Матгура-махатм'ю» та «Натака-варнану».
Текст 41: Кому до снаги перелічити решту книжок (починаючи з «Лаґгу-бгаґаватамріти»), що їх написав Шріла Рупа Ґосвамі? В усіх своїх книгах він описав вріндаванські розваги.
Текст* 42: Небіж Шрі Рупи Ґосвамі, Шріла Джіва Ґосвамі написав стільки книг з науки відданого служіння, що їм немає ліку.
Текст 43: У «Шрі Бгаґавата-сандарбзі» Шріла Джіва Ґосвамі вичерпно розкрив кінцеве призначення відданого служіння.
Текст 44: Найвідоміше і найпотужніше трансцендентне писання Джіви Ґосвамі — це книга за назвою «Ґопала-чампу». У цій книзі змальовано вічні Господні розваги і вичерпно описано трансцендентні смаки, якими насолоджуються у Вріндавані.
Текст* 45: Так Шріла Рупа Ґосвамі, Санатана Ґосвамі та їхній племінник Шріла Джіва Ґосвамі, а також майже всі їхні родичі жили у Вріндавані, пишучи важливі книги щодо відданого служіння.
Текст* 46: Через рік після того, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв зречений стан життя, усі віддані на чолі з Шрі Адвайтою Прабгу вирушили до Джаґаннатга Пурі, щоб побачити Господа.
Текст* 47: Взявши участь у святі Ратга-ятра, віддані лишались в Джаґаннатга Пурі ще чотири місяці. Виконуючи кіртану [співаючи й танцюючи], вони відчували безмежне блаженство від товариства Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 48: Коли прийшов час розставатись, Господь попрохав усіх відданих: «Будь ласка, приходьте сюди щороку подивитись на свято Ратга-ятра — подорож Господа Джаґаннатги до храму Ґундіча».
Текст* 49: Виконуючи наказ Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, усі віддані щороку відвідували Господа. Вони брали участь у святі Ґундіча в Джаґаннатга Пурі і через чотири місяці повертались додому.
Текст* 50: Ці зустрічі були сповнені таких емоцій, що ні Господь, ні віддані не відчували щастя без таких зустрічей.
Текст 51: Останні дванадцять років Господь зосереджувався на втісі від розваг Крішни, переживаючи у Своєму серці розлуку з Ним.
Текст* 52: Відчуваючи розлуку, Господь Чайтан'я Махапрабгу і вдень, і вночі поводився, наче божевільний. Часами Він сміявся, часами плакав; іноді Він танцював, а іноді тужливо співав.
Текст 53: Коли це відбувалося із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, Він ішов до Господа Джаґаннатги. Там Він відчував те саме, що відчували ґопі, коли після тривалої розлуки побачили Крішну на Курукшетрі, куди Крішна разом з братом та сестрою приїхав на прощу.
Текст* 54: Коли Чайтан'я Махапрабгу танцював на святі перед колісницею, Він завжди співав такі два рядки:
Текст 55: «Ось, нарешті Я досягнув Господа Мого життя, що за ним Я палав у вогні хтивих бажань».
Текст 56: Надвечір Господь Чайтан'я Махапрабгу ще більше повторював цю пісню [сеіта парана-натга]. Він думав: «Заберу Крішну, повернусь до Вріндавани!» Цей екстаз завжди переповнював Його серце.
Текст* 57: Танцюючи в такому екстазі перед Господом Джаґаннатгою, Шрі Чайтан'я Махапрабгу повторював одного вірша. Майже ніхто не міг збагнути його суті.
Текст 58: «Той самий, хто вкрав Моє серце за Моєї юності, тепер знову Мій повелитель. Ось ті самі місячні ночі пори чайтра, з кадамбового лісу так само віє солодкий вітерець, і так само чути пахощі квітів малаті. У наших близьких стосунках Я та сама кохана, а проте тут серце Моє не відчуває щастя. Я прагну повернутись туди, на берег Реви, під дерево ветасі. Таке моє бажання».
Текст* 59: Цей вірш здається описом палких почуттів між звичайними юнаком та дівчиною, проте істинний, глибинний смисл цього вірша був відомий лише Сварупі Дамодарі. Одного року трапилось так, що на святі був присутній також Рупа Ґосвамі.
Текст* 60: Хоча смисл вірша був відомий лише Сварупі Дамодарі, Рупа Ґосвамі, почувши його від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, одразу ж склав іншого, що розкривав смисл первинного.
Текст* 61: Склавши цього вірша, Рупа Ґосвамі записав його на пальмовому листку і застромив між листя на стрісі своєї хижі.
Текст* 62: Сховавши записаного вірша на стрісі своєї хатини, Шріла Рупа Ґосвамі пішов до моря омитись. Тим часом Господь Чайтан'я Махапрабгу прийшов до нього побачитись.
Текст 63: Щоб нікого не турбувати, три великих особистості — Харідаса Тгакура, Шріла Рупа Ґосвамі та Шріла Санатана Ґосвамі — не входили в храм Джаґаннатги.
Текст 64: Шрі Чайтан'я Махапрабгу щодня ходив подивитись на церемонію упала-бгоґа в храмі Джаґаннатги, а після цього, дорогою до Своєї оселі, Він заходив до цих трьох великих особистостей.
Текст* 65: Якщо хтось із цих трьох був відсутній, Чайтан'я Махапрабгу йшов до інших двох. Господь завжди дотримувався цього правила.
Текст* 66: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до оселі Шріли Рупи Ґосвамі, Він випадково побачив на стрісі той пальмовий листок, і, взявши його, прочитав вірша Рупи Ґосвамі.
Текст 67: Прочитавши вірша, Шрі Чайтан'я Махапрабгу поринув у екстаз. Поки Він перебував у цьому стані, повернувся Шріла Рупа Ґосвамі й одразу ж впав на землю, наче палка.
Текст* 68: Коли Рупа Ґосвамі впав долі, наче палка, Шрі Чайтан'я Махапрабгу піднявся і ляснув його по плечі. Тоді, взявши Рупу Ґосвамі в обійми, Чайтан'я Махапрабгу заговорив до нього.
Текст* 69: «Смисл Мого вірша не відомий нікому, — сказав Чайтан'я Махапрабгу. — Як тобі вдалося зрозуміти, що Я мав на увазі?»
Текст* 70: Сказавши це, Господь Чайтан'я Махапрабгу дарував Рупі Ґосвамі всілякі благословення і, забравши вірша з Собою, показав його згодом Сварупі Ґосвамі.
Текст 71: З великим подивом показавши вірша Сварупі Дамодарі, Чайтан'я Махапрабгу запитав у нього, як це Рупі Ґосвамі вдалося зрозуміти прагнення Його серця.
Текст* 72: Шріла Сварупа Дамодара Ґосвамі відповів Господеві Чайтан'ї Махапрабгу: «Якщо Рупа Ґосвамі збагнув, що Ти маєш на думці і чого Ти бажаєш, це означає, що він здобув особливе благословення Твоєї Господньої Милості».
Текст* 73: Господь сказав: «Я так був задоволений Рупою Ґосвамі, що обійняв його і дарував йому всю силу, потрібну для проповіді вчення бгакті.
Текст* 74: Я вважаю, що Шріла Рупа Ґосвамі цілком достойний отримати знання про потаємні смаки відданого служіння. Я б хотів, щоб ти пояснив йому більше про віддане служіння».
Текст* 75: Докладно ці всі події я опишу пізніше. Зараз я про це згадав тільки побіжно.
Текст 76: [Цей вірш промовляє Шріматі Радгарані]. «Люба подружко, ось Я зустріла на полі Курукшетри Свого дуже давнього й дорогого друга Крішну. Я та сама Радгарані, і тепер Ми зійшлися разом. Це дуже радісно, однак Я хотіла б опинитись під деревами лісу на березі Ямуни. Я прагну почути, як Його солодка флейта розлунює п'ятою нотою у вріндаванському лісі».
Текст* 77: Зараз, віддані, послухайте, будь ласка, коротке пояснення цього вірша. Так-от думав Господь Чайтан'я Махапрабгу, коли побачив Божество Джаґаннатги.
Текст* 78: Осереддям Його думок була Шріматі Радгарані, що на полі Курукшетри зустріла Крішну. Хоч і зустрілась Вона там з Крішною, Вона все-таки думала про Нього так:
Текст* 79: В Її думках Він був у пронизаній спокоєм Вріндавані, вдягнутий як пастушок. Але на Курукшетрі Він був вдягнутий у царські шати і Його оточували слони, коні та юрми людей. Таке оточення не сприяло Їхній зустрічі.
Текст* 80: Зустрівшись так із Крішною і думаючи про атмосферу Вріндавани, Радгарані прагнула, щоб Крішна забрав Її знову до Вріндавани і в тій умиротвореній атмосфері виконав Її бажання.
Текст 81: Ґопі сказали: «Любий Господи, чий пупок подібний до лотосової квітки, Твої лотосові стопи — єдиний притулок для тих, хто впав у темний колодязь матеріального існування. Твої стопи — об'єкт, якому поклоняються і на який медитують великі йоґи-містики та високоосвічені філософи. Ми прагнемо, щоб ці лотосові стопи проявились також і в наших серцях, хоча ми лише звичайні жінки, занурені у хатні справи».
Текст 82: Ґопі думали: «Любий Господи, якби Твої лотосові стопи знову прийшли до нашої домівки у Вріндавані, наші бажання були б виконані».
Текст* 83: Шріла Рупа Ґосвамі в одному вірші пояснив для розуміння широкого загалу потаємний смисл цього вірша з «Шрімад- Бгаґаватам».
Текст 84: Ґопі вели далі: «Любий Крішно, пахощі Твоїх насичених чарівними смаками ігор розносяться всіма лісами славетної землі Вріндавани, оперізаної солодкою околицею Матгури. У сприятливому оточенні цієї прекрасної землі Ти можеш насолоджуватись Своїми іграми — з флейтою, що танцює на Твоїх вустах, і в гурті нас, ґопі, чиї серця завжди зачаровані несподіваними екстатичними почуттями».
Текст* 85: Отак, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу бачив Джаґаннатгу, Він помічав, що Господь був разом із Своєю сестрою Субгадрою і в руці не мав флейти.
Текст* 86: Занурений в екстаз ґопі, Господь Чайтан'я Махапрабгу прагнув бачити Господа Джаґаннатгу в Його відначальному образі сина Нанди Махараджі, Крішни, що стоїть у Вріндавані, вигнувши тіло в трьох місцях, і сяє Своєю вродою. Його бажання бачити цей образ дедалі зростало.
Текст 87: Як Шріматі Радгарані незв'язно розмовляла з джмелем, коли побачила Уддгаву, так Шрі Чайтан'я Махапрабгу в екстазі вів незв'язні, божевільні розмови вдень і вночі.
Текст* 88: Останні дванадцять років Свого життя Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів у такому трансцендентному божевіллі. Так Він трьома способами проводив Свої завершальні ігри.
Текст* 89: Iгри, які Шрі Чайтан'я Махапрабгу проводив двадцять чотири роки, прийнявши стан зреченості, безмежні і незглибимі. Хто може збагнути смисл цих ігор?
Текст* 90: Просто щоб дати уявлення про ці ігри, я наводжу в формі переказу загальний огляд головних ігор.
Текст 91: Ось перший з коротких переказів ігор Господа. Прийнявши сан санн'яси, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирушив до Вріндавани.
Текст* 92: Йдучи до Вріндавани, Шрі Чайтан'я Махапрабгу поринув в екстатичну любов до Крішни і повністю забув про навколишній світ. Так Він три дні мандрував Радга-дешею — краєм, де не тече Ґанґа.
Текст* 93: Спочатку Господь Ніт'янанда ввів Шрі Чайтан'ю Махапрабгу в оману, привівши Його на берег Ґанґи і сказавши, що це Ямуна.
Текст 94: Через три дні Господь Чайтан'я Махапрабгу прийшов до дому Адвайти Ачар'ї в Шантіпурі й прийняв там милостиню. То була перша милостиня в Його житті санн'ясі. Ввечері Він проводив там спільне оспівування святих імен.
Текст 95: У домі Адвайти Прабгу Він зустрівся з матір'ю, а також з усіма майапурськими відданими. Він усе упогодив з ними, а тоді пішов до Джаґаннатга Пурі.
Текст 96: Дорогою до Джаґаннатга Пурі Чайтан'я Махапрабгу проявив багато інших розваг. Він відвідав різні храми й вислухав історію про Мадгавендру Пурі й про встановлення Ґопали.
Текст 97: Від Ніт'янанди Прабгу Господь Чайтан'я Махапрабгу почув історію про Кшіра-чурі Ґопінатгу і про свідка Ґопалу. Тоді ж Ніт'янанда Прабгу зламав посох санн'яси, який належав Господу Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 98: Після того, як Ніт'янанда Прабгу зламав палицю санн'яси Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господь зовні дуже розгнівався й залишив товариство Господа Ніт'янанди, пішовши до храму Джаґаннатги один. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу ввійшов до храму Джаґаннатги й побачив Господа Джаґаннатгу, Він ту ж мить знепритомнів і впав на землю.
Текст* 99: По тому, як Господь Чайтан'я Махапрабгу зомлів, побачивши Господа Джаґаннатгу, Його забрав до себе додому Сарвабгаума Бгаттачар'я. Господь довго лишався непритомний і тільки після полудня прийшов до пам'яті.
Текст* 100: Господь, залишивши товариство Ніт'янанди, пішов до храму Джаґаннатги один, але згодом, шукаючи Його, надійшли Ніт'янанда, Джаґадананда, Дамодара та Мукунда, і, побачивши Його, дуже зраділи.
Текст* 101: Після цього випадку Господь Чайтан'я Махапрабгу дарував Сарвабгаумі Бгаттачар'ї Свою милість, показавши йому Свою первинну форму Бога.
Текст* 102: Дарувавши милість Сарвабгаумі Бгаттачар'ї, Господь вирушив до південної Iндії. Коли Він прийшов до Курма- кшетри, Він звільнив чоловіка на ім'я Васудева.
Текст* 103: Відвідавши Курма-кшетру, Господь побував у південно-індійському храмі Джіяда-нрісімхи і підніс там молитви до Господа Нрісімхи. Дорогою Він в кожному селі запроваджував спів маха-мантри Харе Крішна.
Текст* 104: Якось в лісі на березі річки Ґодаварі Господь помилково подумав, що опинився у Вріндавані. Там Він зустрівся з Раманандою Раєю.
Текст 105: Він відвідав місця, які звуться Тірумала й Тірупаті, і там широко проповідував спів святого імені Господа.
Текст 106: Відвідавши храми Тірумали й Тірупаті, Шрі Чайтан'я Махапрабгу був змушений приборкати гурт безбожників. Після того Він відвідав храм Аховала-нрісімхи.
Текст* 107: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу дійшов до землі Шрі Ранґакшетри, Він відвідав там храм Шрі Ранґанатги, що на березі Кавері, і в ньому впав в екстаз любові до Верховного Бога.
Текст* 108: Протягом чотирьох місяців дощового сезону Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у домі Трімалли Бгатти.
Текст* 109: Шрі Трімалла Бгатта належав до громади Шрі-вайшнавів, а також був високоосвічений вчений. Тому побачити Чайтан'ю Махапрабгу — великого вченого й великого відданого Господа водночас — було для нього велике чудо.
Текст* 110: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів місяці чатурмас'ї в товаристві Шрі-вайшнавів, танцюючи, співаючи і повторюючи святе ім'я.
Текст* 111: Як кінчилась чатурмас'я, Господь Чайтан'я Махапрабгу далі став мандрувати південною Iндією. В той час Він зустрів Парамананду Пурі.
Текст 112: По тому Господь Чайтан'я Махапрабгу врятував Крішнадасу, Свого слугу, із лабет бгаттатгарі. Тоді ж Чайтан'я Махапрабгу проповідував брахманам, які традиційно повторювали ім'я Господа Рами, що вони повинні повторювати також ім'я Господа Крішни.
Текст* 113: Після того Шрі Чайтан'я Махапрабгу зустрів Шрі Ранґу Пурі й розвіяв смуток брахмани на ім'я Рамадаса.
Текст 114: Також Чайтан'я Махапрабгу мав бесіду з громадою таттваваді, і вони визнали себе вайшнавами нижчого рівня.
Текст 115: Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав присвячені Господу Вішну храми Анантадеви, Пурушоттами, Шрі Джанардани, Падманабги і Васудеви.
Текст 116: По тому Господь Чайтан'я Махапрабгу звільнив славетні дерева Сапта-тала, омився в Сетубандга Рамешварі та відвідав храм Господа Шіви, відомий як храм Рамешвари.
Текст 117: Якось у Рамешварі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу випало почитати «Курма Пурану», звідки стало відомо, що форма Сіти, яку викрав Равана, була не справжня Сіта, а лише Її відображення.
Текст* 118: Прочитавши про оманну Сіту, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дуже зрадів і згадав зустріч із Рамадасою Віпрою, якого дуже засмучувало те, що Равані вдалося викрасти матір Сіту.
Текст* 119: В захваті Господь Чайтан'я Махапрабгу навіть вирвав цю сторінку з «Курма Пурани», дарма що книжка була дуже древня. Згодом Він показав цю сторінку Рамадасі Віпрі і так розвіяв його смуток.
Текст 120: Шрі Чайтан'я Махапрабгу знайшов також дві інші книжки: «Брахма-самхіту» і «Крішна-карнамріту». Знаючи, що це надзвичайні книжки, Він узяв їх з Собою для Своїх відданих.
Текст* 121: Здобувши ці книжки, Шрі Чайтан'я Махапрабгу повернувся до Джаґаннатга Пурі саме вчасно, щоб побачити там церемонію омовіння Джаґаннатги.
Текст 122: Коли Джаґаннатги не було в храмі, Чайтан'я Махапрабгу, не маючи змоги Його бачити і відчуваючи розлуку з Ним, пішов з Джаґаннатга Пурі до Алаланатги.
Текст* 123: Кілька днів Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Алаланатзі. Тимчасом Йому повідомили, що до Джаґаннатга Пурі збираються прийти всі віддані з Бенґалії.
Текст* 124: Коли віддані з Бенґалії прийшли до Джаґаннатга Пурі, Ніт'янанда Прабгу і Сарвабгаума Бгаттачар'я доклали всіх зусиль, щоб привести Шрі Чайтан'ю Махапрабгу назад до Джаґаннатга Пурі.
Текст* 125: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу нарешті повернувся з Алаланатги до Джаґаннатга Пурі, Його вдень і вночі переповнювали почуття розлуки з Джаґаннатгою. Його горю не було меж. На той час до Джаґаннатга Пурі прийшли всі віддані з різних частин Бенґалії, насамперед із Навадвіпи.
Текст 126: Обміркувавши ситуацію, всі віддані почали гуртом співати святе ім'я. Екстаз цього співу заспокоїв розум Господа Чайтан'ї.
Текст* 127: Раніше, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу мандрував південною Iндією, Він зустрів на березі Ґодаварі Рамананду Раю. Тоді було вирішено, що Рамананда Рая залишить свою посаду губернатора і повернеться до Джаґаннатга Пурі, щоб жити разом із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 128: З наказу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу Шрі Рамананда Рая взяв у царя відставку і повернувся до Джаґаннатга Пурі. Коли він прийшов, Шрі Чайтан'я Махапрабгу був дуже радий, день і ніч втішаючись із ним розмовами про Господа Крішну та Його ігри.
Текст* 129: Невдовзі після приходу Рамананди Раї Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував Свою милість Каші Мішрі і зустрівся з Прад'юмною Мішрою та іншими відданими. В той час до Джаґаннатга Пурі прийшли побачити Господа Чайтан'ю три особи: Парамананда Пурі, Ґовінда й Кашішвара.
Текст* 130: Нарешті Господь зустрівся зі Сварупою Дамодарою Ґосвамі і відчув від цієї зустрічі велику втіху. Згодом Він зустрівся з Шікгі Махіті та Бгаванандою Раєю, батьком Рамананди Раї.
Текст* 131: Поступово до Джаґаннатга Пурі почали приходити всі віддані Бенґалії. Того року побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу вперше прийшли також жителі Куліна-ґрами.
Текст* 132: Нарешті надійшли Нарахарі даса та інші жителі Кганди, а з Ними й Шівананда Сена, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу зустрівся з ними.
Текст* 133: Після того, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу подивився церемонію омовіння Господа Джаґаннатги, за допомогою численних відданих Він вимив і вичистив храм Шрі Ґундіча.
Текст* 134: По тому Господь Чайтан'я Махапрабгу і всі віддані споглядали Ратга-ятру, свято колісниць. Чайтан'я Махапрабгу Сам танцював перед колісницею, а після того ввійшов у сад.
Текст* 135: В тому саду Господь Чайтан'я Махапрабгу дарував милість царю Пратапарудрі. Після того, коли бенґальські віддані збирались повертатись додому, Господь дав особисті вказівки майже кожному з них.
Текст* 136: Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів щороку бачитись із усіма бенґальськими відданими. Тому Він наказав їм щороку приходити дивитись на свято колісниць.
Текст* 137: Шрі Чайтан'я Махапрабгу на запрошення Сарвабгауми Бгаттачар'ї обідав у того вдома. Коли Господь їв щедрий обід, зять Сарвабгауми Бгаттачар'ї [чоловік його дочки Шатгі] став критикувати Господа. Через це мати Шатгі прокляла його, молячись про те, щоб Шатгі стала вдовою. Iншими словами, вона прокляла свого зятя на смерть.
Текст* 138: Наприкінці року всі віддані з Бенґалії на чолі з Адвайтою Ачар'єю знову прийшли побачитись із Господом. Справді, віддані так і рвались до Джаґаннатга Пурі.
Текст* 139: Коли прийшли всі бенґальські віддані, Шрі Чайтан'я Махапрабгу їх розселив, а Шівананді Сені було доручено постачати їх всім потрібним.
Текст* 140: Дорогою до Шівананди Сени й відданих пристав пес. Цьому собаці так пощастило, що він, побачивши лотосові стопи Господа Чайтан'ї Махапрабгу, отримав звільнення і повернувся додому, до Верховного Бога.
Текст* 141: Всі побачилися з Сарвабгаумою Бгаттачар'єю, що вирушав до Варанасі.
Текст* 142: В Джаґаннатга Пурі вайшнави зустрілись із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, а згодом Шрі Чайтан'я Махапрабгу, взявши з Собою їх усіх, влаштував розваги у воді.
Текст* 143: Спочатку Господь дуже ретельно вимив храм Ґундіча. Після того всі дивились на свято Ратга-ятри і на танець Господа перед колісницею.
Текст* 144: У саду при дорозі від храму Джаґаннатги до Ґундічі Господь Чайтан'я Махапрабгу провів різноманітні розваги. Брахмана на ім'я Крішнадаса провів церемонію омивання Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 145: Потанцювавши в храмі Ґундіча, Господь разом зі Своїми відданими влаштував розваги у воді, а на Хера-панчамі всі спостерігали діяння богині щастя, Лакшмідеві.
Текст* 146: На Джанмаштамі, день народження Господа Крішни, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вбрався як пастушок. Він носив коромисло з глеками йоґурту і крутив довкола Себе ціпком.
Текст* 147: Згодом Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрощався з усіма відданими Ґауда-деші [Бенґалії] і далі співав святе ім'я в гурті Своїх наближених відданих, що були біля Нього завжди.
Текст* 148: Бажаючи піти до Вріндавани, Господь пішов до Ґауда-деші [Бенґалії]. Дорогою цар Пратапарудра робив всілякі послуги Господеві для Його задоволення.
Текст* 149: Коли Господь ішов через Бенґалію до Вріндавани, одного разу Він помінявся одягом з Пурі Ґосані. Шрі Рамананда Рая супроводжував Господа аж до міста Бгадрака.
Текст* 150: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу, йдучи до Вріндавани, дійшов до Від'янаґари в Бенґалії, Він зупинився у Від'я- вачаспаті, брата Сарвабгауми Бгаттачар'ї. Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу несподівано з'явився в його домі, звідусіль почали збиратись величезні юрми людей.
Текст 151: П'ять днів поспіль люди юрмились, щоб побачити Господа, і все одно людський наплив не спадав. Стривожений натовпом, Господь Чайтан'я вночі перебрався до міста Кулія [нинішня Навадвіпа].
Текст* 152: Почувши, що Господь прийшов до Кулія-ґрами, зібралося багато сотень тисяч людей, що прагнули Його побачити.
Текст* 153: Серед діянь, які явив тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу, був Його вияв ласки до Девананди Пандіти і вибачення брахмани Ґопали Чапали, що був образив лотосові стопи Шріваси Тгакури.
Текст* 154: Багато атеїстів та блюзнірів приходило й падало до лотосових стіп Господа, у відповідь на що Господь вибачав їм і давав їм любов до Крішни.
Текст* 155: Коли Шрі Нрісімхананда Брахмачарі почув, що Господь Чайтан'я Махапрабгу піде до Вріндавани, він дуже зрадів і почав подумки прикрашати туди дорогу.
Текст* 156: Спочатку Нрісімхананда Брахмачарі уявив собі широку дорогу, що починається від Кулії. Він прикрасив цю дорогу самоцвітами, а тоді вистелив килимом із самих квітів без стеблин.
Текст* 157: Подумки він прикрасив обидва узбіччя квітучими деревами бакула і через певні проміжки розташував обабіч дороги трансцендентні озера.
Текст* 158: На цих озерах з самоцвітів були збудовані місця для омовіння, і їхнє плесо вкривали розквітлі лотоси. Довкола них щебетало різноманітне птаство, а вода озер була наче нектар.
Текст 159: Всю дорогу обвівав прохолодний вітрець, несучи пахощі різноманітних квітів. Нрісімхананда Брахмачарі збудував цю дорогу аж до Канай Наташали.
Текст* 160: Далі за Канай Наташалу будувати подумки дорогу Нрісімхананда Брахмачарі не зміг. Він не міг збагнути, чому він неспроможний силі завершити будівництво цієї дороги, і це його дуже здивувало.
Текст 161: Тоді дуже впевнено він сказав відданим, що Господь Чайтан'я цього разу не піде до Вріндавани.
Текст* 162: Нрісімхананда Брахмачарі сказав: «Господь дійде до Канай Наташали, а тоді повернеться. Згодом ви всі побачите, що так буде, але я з великою певністю проголошую це зараз».
Текст* 163: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу вирушив з Кулії до Вріндавани, Його супроводжували тисячі людей, що всі були віддані Господа.
Текст* 164: Хоч куди приходив Господь, побачити Його збирались незліченні юрми людей. Коли вони Його бачили, всі їхні смутки й біди зникали.
Текст* 165: Де Господь торкався землі Своїми лотосовими стопами, люди туди негайно кидались і збирали цю землю. Вони набирали її стільки, що на дорозі поробилось багато ям.
Текст 166: Нарешті Господь дійшов до селища Рамакелі. Це селище лежить на кордоні Бенґалії і відзначається великою мальовничістю.
Текст* 167: У Рамакелі-ґрамі Господь танцював, виконуючи санкіртану, і від любові до Бога іноді непритомнів. До Рамакелі-ґрами побачити Його лотосові стопи приходило безліч людей.
Текст 168: Цар-мусульманин, який правив Бенґалією, почувши про вплив Чайтан'ї Махапрабгу, що притягав до Себе безліч людей, дуже здивувався і сказав:
Текст* 169: «Якщо особа, не роздаючи ніяких дарів, приваблює так багато людей, то це не інакше як якийсь пророк. Це я можу визначити напевно».
Текст 170: Цар-мусульманин наказав старості: «Не заважай із заздрості цьому індуському пророкові. Нехай іде Собі, де хоче».
Текст 171: Коли цар-мусульманин попрохав свого помічника, Кешаву Чгатрі, розповісти йому про те, який вплив на людей зараз має Шрі Чайтан'я Махапрабгу, Кешава Чгатрі, хоча досконало знав, хто такий Чайтан'я Махапрабгу, постарався ухилитись від розмови, не надаючи діяльності Чайтан'ї Махапрабгу ніякого значення.
Текст* 172: Кешава Чгатрі повідомив царю-мусульманину, що Чайтан'я Махапрабгу — це мандрівний монах, що подорожує місцями прощі, і через те якихось декілька людей приходить подивитись на Нього.
Текст* 173: Кешава Чгатрі сказав: «Твій слуга-мусульманин із заздрощів замишляє проти Нього підступ. Я гадаю, тобі не варто виявляти до Нього надмірної цікавості, бо жодної користі з того не буде, самі тобі збитки».
Текст* 174: Заспокоївши царя цими словами, Кешава Чгатрі послав до Господа Чайтан'ї Махапрабгу брахману, через нього попрохавши, щоб Господь не зволікаючи йшов з того місця геть.
Текст* 175: В приватній розмові цар запитав про це Дабіру Кгасу [Шрілу Рупу Ґосвамі], і той почав прославляти Господа.
Текст* 176: Шріла Рупа Ґосвамі сказав: «Тобі дуже щастить, і тому в твоїй державі народився Верховний Бог-Особа, що дав тобі твоє царство і що Його ти визнаєш за пророка.
Текст* 177: Цей пророк завжди бажає тобі щастя. З Його милості все гаразд у твоїх справах. З Його благословень ти всюди будеш перемагати.
Текст* 178: Чому ти запитуєш мене? Ти ліпше запитай свій розум. Ти цар людей, і тому ти представник Верховного Бога-Особи. Отож ти можеш збагнути це швидше за мене».
Текст* 179: Отак Шріла Рупа Ґосвамі дав зрозуміти цареві, що збагнути, хто такий Шрі Чайтан'я Махапрабгу, він зможе, застосувавши розум. Рупа запевнив, що результат царевих роздумів можна вважати за достовірне свідчення.
Текст* 180: Цар відповів: «Я думаю, цей Шрі Чайтан'я Махапрабгу — Верховний Бог-Особа. Сумніву немає».
Текст 181: Після цієї розмови з Рупою Ґосвамі цар пішов до своїх покоїв. Рупа Ґосвамі, що тоді звався Дабіра Кгаса, також пішов до себе.
Текст* 182: Коли Дабіра Кгаса повернувся до себе, він довго радився з братом, і врешті вони вирішили інкоґніто зустрітися з Господом.
Текст* 183: Отож пізно вночі двоє братів, Дабіра Кгаса і Сакара Малліка, пішли потай побачитися з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. Спочатку вони зустрілися з Ніт'янандою Прабгу і Харідасою Тгакурою.
Текст 184: Шрі Ніт'янанда Прабгу і Харідаса Тгакура повідомили Господа Чайтан'ю Махапрабгу, що побачити Його прийшли дві особи: Шрі Рупа й Санатана.
Текст* 185: На знак великого смирення брати затисли в зубах пучечки соломи і, обмотавши навколо шиї верхнє вбрання, впали, наче палки, перед Господом.
Текст* 186: Побачивши Господа Чайтан'ю Махапрабгу, брати потонули в почуттях радості і від смирення заплакали. Господь Чайтан'я Махапрабгу попрохав їх підвестись і запевнив, що дає їм усі благословення.
Текст* 187: Брати підвелись і, знову затиснувши в зубах по соломині, зі складеними руками почали смиренно підносити молитви.
Текст* 188: «Хвала, хвала Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу, наймилостивішому спасителю пропащих душ! Хвала, хвала Верховній Особі!
Текст 189: Володарю, ми належимо до найнижчого розряду людей, і коло нашого спілкування і діло, з якого ми живемо, теж найнижчого ґатунку. Тому ми не можемо представитись Тобі. Стоячи перед Тобою, ми потерпаємо від сорому.
Текст 190: «Дорогий Господи, дозволь сказати Тобі, що немає грішника більшого, ніж ми, і немає блюзніра, подібного нам. Сором навіть і згадати наші гріхи! Що вже нам казати про звільнення від них!».
Текст* 191: Обидва брати звернулись до Господа: «Дорогий Господи, Ти втілився для того, щоб звільнити пропащі душі. Будь ласка, візьми до уваги, що в цьому світі немає більше таких пропащих, як оце ми.
Текст* 192: Ти звільнив двох братів Джаґая і Мадгая, і для того Тобі навіть не треба було напружувати Свою силу.
Текст* 193: Брати Джаґай і Мадгай належали до брахманської касти, і їхня оселя стояла у святому місці, Навадвіпі. Вони ніколи не служили людям низького класу і ніколи не були знаряддям вирішення ганебних справ.
Текст 194: Джаґай і Мадгай мали тільки одну ваду — їх надто вабив гріх. Однак гори гріхів можна спалити на попіл просто блідою тінню повторення Твого святого імені.
Текст* 195: Джаґай і Мадгай, ганячи Тебе, повторювали Твоє святе ім'я. На щастя, це святе ім'я стало причиною їхнього порятунку.
Текст* 196: Ми в мільйони і мільйони разів нижчі за Джаґая і Мадгая. Ми деґрадовані, пропащі і грішні більше за них.
Текст 197: Насправді ми належимо до касти м'ясоїдів, бо ми слуги м'ясоїдів. Воістину, те, що ми робим, нічим не відрізняється від діяльності м'ясоїдів. Ми спілкуємось із такими людьми, отож ми стали ворогами корів та брахманів».
Текст 198: Брати Сакара Малліка й Дабіра Кгаса дуже смиренно сказали, що через свою огидну діяльність вони зв'язані за шию й за руки і вкинуті у канаву, заповнену відразливими, подібними до випорожнень об'єктами матеріальної чуттєвої насолоди.
Текст* 199: «Ніхто в усіх трьох світах не є достатньо могутнім, щоб нас звільнити. Ти єдиний рятівник пропащих душ, крім Тебе ніхто більше не здатний це зробити.
Текст* 200: Якщо Ти просто врятуєш нас Своєю трансцендентною могутністю, всі, безперечно, знатимуть Твоє ім'я Патіта- павана — рятівник пропащих душ.
Текст* 201: Дозволь нам промовити слово чистої правди. Будь ласка, послухай нас, о милостивий: якщо в усіх трьох світах хтось і потребує Твоєї милості, — то це ми.
Текст* 202: Нижче за нас впасти неможливо, тому, якщо Ти зласкавишся над нами, це для Твоєї милості буде найбільший успіх. Нехай весь усесвіт побачить силу Твоєї милості!
Текст 203: «Дозволь нам повідомити Тебе про одну річ, дорогий Господи. В цьому визнанні немає й крихти неправди, навпаки, воно сповнене глибокого змісту: якщо Ти не проллєш на нас милості, то знайти придатніших кандидатів для Твоєї милості буде дуже, дуже важко».
Текст* 204: Нас дуже пригнічує те, що ми недостойні Твоєї милості. Але відколи ми почули про Твої трансцендентні якості, нас дуже вабить до Тебе.
Текст* 205: Справді, ми як той карлик, що хоче схопити місяць. Хоча ми цілковито недостойні, в нашому серці прокидається бажання отримати Твою милість.
Текст 206: «Постійно слугуючи Тобі, істота звільняється від усіх матеріальних бажань і цілковито заспокоюється. Коли вже я діятиму як Твій незмінний вічний слуга і завжди радітиму тим, що в мене такий достойний повелитель?».
Текст* 207: Почувши молитви Дабіри Кгаси й Сакари Малліки, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Любий Дабіро Кгасо, ви, два брати, — Мої старі слуги.
Текст 208: Дорогий Сакаро Малліко, я змінюю ваші імена і віднині ви Шріла Рупа та Шріла Санатана. А тепер залиште, будь ласка, своє смирення, бо від вашої смиренності Мені серце крається.
Текст* 209: Ви написали Мені кілька листів, з яких видно ваше смирення. З цих листів Мені зрозуміла ваша поведінка.
Текст* 210: З ваших листів Я зрозумів, що у вас на серці. Тому, як настанову для вас, Я надіслав вам одного вірша, який звучить так:
Текст* 211: «Якщо одружена жінка закохалась у іншого чоловіка, зовні вона здається дуже заклопотаною хатніми справами, але в серці вона постійно насолоджується думками про свої стосунки з коханцем».
Текст* 212: Насправді Я не мав ніякої потреби йти до Бенґалії — Я прийшов сюди тільки для того, щоб побачити вас, двох братів.
Текст* 213: Всі питають Мене, навіщо Я прийшов до цього селища, Рамакелі. Ніхто не розуміє Мого задуму.
Текст* 214: Дуже добре, що ви, обидва брати, прийшли побачитись зі Мною. А зараз ідіть додому. Нічого не бійтесь.
Текст* 215: Життя за життям ви Мої вічні слуги. Я впевнений, що Крішна дуже скоро вас визволить».
Текст* 216: Після цього Господь поклав їм на голови Свої руки, а вони тут же поставили собі на голови лотосові стопи Господа.
Текст* 217: Тоді Господь обійняв їх обох і попрохав усіх присутніх відданих пролити на них милість і врятувати їх.
Текст 218: Коли віддані побачили, яку милість Господь пролив на двох братів, всі вони дуже зраділи і почали вигукувати святе ім'я Господа: «Харі! Харі!»
Текст* 219: Присутні були всі вайшнави, супутники Господа, і серед них Ніт'янанда Прабгу, Харідаса Тгакура, Шріваса Тгакура, Ґададгара Пандіта, Мукунда, Джаґадананда Пандіта, Мурарі та Вакрешвара.
Текст 220: За вказівкою Шрі Чайтан'ї Махапрабгу два брати, Рупа й Санатана, торкнулись лотосових стіп усіх присутніх вайшнавів, ті ж дуже раділи і вітали братів з тим, що вони отримали милість Господа.
Текст* 221: Попрохавши в усіх присутніх вайшнавів дозволу піти, двоє братів, перед тим як піти додому, смиренно звернулись із проханням до лотосових стіп Господа.
Текст* 222: Вони сказали: «Дорогий Господи, хоча цар Бенґалії, Наваб Хусейн Шах, ставиться до Тебе з великою повагою, Тобі тут не варто залишатись. Будь ласка, залиш це місце.
Текст* 223: Хоча цар поважає Тебе, він все ж таки належить до яванів і тому на довіру не заслуговує. Ми гадаємо, не треба, щоб під час Твого паломництва до Вріндавани Тебе супроводжував такий великий натовп.
Текст 224: Дорогий Господи, Ти йдеш до Вріндавани у супроводі сотень і тисяч людей, а це не годиться для прочанина».
Текст* 225: Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це Сам Шрі Крішна, Верховний Господь, і тому не боїться нічого, Він все ж таки діяв як людина, щоб дати повчальний приклад неофітам.
Текст* 226: Сказавши це, два брати піднесли молитви до лотосових стіп Господа і повернулись додому. Господь Чайтан'я Махапрабгу по тому вирішив піти з селища.
Текст 227: Вранці Господь вирушив у дорогу і дійшов до селища Канай Наташала. Там Він побачив багато ігор Господа Крішни.
Текст* 228: Того вечора Господь обдумав прохання Санатани Ґосвамі про те, щоб Він не йшов до Вріндавани у супроводі такого великого гурту.
Текст 229: Господь думав: «Якщо Я піду до Матгури з таким натовпом послідовників, це не дасть Мені великої втіхи, бо настрій буде вже не той».
Текст* 230: Господь вирішив, що Він піде до Вріндавани Сам чи, щонайбільше, з одним супутником. Така подорож до Вріндавани буде дуже приємною.
Текст* 231: Отак зміркувавши, Господь зробив наступного ранку омовіння в Ґанзі і вирушив до Нілачали зі словами: «Я йду в Нілачалу».
Текст* 232: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов і йшов, аж доки дістався Шантіпури. Там Він залишився на п'ять чи сім днів у домі Адвайти Ачар'ї.
Текст* 233: Скориставшись із цієї нагоди, Шрі Адвайта Ачар'я Прабгу послав по Шачідеві, і вона жила в Нього вдома сім днів, готуючи для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 234: Взявши дозвіл у матері, Господь Чайтан'я Махапрабгу вирушив до Джаґаннатга Пурі. Коли віддані пішли за Ним, Він смиренно благав їх залишитись і з усіма попрощався.
Текст* 235: Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав відданих повертатись, Він дозволив двом піти із Ним. Він сказав усім відданим прийти в Джаґаннатга Пурі і побачитись із Ним під час свята колісниць.
Текст* 236: Двоє, що пішли з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу до Джаґаннатга Пурі [Нілачали], — це Балабгадра Бгаттачар'я і Дамодара Пандіта.
Текст* 237: Поживши в Джаґаннатга Пурі кілька днів, Господь потай, уночі, вирушив до Вріндавани. Він пішов, нікого не повідомивши.
Текст* 238: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирушив із Джаґаннатга Пурі до Вріндавани, з ним пішов тільки Балабгадра Бгаттачар'я. Так Господь пройшов через Джгарікганду і з великою радістю прийшов до Бенареса [Варанасі].
Текст 239: Шрі Чайтан'я Махапрабгу прожив у Бенаресі тільки чотири дні, а тоді рушив до Вріндавани. Побачивши місто Матгуру, Він відвідав дванадцять лісів.
Текст* 240: Відвідавши всі дванадцять місць ігор Шрі Крішни, Шрі Чайтан'я Махапрабгу від екстазу прийшов у сильне збудження. Балабгадрі Бгаттачар'ї вдалось якось вивести Його з Матгури.
Текст* 241: Залишивши Матгуру, Господь пішов дорогою понад Ґанґою, аж доки дійшов до святого місця Праяґ [Аллахабад]. Саме туди прийшов і Шріла Рупа Ґосвамі й зустрівся з Господом.
Текст* 242: Прийшовши у Праяґ, Рупа Ґосвамі впав на землю в поклоні перед Господом, і Господь з великою радістю обійняв його.
Текст* 243: Давши Шрілі Рупі Ґосвамі настанови на Дашашвамедга — ґгаті в Прайазі, Чайтан'я Махапрабгу наказав йому йти до Вріндавани. По тому Господь повернувся до Варанасі.
Текст* 244: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Варанасі, Його зустрів там Санатана Ґосвамі. Господь прожив там два місяці і дав Санатані Ґосвамі вичерпні настанови.
Текст* 245: Давши Санатані Ґосвамі всі потрібні повчання і вповноваживши його на віддане служіння, Шрі Чайтан'я Махапрабгу послав його до Матгури. У Бенаресі Господь також дарував милість сан'ясі-майаваді. Після того Він повернувся до Нілачали [Джаґаннатга Пурі].
Текст* 246: Господь мандрував усією Iндією шість років. Він був то в одному місці, то мандрував у інше, а то залишався в Джаґаннатга Пурі. Такі були Його трансцендентні ігри.
Текст* 247: В Джаґаннатга Пурі Господь проводив час дуже радісно, виконуючи санкіртану і в великому екстазі відвідуючи храм Джаґаннатги.
Текст* 248: Так я стисло переглянув мадг'я-лілу, середню частину ігор Господа. А зараз, віддані, послухайте, будь ласка, стислий перегляд завершальних ігор Господа, що називаються ант'я-ліла.
Текст* 249: Після того як Господь повернувся з Вріндавани до Джаґаннатга Пурі, Він вже нікуди не ходив і залишався там вісімнадцять років.
Текст* 250: Усі ці вісімнадцять років бенґальські віддані щороку відвідували Господа в Джаґаннатга Пурі. Вони залишались там на чотири місяці і насолоджувались товариством Господа.
Текст* 251: В Джаґаннатга Пурі Шрі Чайтан'я Махапрабгу співав і танцював безперестанку. Так Він насолоджувався розвагою санкіртани. Він давав Свою безпричинну милість, чисту любов до Бога, усім, навіть найнижчим з людей.
Текст* 252: Разом з Господом у Джаґаннатга Пурі жили Пандіта Ґосані та інші віддані, як оце Вакрешвара, Дамодара, Шанкара і Харідаса Тгакура.
Текст* 253: Джаґадананда, Бгаґаван, Ґовінда, Кашішвара, Парамананда Пурі і Сварупа Дамодара були теж серед відданих, що жили разом з Господом.
Текст* 254: Шріла Рамананда Рая та інші віддані, що були жителями Джаґаннатга Пурі, також постійно залишалися з Господом.
Текст* 255-256: Iнші віддані Господа на чолі з Шрі Адвайтою Ачар'єю, Ніт'янандою Прабгу, Мукундою, Шрівасою, Від'янідгі, Васудевою і Мурарі щороку приходили до Джаґаннатга Пурі і залишалися з Господом на чотири місяці. В їхньому товаристві Господь насолоджувався різними розвагами.
Текст* 257: В Джаґаннатга Пурі залишив світ Харідаса Тгакура. Це була дивовижна подія, бо Господь на честь відходу Тгакури Харідаси Сам влаштував свято.
Текст* 258: В Джаґаннатга Пурі Шріла Рупа Ґосвамі зустрівся з Господом знову, і Господь вклав у його серце всю трансцендентну могутність.
Текст 259: По тому Господь покарав Харідасу-молодшого, а Дамодара Пандіта зробив Господу зауваження.
Текст* 260: Незабаром Санатана Ґосвамі знову побачився з Господом, і Господь випробував його під час палючої спеки місяця дж'яйштга.
Текст* 261: Задоволений Санатаною Ґосвамі, Господь послав його назад до Вріндавани. Після того Його дивовижним чином власноручно годував Шрі Адвайта Ачар'я.
Текст* 262: Пославши Санатану Ґосвамі назад до Вріндавани, Господь мав довірчу розмову із Шрі Ніт'янандою Прабгу. По тому Господь Чайтан'я послав Його до Бенґалії проповідувати любов до Верховного Бога.
Текст 263: Незабаром побачити Господа у Джаґаннатга Пурі прийшов Валлабга Бгатта, і Господь пояснив йому смисл святого імені Крішни.
Текст* 264: Пояснивши трансцендентні якості Рамананди Раї, Господь послав Прад'юмну Мішру до оселі Рамананди Раї. Так Прад'юмна Мішра слухав крішна-катгу від Рамананди Раї.
Текст* 265: По тому Господь Чайтан'я Махапрабгу врятував Ґопінатгу Паттанаяку, молодшого брата Рамананди Раї, від смертної кари, яку присудив йому цар.
Текст* 266: Рамачандра Пурі засудив Господа Чайтан'ю Махапрабгу за те, що Він забагато їсть, тож Господь зменшив об'єм їжі до мінімуму. Однак це дуже засмутило всіх вайшнавів, і тоді Господь збільшив кількість їжі до половини звичайного.
Текст* 267: У всесвіті чотирнадцять планетних систем, і на них живуть усі живі істоти.
Текст* 268: Перевдягаючись як люди-прочани, всі вони приходили до Джаґаннатга Пурі, щоб побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
Текст* 269: Одного дня всі віддані на чолі зі Шрівасою Тгакурою оспівували трансцендентні якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 270: Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не сподобалось, що оспівують Його трансцендентні якості, і Він, неначе розгнівавшись, висварив їх. «Що це за оспівування? — запитав Він. — Ви що, залишили оспівувати святе ім'я Господа?»
Текст 271: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу вичитав усіх відданих, кажучи їм, щоб вони не були зухвалими і не занапащали всього світу своєю незалежною поведінкою.
Текст* 272: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу вичитував Своїх відданих, здаючись розгніваним, з вулиці долетіли голосні вигуки багатотисячного натовпу: «Слава Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!»
Текст* 273: Всі люди почали голосно вигукувати: «Хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що є син Нанди Махараджі! Ти з'явився тепер, для того щоб звільнити весь світ!
Текст* 274: Господи, ми дуже нещасні. Ми прийшли з далеких місць, щоб побачити Тебе. Будь ласка, змилуйся, яви нам Свою ласку».
Текст* 275: Коли Господь почув смиренне прохання людей, Його серце зм'якло. Бувши дуже милостивий, Він одразу ж вийшов і постав перед усіма.
Текст* 276: Здійнявши руки, Господь попрохав усіх голосно повторювати звук святого імені Господа Харі. Після того одразу ж піднявся великий гомін і всі сторони заповнили звуки «Харі!».
Текст* 277: Бачачи Господа, від любові всі відчували радість. Всі визнавали Господа за Всевишнього і підносили Йому молитви.
Текст* 278: Коли люди підносили Господеві молитви, Шріваса Тгакура саркастично сказав Йому: «Вдома Ти не хотів виявляти Себе. Чому ж Ти відкрився надворі?»
Текст* 279: Шріваса Тгакура казав далі: «Хто навчив цих людей? Що вони кажуть? Тепер можеш закрити їм роти Своєю рукою.
Текст* 280: Так само було б, якби сонце, зійшовши, хотіло б приховати свою появу. Ми не можемо зрозуміти таких Твоїх вчинків».
Текст* 281: Господь відповів: «Дорогий Шрінівасо, будь ласка, облиш глузувати. Ви всі змовились, щоб отак принизити Мене».
Текст* 282: Сказавши це, Господь із щедрості подарував людям Свій погляд-благословення і повернувся до внутрішніх покоїв. Так Він виконав усі бажання людей.
Текст 283: В той час Раґгунатга даса прийшов до Шрі Ніт'янанди Прабгу і з Його наказу влаштував бенкет, на якому роздавав прасад із дробленого рису в йоґурті.
Текст 284: Згодом Шріла Раґгунатга даса Ґосвамі покинув домівку і прийшов у Джаґаннатга Пурі під притулок Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Господь прийняв його і віддав під опіку Сварупи Дамодари, щоб той передав йому духовне знання.
Текст* 285: Пізніше Шрі Чайтан'я Махапрабгу поклав край звичці Брахмананди Бгараті носити оленячу шкуру. Так Господь насолоджувався Своїми розвагами шість років, смакуючи різні форми трансцендентного блаженства.
Текст 286: Оце огляд мадг'я-ліли. Тепер, будь ласка, послухайте про ігри, які Господь проводив у останні дванадцять років.
Текст* 287: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.