ху ча те наліна-нбга падравінда
йоґевараір хді вічінтйам аґдга-бодгаі
сасра-кӯпа-патітоттараваламба
ґеха джушм апі манасй удійт сад на
ху — ґопі сказали; ча — і; те — Твої; наліна-нбга — Господи, чий пупок подібний до лотосової квітки; пада-аравіндам — лотосові стопи; йоґа-īвараі — великими йоґами-містиками; хді — в серці; вічінтйам — на кого слід медитувати; аґдга-бодгаі — високовченими філософами; сасра-кӯпа — темний колодязь матеріального існування; патіта — тих, хто впав; уттараа — рятівників; аваламбам — єдиний притулок; ґехам — сімейні клопоти; джушм — занурених; апі — хоча; манасі — в розумі; удійт — нехай пробудиться; сад — завжди; на — наш.
ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.82.48).