ПОЯСНЕННЯ: «Бгґавата-сандарбга» відома також як «Шат- сандарбга». В першій її частині, що має назву «Таттва- сандарбга», доведено, що «Шрімад-Бгаґаватам» — це найдостовірніше джерело знання, яке прямо вказує на Абсолютну Iстину. Друга сандарбга, за назвою «Бгаґават-сандарбга», розмежовує безособистісний Брахман і локалізовану Параматму, а також описує духовний світ і володіння ґуни добра, незабрудненої двома іншими матеріальними ґунами. Iншими словами, «Бгаґават-сандарбга» виразно описує трансцендентний стан, що зветься шуддга-саттва. Матеріальне добро легко забруднюється двома іншими матеріальними якостями, страстю й невіглаством, але у стані шуддга-саттви таке забруднення неможливе. Це духовний рівень чистого добра. Також у «Бгаґават-сандарбзі» йдеться про могутність Верховного Господа і живої істоти, а також про незбагненність і розмаїтість Господніх енерґій. Ці енерґії поділено на категорії — внутрішню, зовнішню, особистісну, межову і т.д. Також у «Бгаґават-сандарбзі» йде мова про вічність поклоніння Божествам, всемогутність Божества, Його всюдисущість, про те, як Божество всім дає притулок, про Його тонкі й грубі енерґії, про Його особистісні прояви, про вияв Його форми, якостей і розваг, про Його трансцендентне становище й довершену форму. Там також сказано, що все, пов'язане з Абсолютом, має однакову силу, і що духовний світ, супутники Господа в духовному світі і три прояви Господніх енерґій в духовному світі цілковито трансцендентні. Наведено також подальший розгляд відмінності між безособистісним Брахманом і Богом- Особою, довершеності Бога-Особи, мети всього ведичного знання, особистих енерґій Господа і становища Бога-Особи як первинного автора Вед.

Третя сандарбга називається «Параматма-сандарбга». Вона описує Параматму (Наддушу) і пояснює, як Наддуша існує в серцях безмежного числа живих істот. У ній висвітлено відмінності між божествами-втіленнями якостей природи, а також розглянуто питання про живі істоти, майу (ілюзорну енерґію), матеріальний світ, теорію перетворення енерґії, тотожність матеріального світу з Наддушею, а також про істинну суть матеріального світу. Щодо цих питань наведено свідчення Шрідгари Свамі. У цій сандарбзі сказано, що Верховний Бог-Особа, хоча вільний від матеріальних якостей, наглядає за всією матеріальною діяльністю, а також пояснено, як втілення ліла-аватари відповідають на бажання відданих і якими шістьма щедротами володіє Верховний Бог-Особа.

Четверта сандарбга має назву «Крішна-сандарбга». У цій книзі доведено, що Крішна — це Верховний Бог-Особа, описано розваги і якості Крішни, Його владу над пуруша-аватарами тощо. За свідчення тут узято думку Шрідгари Свамі. Верховне становище Крішни проголошують усі писання. Баладева, Санкаршана та інші поширення Крішни походять від Маха-Санкаршани. Усі втілення й поширення разом існують у тілі Крішни, що має, як описано, дворуку форму. Також у «Крішна-сандарбзі» описано планету Ґолока, Вріндавана (вічна обитель Крішни), тотожність Ґолоки і Вріндавани, Ядавів і пастушків (і ті, і ті вічні супутники Крішни), рівнозначність проявлених і непроявлених розваг, ігри Шрі Крішни в Ґокулі, цариць Двараки як поширення внутрішньої енерґії і, ще вищих за них, неперевершених ґопі. У «Крішна-сандарбзі» подано перелік імен ґопі і пояснено найвище становище Шріматі Радгарані.

П'ята сандарбга називається «Бгакті-сандарбга». У цій книжці пояснено, як безпосередньо виконувати віддане служіння і як його впорядкувати, прямо і непрямо. З'ясовано також, як розуміти всілякі писання, як влаштований ведичний суспільний лад, варнашрама, чому бгакті вище за корисливу діяльність і т.ін. Також сказано, що навіть брахмана, якщо він не виконує віддане служіння, гідний осуду. Далі йдеться про карма-т'яґу (зречення плодів карми на користь Верховного Бога-Особи), а також про методи містичної йоґи та умоглядного теоретизування, що їх засуджено як марний труд. «Бгакті-сандарбга» не радить поклонятись півбогам і прославляє поклоніння вайшнаві, не віддаючи невідданим ніякої шани. Йде мова про те, як жива істота може звільнитись ще за цього життя (джіван-мукта), про відданість Господа Шіви і про вічність бгакти і його відданого служіння. Сказано, що за допомогою бгакті можна в усьому досягнути успіху, бо воно трансцендентне до матеріальних якостей. Далі йдеться про те, як через бгакті проявляється індивідуальність живої істоти, про її блаженство, а також про те, як бгакті, навіть якщо його виконувати недосконало, дозволяє досягнути лотосових стіп Верховного Бога-Особи. Далі показано неперевершену велич безкорисливого відданого служіння і пояснено, що до цього рівня може піднятись кожен відданий, якщо спілкуватиметься з іншими відданими. Далі розглянуто відмінність між маха- бгаґаватою і звичайним відданим, ознаки умоглядних розумувань, прояви поклоніння самому собі (аханґрахопасана), ознаки відданого служіння, ознаки уявної досконалості, дотримання реґулівних засад, служіння духовному вчителеві, маха-бгаґавата (звільнений відданий) і служіння йому, служіння всім вайшнавам, методи слухання, повторення, пам'ятання і служіння лотосовим стопам Господа, обраŸзи, які можна зробити поклоняючись, наслідки тих образ, молитви, діяльність в ролі вічного слуги Господа, дружба з Ним і посвята всієї діяльності Його вдоволенню. Також мова йде про раґануґа-бгакті (спонтанну любов до Бога), переваги відданості Господу Крішні, а також наведено порівняльний аналіз інших рівнів досконалості.

Шоста сандарбга називається «Пріті-сандарбга» і аналізує любов до Верховного Бога. Тут сказано, що, розвинувши любов до Бога, людина цілковито звільняється і досягає найвищої мети життя. Також вказано на відмінності між звільненим становищем персоналіста й імперсоналіста, а також між звільненням у цьому житті і свободою від матеріального рабства. З усіх різновидів звільнення найвищим названо звільнення в любовному служінні Господу і пояснено, що найвища досконалість у житті — це зустріч з Верховним Богом- Особою віч-на-віч. Вказано різницю між негайним звільненням і поступовим звільненням. Звільненням у цьому житті названо і усвідомлення Брахмана, і зустріч з Верховним Богом-Особою, але вказано, що зустріч з Верховним Богом- Особою, як всередині себе, так і зовні, перевищує трансцендентне усвідомлення сяйва Брахмана і являє собою найвищу досконалість. Наведено порівняльний аналіз звільнення салок'я, саміп'я і саруп'я. Саміп'я ліпше, ніж салок'я. Віддане служіння — це звільнення з ширшими можливостями, і «Пріті-сандарбга» вчить, як його здобути. Описано також трансцендентне становище, якого досягають на рівні відданого служіння, а саме любов до Верховного Бога; початкові ознаки трансцендентної любові і її пробудження; відмінність між так званою «любов'ю» і трансцендентною любов'ю на рівні любові до Бога, а також розмаїття настроїв та смаків, якими насолоджуються ґопі в любовних розвагах. Ці розваги відмінні від матеріальних, що, своєю чергою, являють собою спотворене відображення чистої любові до Крішни. Крім того, описано бгакті, змішане з умоглядними розумуваннями, відмінність між благоговійним відданим служінням і любовним, високе становище жителів Ґокули, вище становище друзів Крішни, ще вище становище ґопів та ґопі в батьківських стосунках з Крішною, і нарешті неперевершена любов ґопі та Шріматі Радгарані. Також пояснено, що духовні почуття проявляються навіть у їхній імітації і що такі почуття набагато вищі за звичайні почуття матеріальної любові. Далі описано різні прояви екстазу, його пробудження, трансцендентні якості, відмітні риси дгіродатти, незрівнянну привабливість кохання, ознаки екстазу, ознаки постійного екстазу, смак п'яти трансцендентних аспектів безпосереднього любовного служіння і непряме любовне служіння, проявлене в семи формах. Вкінці описано, як змішуються між собою різні раси, стосунки шанта (нейтральні стосунки), служіння, прийняття притулку в Крішни, батьківську любов, кохання, безпосередню трансцендентну насолоду і насолоду в розлуці, взаємне притягання, що передує зустрічі, а також кохання і славу Шріматі Радгарані.