мора — Мого; локера — вірша; абгіпрйа — смисл; н — не; джне — знає; кона — будь-яка; джане — особа; мора — Мого; манера — розуму; катг — намір; тумі — ти; джніле — зрозумів; кемане — як.

«Смисл Мого вірша не відомий нікому, — сказав Чайтан'я Махапрабгу. — Як тобі вдалося зрозуміти, що Я мав на увазі?»