ху ча те наліна-нбга падравінда

йоґевараір хді вічінтйам аґдга-бодгаі

сасра-кӯпа-патітоттараваламба

ґеха джушм апі манасй удійт сад на

хуґопі сказали; ча — і; те — Твої; наліна-нбга — Господи, чий пупок подібний до лотосової квітки; пада-аравіндам — лотосові стопи; йоґа-īвараі — великими йоґами-містиками; хді — в серці; вічінтйам — на кого слід медитувати; аґдга-бодгаі — високовченими філософами; сасра-кӯпа — темний колодязь матеріального існування; патіта — тих, хто впав; уттараа — рятівників; аваламбам — єдиний притулок; ґехам — сімейні клопоти; джушм — занурених; апі — хоча; манасі — в розумі; удійт — нехай пробудиться; сад — завжди; на — наш.


Текст

Ґопі сказали: «Любий Господи, чий пупок подібний до лотосової квітки, Твої лотосові стопи — єдиний притулок для тих, хто впав у темний колодязь матеріального існування. Твої стопи — об'єкт, якому поклоняються і на який медитують великі йоґи-містики та високоосвічені філософи. Ми прагнемо, щоб ці лотосові стопи проявились також і в наших серцях, хоча ми лише звичайні жінки, занурені у хатні справи».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.82.48).