й — що; те — Твоїх; лīл-раса — смаків, якими насичені Твої ігри; парімала — пахощі; удґрі — розносячись; ванйа-парīт — вкритою лісами; дганй — славетною; кшауī — землею; віласаті — насолоджується; вт — оточеною; мтгурī — околицею Матгури; мдгурīбгі — красунями; татра — там; асмбгі — нами; чаула — мерехтливими; паупī-бгва — екстатичною радістю ґопі; муґдга-антарбгі — тими, чиї серця зачаровані; савīта — оточений; твам — Ти; калайа — будь ласка, зроби; вадана — на обличчі; уллсі — граючи; веу — з флейтою; віхрам — грайливі забави.

Ґопі вели далі: «Любий Крішно, пахощі Твоїх насичених чарівними смаками ігор розносяться всіма лісами славетної землі Вріндавани, оперізаної солодкою околицею Матгури. У сприятливому оточенні цієї прекрасної землі Ти можеш насолоджуватись Своїми іграми — з флейтою, що танцює на Твоїх вустах, і в гурті нас, ґопі, чиї серця завжди зачаровані несподіваними екстатичними почуттями».