ПОЯСНЕННЯ: Шріла Нароттама даса Тгакура каже: чгій ваішнава сев ністра пейечге кеб — якщо людина не служить вайшнаві, вона не може врятуватись. Духовний вчитель дає учневі посвяту, щоб врятувати його, і, якщо учень виконує наказ духовного вчителя і не ображає інших вайшнавів, його шлях до спасіння вільний. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав усіх присутніх вайшнавів пролити милість на двох братів, Рупу й Санатану, яким Він щойно дав посвяту. Коли вайшнава бачить, що якийсь інший вайшнава отримав милість Господа, він дуже радіє. Вайшнави не заздрять. Якщо якийсь вайшнава з ласки Господа отримує повноваження поширити святе Господнє ім'я всім світом, інші вайшнави дуже радіють — тобто, якщо вони справді вайшнави. Той, хто заздрить успіху вайшнави, сам аж ніяк не вайшнава, а звичайний матеріаліст. Заздрість і злобу проявляють матеріалістичні люди, а не вайшнави. Чому вайшнава має заздрити іншому вайшнаві, якому вдалось поширити святе ім'я Господа? Справжній вайшнава щасливий визнати успіх іншого вайшнави, який дарує милість Господа. Матеріаліст, перебраний у шати вайшнави, не гідний шани, його треба відцуратися. Це вказівка шастри (упекш). Слово упекш означає «нехтування». Заздрісну людину слід іґнорувати. Обов'язок проповідника — це любити Верховного Бога-Особу, дружити з вайшнавами, проявляти милість до несвідомих людей і уникати чи іґнорувати людей заздрих або злостивих. У цьому русі свідомості Крішни багато заздрісних людей, вбраних у вайшнавський одяг, і їх слід іґнорувати. Не треба служити заздрісній людині в одязі вайшнави. Коли Нароттама даса Тгакур каже чгій ваішнава сев ністра пейечге кеб, він має на увазі справжнього вайшнаву, а не заздрісну чи злобну особу у вайшнавському одязі.