бгавантам евнучаран нірантара
пранта-ніеша-мано-ратгнтара
кадхам аікнтіка-нітйа-кікара
прахаршайішймі сантга-джīвітам
бгавантам — Тобі; ева — неодмінно; анучаран — слугуючи; нірантара — завжди; пранта — заспокоєні; ніеша — всі; мана-ратга — бажання; антара — інші; кад — коли; ахам — я; аікнтіка — виключний; нітйа — вічний; кікара — слуга; прахаршайішймі — радітиму; са-нтга — мавши достойного пана; джīвітам — живучи.
«Постійно слугуючи Тобі, істота звільняється від усіх матеріальних бажань і цілковито заспокоюється. Коли вже я діятиму як Твій незмінний вічний слуга і завжди радітиму тим, що в мене такий достойний повелитель?».
ПОЯСНЕННЯ: Напучуючи Санатану Ґосвамі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав, що кожна жива істота — це вічна служниця Верховного Бога-Особи. Таке природне становище усіх живих істот. Як собака чи слуга щасливий мати сильного, досконалого господаря, чи як дитина повністю щаслива мати сильного батька, так жива істота щаслива, коли повністю віддається служінню Верховному Господеві. Служачи Господу, вона знає, що має могутнього господаря, який захистить її від усіх небезпек. Поки жива істота не отримає надійний захист Верховного Господа, її переповнятиме тривога. Сповнене тривоги життя називають матеріальним існуванням. Щоб стати повністю задоволеним і звільнитись від тривоги, треба досягнути становища вічного служіння Верховному Господеві. Цей вірш узято із «Стотра-ратни» (43), яку написав Шрі Ямуначар'я.
