ПОЯСНЕННЯ: У Першій хвилі «Бгакті-ратнакари» сказано, що Санатана Ґосвамі, докладно вивчаючи «Шрімад-Бгаґаватам», зрозумів його і пояснив у своєму коментарі «Вайшнава-тошані». Своїм майстерним служінням Шріла Санатана Ґосвамі й Рупа Ґосвамі поширили всім світом усе знання, яке вони отримали безпосередньо від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Санатана Ґосвамі свій коментар «Вайшнава-тошані» дав відредагувати Шрілі Джіві Ґосвамі, і той відредагував його, перейменувавши на «Лаґгу-тошані». Самий коментар Санатана Ґосвамі написав 1476 року епохи Шака (1554 року н.е.), а «Лаґгу-тошані» Шріла Джіва Ґосвамі завершив 1504 року Шакабди (1582 року н.е.).

Суть «Харі-бгакті-віласи» Шрі Санатани Ґосвамі виписав Шріла Ґопала Бгатта Ґосвамі. Його праця відома як вайшнава-смріті. Вайшнава-смріті-ґрантга була написана в двадцятьох главах, що їх називають віласи. Перша віласа описує, як встановлюється зв'язок між духовним вчителем та учнем, а також пояснює всілякі мантри. Друга віласа розкриває таємницю посвяти. Третя віласа подає засади вайшнавського етикету, зосереджуючи увагу на чистоті, постійному пам'ятуванні Верховного Бога-Особи і на повторенні мантр, отриманих від духовного вчителя, який дає посвяту. У четвертій віласі мова йде про самскару, спосіб очиститись, про тілаку (як малювати на тілі дванадцять тілак), про мудру, знаки на тілі, про малу (як повторювати святі імена на вервиці) і про ґуру-пуджу (як поклонятись духовному вчителеві). П'ята віласа пояснює, як влаштувати для медитації сидіння, описує дихальні вправи, медитацію і поклоніння шалаґрама-шілі, образові Господа Вішну. У шостій віласі подані методи, потрібні щоб прикликати трансцендентну форму Господа й омити Його. Сьома віласа вчить, як збирати квіти на поклоніння Господеві Вішну. Восьма віласа описує Божество і навчає, як запалювати куріння і світильники, робити Божеству підношення, танцювати, грати на барабанах та інших музичних інструментах, прикрашати Божество ґірляндами, підносити молитви, схилятись у поклоні і спокутувати гріхи. У дев'ятій віласі мова йде про те, як правильно збирати листки туласі, робити обряди за упокій померлих родичів за вайшнавським звичаєм та пропонувати їжу. Десята віласа змальовує відданих Господа — вайшнавів, святих особистостей. Одинадцята віласа докладно описує поклоніння Божествам і славу святого імені Господа. Ця глава вчить, як оспівувати святе ім'я Божества і розглядає обраŸзи, які роблять, оспівуючи Господнє ім'я. Розказано також як від цих образ звільнитись. Одинадцята віласа теж уславлює віддане служіння та процес впокорення Господеві. Тема дванадцятої віласи — екадаші, а в тринадцятій віласі йдеться про говіння загалом та про піст на маха-двадаші. У чотирнадцятій віласі визначені певні правила, яких треба дотримуватись у певні пори року. П'ятнадцята віласа вчить, як дотримувати піст на екадаші, навіть не п'ючи води. Вона також пояснює, як наносити на тіло знаки Вішну, розповідає про обряди, яких дотримуються під час чатурмас'ї, дощової пори, про Джанмаштамі, Паршвайкадаші, Шравана-двадаші, Рама-навамі та Віджая-дашамі. Шістнадцята віласа вказує на обов'язки людини в місяці карттіка (жовтень-листопад) — місяці дамодара, або урджа, коли у храмі чи поза храмом Божеству пропонують світильники. Там також описано Ґовардгана-пуджу та Ратга-ятру. Сімнадцята віласа зосереджується на підготовці до поклоніння Божествам, співові маха-мантри та джапа-медитації. У вісімнадцятій віласі описані різні форми Шрі Вішну. Дев'ятнадцята віласа вчить встановлювати Божества, спершу виконавши ритуал Їхнього омовіння. I двадцята віласа на прикладах храмів, які збудували великі віддані, розповідає про те, як їх зводити. Подробиці з «Харі-бгакті-віласа-ґрантги» Шрі Кавіраджа Ґосвамі наводить у Мадг'я-лілі(24.329-345). У цих віршах Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, по суті, описує віласи Ґопали Бгатти Ґосвамі. Як зазначає Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура, реґулівні засади відданого служіння, що їх уклав Ґопала Бгатта Ґосвамі, відповідають нашим вайшнавським засадам не зовсім точно. Насправді, Ґопала Бгатта Ґосвамі зробив лише огляд докладних описів вайшнавських реґулівних принципів, зроблених у «Харі-бгакті-віласі». На думку Бгактісіддганти Сарасваті Ґосвамі, неухильно дотримуватись приписів «Харі-бгакті-віласи» означає бездоганно дотримуватись засад вайшнавізму. Бгактісіддганта Сарасваті вважає, що деякі фраґменти роботи Ґопала Бгатти Ґосвамі, в основу якої покладено відначальну «Харі-бгакті-віласу», створено під впливом смарта-самаджі, доктрини кастових брахманів. Тому з праці Ґопали Бгатти Ґосвамі важко вилучити власне вайшнавські настанови. Ліпше звернутись до пояснення «Харі-бгакті-віласи», яке написав за назвою «Діґ-даршіні- тіка» сам Санатана Ґосвамі. На думку інших, це пояснення уклав Ґопінатга-пуджа Адгікарі, що служив у храмі Шрі Радга-раманаджі і був одним з учнів Ґопали Бгатти Ґосвамі.

Що ж до «Бріхат-бгаґаватамріти», вона складається з двох частин і обидві висвітлюють тему відданого служіння. Перша частина досліджує складові відданого служіння, змальовує різні планети, як-от Земля, райські планети, Брахма-лока та Вайкунтга-лока, а також описує відданих: наближених, найближчих та довершених. Друга частина уславлює духовний світ, відомий як Ґолока-махатм'я-нірупана, і шлях зречення матеріального світу. Вона також описує істинне знання, віддане служіння, любов до Бога, мету життя і найвище блаженство. Отож, кожна частина містить сім глав, і разом у книжці чотирнадцять глав.

«Дашама-тіппані» — це коментар на Десяту пісню «Шрімад-Бгаґаватам». Цей коментар ще називають «Бріхат-вайшнава-тошані-тіка». Як сказано в «Бгакті-ратнакарі», «Дашама-тіппані» завершена 1476 року Шакабди (1554 року н.е.).