 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони Мадгавендрі Пурі, якому подарував горщик солодкого рису Шрі Ґопінатга, названий після того Кшіра-чора. Задоволений любов'ю Мадгавендри Пурі, Шрі Ґопала, Божество з Ґовардгани, явив Себе очам усіх людей.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайті Прабгу! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
Текст* 3-4: Господь пішов до Джаґаннатга Пурі і відвідав храм Господа Джаґаннатги. Крім того, Він зустрівся з Сарвабгаумою Бгаттачар'єю. Ці всі розваги дуже докладно змалював Вріндавана даса Тгакура в своїй книзі «Чайтан'я-бгаґавата».
Текст* 5: Усі діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу від природи чудесні й сповнені надзвичайно солодкого смаку, а коли їх описує Вріндавана даса Тгакура, вони стають схожими на потік нектару.
Текст* 6: Тому я смиренно звертаю увагу на те, що ці події вже чудово описав Шріла Вріндавана даса Тгакура, і тому повторювати те саме було б з мого боку зарозуміло і не дуже гарно. Я на це не здатний.
Текст* 7: Тому я наводжу лише стислий огляд подій, які вже докладно описав Шріла Вріндавана даса Тгакура у своїй «Чайтан'я- манґалі» [нині відомій як «Чайтан'я-бгаґавата»].
Текст* 8: Деякі з подій він докладно не описував, а лише оглядово переказував. Ці події я постараюсь описати в своїй книзі.
Текст* 9: Тому я складаю шанобливі поклони лотосовим стопам Вріндавани даси Тгакури. Я сподіваюсь, що своїми діями не ображу його лотосові стопи.
Текст* 10: Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов до Джаґаннатга Пурі з чотирма Своїми відданими і ревно повторював святе ім'я Господа, мантру Харе Крішна.
Текст* 11: Щодня Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто йшов у село і збирав багато рису та іншого зерна, щоб приготувати прасад.
Текст 12: Дорогою вони перебирались через багато річок, і на кожній переправі сидів митник. Однак вони не чинили перепон Господеві, і Він являв їм Свою милість. Нарешті Він дійшов до селища Ремуна.
Текст* 13: Божество Ґопінатги в храмі Ремуни надзвичайно привабливе. Господь Чайтан'я прийшов у цей храм і з великою відданістю поклонився.
Текст* 14: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу віддавав поклон лотосовим стопам Божества Ґопінатги, вінок з голови Ґопінатги злетів і впав прямо на голову Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 15: Коли вінок Божества впав на голову Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Він був дуже втішений і тому разом зі Своїми відданими почав співати й витанцьовувати.
Текст* 16: Усі слуги Божества була вражені палкою любов'ю Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Його вишуканою вродою і Його трансцендентними якостями.
Текст* 17: З любові до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вони робили Йому всілякі послуги, і Господь тої ночі залишився в храмі Ґопінатги.
Текст* 18: Господь залишився там тому, що прагнув скуштувати залишки солодкого рису, запропонованого Божеству Ґопінатги. Це бажання виникло в Нього після того, як Він почув від Свого духовного вчителя, Iшвари Пурі, про історію, що колись тут сталась.
Текст* 19: Це Божество широко відоме як Кшіра-чора-ґопінатга, і Чайтан'я Махапрабгу розповів Своїм відданим про те, чому Божество прославилось під таким іменем.
Текст* 20: Колись Божество вкрало для Мадгавендри Пурі горщик солодкого рису, і тому прославилось як «Господь, що вкрав солодкий рис».
Текст* 21: Якось Шрі Мадгавендра Пурі під час своїх мандрів опинився у Вріндавані і прийшов на пагорб, що зветься Ґовардгана.
Текст* 22: Мадгавендра Пурі майже збожеволів від екстазу любові до Верховного Бога і не усвідомлював, коли ніч, а коли день. Він то зривався на ноги, то падав на землю. Він не міг розрізнити, чи він перебуває в належному місці, чи ні.
Текст* 23: Обійшовши довкола пагорба, Шрі Мадгавендра Пурі пішов на Ґовінда-кунду, омився в ній, а ввечері сів під деревом відпочити.
Текст* 24: Коли він сидів під деревом, прийшов незнайомий пастушок з глечиком молока, поставив його перед Мадгавендрою Пурі і, усміхаючись, звернувся до нього з такими словами:
Текст* 25: «Мадгавендро Пурі, будь ласка, випий молоко, яке Я приніс. Чому ти не збираєш в милостиню ніякої їжі? Яку медитацію ти практикуєш?»
Текст* 26: Побачивши вроду хлопчика, Мадгавендра Пурі відчув велике задоволення. Почувши Його люб'язні слова, він геть забув голод і спрагу.
Текст* 27: Мадгавендра Пурі сказав: «Ти хто? Де Ти живеш? I як Ти довідався, що я пощусь?»
Текст* 28: Хлопчик відповів: «Пане, Я пастушок і живу в цьому селі. В Моєму селі ніхто не постить.
Текст* 29: В цьому селі можна просити милостиню і тим харчуватись. Дехто п'є тільки молоко, але якщо хтось ні в кого не просить їсти, тоді Я Сам йому даю всі харчі.
Текст* 30: Тебе побачили жінки, що прийшли сюди по воду. Вони дали Мені це молоко й послали до тебе».
Текст* 31: Хлопчик далі сказав: «Я повинен швиденько повертатись доїти корів, але Я ще прийду і заберу в тебе глечик».
Текст* 32: Сказавши це, хлопчик пішов. По суті, Він раптом зник з очей, і Мадгавендра Пурі був дуже здивований.
Текст* 33: Випивши молоко, Шрі Мадгавендра Пурі помив глечик і поставив поряд з собою. Він дивився на стежку, але хлопчик так і не повернувся.
Текст* 34: Мадгавендрі Пурі не спалось. Він сидів і повторював маха- мантру Харе Крішна. Тільки вже коли ніч закінчувалась, він на якусь хвильку задрімав і його зовнішня діяльність припинилась.
Текст* 35: Уві сні Мадгавендра Пурі побачив того самого хлопчика. Хлопчик прийшов до нього і, взявши за руку, привів до одного куща в джунґлях.
Текст* 36: Хлопчик показав Мадгавендрі Пурі на кущ і сказав: «Я живу в цьому кущі і тому дуже потерпаю від дошкульного холоду, злив та дощів, вітру і нестерпної спеки.
Текст* 37: Будь ласка, приведи з села людей, щоб вони дістали Мене з цього куща. А тоді нехай Мене гарно поставлять на вершині пагорба.
Текст* 38: Будь ласка, збудуй на вершині пагорба храм, — вів далі хлопчик, — і встанови Мене в цьому храмі. Після того омий Мене великою кількістю холодної води, щоб очистити Моє тіло.
Текст* 39: Я вже багато днів стежу за тобою і думаю: «Коли ж Мадгавендра Пурі прийде сюди служити Мені?»
Текст* 40: Ти відчуваєш екстатичну любов до Мене, і через те Я прийняв твоє служіння. Тому Я проявлю Себе, і, побачивши Мене, всі пропащі душі звільняться.
Текст* 41: Мене звати Ґопала. Я підняв пагорб Ґовардгана. Мене встановив Ваджра, і Я тут повелитель.
Текст* 42: Коли напали мусульмани, жрець, що служив Мені, сховав Мене в цих кущах у джунґлях. Після того в страхові перед нападом він утік.
Текст* 43: Я залишаюсь у цьому кущі відтоді, як утік жрець. Дуже добре, що ти прийшов сюди. Тепер обережно дістань Мене звідси».
Текст* 44: Сказавши це, хлопчик зник. Тут Мадгавендра Пурі прокинувся і став обмірковувати свій сон.
Текст* 45: Мадгавендра Пурі став побиватись: «Я бачив Самого Господа Крішну, але не впізнав Його!» В екстатичній любові він впав на землю.
Текст* 46: Якийсь час Мадгавендра Пурі плакав, але нарешті скерував розум на виконання наказу Ґопали і опанував себе.
Текст* 47: Зробивши ранкове омовіння, Мадгавендра Пурі увійшов у село, зібрав усіх людей і сказав їм:
Текст* 48: «Володар цього села, Ґовардгана-дгарі, лежить у кущах. Ходімо й дістаньмо Його звідти.
Текст* 49: Там у джунґлях дуже густі чагарі, через які ми не проберемось. Тому візьміть сікачі й лопати, щоб прочищати дорогу».
Текст* 50: Почувши це, всі дуже зраділи й пішли за Мадгавендрою Пурі. За його вказівками вони прорубали в гущавині стежку і ввійшли в джунґлі.
Текст* 51: Коли вони побачили Божество, вкрите землею і травою, всі зраділи і здивувались.
Текст* 52: Вони очистили тіло Божества, і хтось сказав: «Божество дуже важке. Одна людина Його не зрушить».
Текст* 53: Божество було дуже важке, тому Його разом взяло декілька найсильніших чоловіків і так занесли на пагорб. Мадгавендра Пурі ішов разом з ними.
Текст* 54: Один великий камінь використали як трон і на ньому поставили Божество. Ще один великий камінь поставили за Божеством як опору.
Текст* 55: Усі брахмани, священики села, зібрались разом, взявши з собою дев'ять глеків. З Ґовінда-кунди принесли воду й процідили її.
Текст* 56: Для встановлення Божества з Ґовінда-кунди принесли дев'ятсот глеків з водою. Лунала музика сурм та барабанів і спів жіноцтва.
Текст* 57: Під час свята встановлення Божества люди співали й танцювали. На свято позносили все молоко, йоґурт і очищене масло, яке тільки було в селі.
Текст* 58: Принесли всілякі наїдки, солодощі та інші підношення. Описати це все я нездатний.
Текст 59: Селяни поприносили багато листків туласі, квітів, а також усілякого вбрання. Тоді Шрі Мадгавендра Пурі особисто почав абгішеку [церемонію омовіння Божества].
Текст* 60: Після того як все несприятливе було розсіяне співом мантри, почалась церемонія омовіння Божества. Спочатку Божество масажували, використовуючи велику кількість олії, від чого тіло Його стало лискучим.
Текст 61: Після першого омовіння зроблено інші омовіння: панча- ґав'єю і панчамрітою. Тоді зробили маха-снану пряженим маслом та водою, яку принесли в ста глеках.
Текст 62: Після маха-снани Божеству знову зробили масаж ароматичною олією, і Його тіло стало лискучим. Тоді провели останню церемонію омовіння, ллючи з мушлі на Божество ароматизовану воду.
Текст* 63: Очистивши тіло Божества, Його вдягнули в гарні нові шати. Після того тіло Божества прикрасили сандаловою пастою, ґірляндами з туласі та з інших пахучих квітів.
Текст* 64: Закінчивши церемонію омовіння, для Божества запалили куріння та світильники і почали підносити Йому всілякі страви. Серед підношень був йоґурт, молоко та всі принесені солодощі.
Текст* 65: Спочатку Божеству піднесли багато різних страв, тоді ароматизовану питну воду в нових глечиках, а тоді воду полоскати рота. Нарешті Йому піднесли листя бетелю з усілякими спеціями.
Текст* 66: Піднісши Божеству тамбулу й пан, для Нього провели церемонію бгоґа-аратріки. Нарешті всі промовили різноманітні молитви і склали поклони, з повною посвятою простираючись перед Божеством.
Текст* 67: Коли люди дізнались про встановлення Божества, вони позносили всі свої запаси рису, далу та пшеничного борошна. Вони принесли так багато продуктів, що весь пагорб був цим повністю заставлений.
Текст* 68: Селяни позносили свої запаси рису, далу та борошна а сільські гончарі поприносили всілякі горщики. Вранці почали все готувати.
Текст* 69: Десять брахманів варили зерно, а п'ять інших варили овочеві раґу й супи.
Текст* 70: З усіляких різновидів шпинату, коренів та фруктів, зібраних у лісі, варили овочеві страви. Хтось смажив бади й баді з горохового тіста. Так брахмани готували всілякі наїдки.
Текст* 71: П'ять чи сім чоловік насмажили величезну кількість чапаті, щедро змазаних ґгі [очищеним маслом]. В овочах, рисі та далі також було багато ґгі.
Текст* 72: Весь зварений рис насипали на листки палаші, розкладені на розстелену долі нову тканину.
Текст* 73: Між купами вареного рису здіймались стосами чапаті, а навколо них були розставлені в усіляких горщиках раґу та супи.
Текст 74: Поряд із овочевими стравами були розставлені горщики з йоґуртом, молоком, маслянкою, шікгаріні, солодким рисом, сметаною та вершками.
Текст* 75: Так проходила церемонія Аннакута. Шрі Мадгавендра Пурі Ґосвамі сам підносив усе Ґопалі.
Текст* 76: Багато глеків наповнили ароматизованою водою для пиття, і Господь Шрі Ґопала, що був голодний багато днів, з'їв усе піднесене Йому.
Текст 77: Хоча Шрі Ґопала з'їв усі підношення, завдяки доторку Його трансцендентної руки все залишилось таким, як до того.
Текст* 78: Трансцендентними очима Мадгавендра Пурі Ґосвамі побачив, що Ґопала все з'їв і водночас залишив їжу. Для відданих Господа таємниць не існує.
Текст 79: Прекрасне свято і церемонія встановлення Шрі Ґопаладжі були влаштовані за один день. Безперечно, це все здійснено могутністю Ґопали. Цього не може збагнути ніхто, крім відданого.
Текст* 80: Шрі Мадгавендра Пурі підніс Ґопалі воду прополоскати рота, а потім дав горіхи бетелю. Після того почалась араті, і всі люди вигукували: «Джая, Джая!» [«Хвала, хвала Ґопалі!»]
Текст* 81: Для того, щоб Господь міг відпочити, Шрі Мадгавендра Пурі приніс для Господа нове ліжко і застелив його новим простирадлом.
Текст* 82: З усіх боків завісивши ложе солом'яними циновками, Мадгавендра Пурі спорудив тимчасовий храм. Ложе Господа стояло всередині, а згори його накривав солом'яний матрац.
Текст* 83: Поклавши Господа на ліжку відпочивати, Мадгавендра Пурі зібрав усіх брахманів, що готували прасад, і сказав їм: «Тепер всіх, від малого до старого, щедро нагодуйте!»
Текст 84: Усі зібрані там люди сіли вшановувати прасад, і всіх по черзі нагодували. Першими нагодували брахманів та їхніх дружин.
Текст* 85: Прасад їли не лише жителі села Ґовардгана, а й гості з інших сіл. Вони також побачили Божество Ґопали і покуштували прасаду.
Текст 86: Побачивши силу Мадгавендри Пурі, усі зібрані там люди дуже дивувались. Вони бачили, як з милості Шрі Мадгавендри Пурі знову відбувалась церемонія Аннакута, яку проводили колись за часів Крішни.
Текст 87: Усіх брахманів, що були присутні на церемонії, Шрі Мадгавендра Пурі посвятив у вайшнавську традицію і залучив до різного служіння.
Текст 88: Після того, як Божество відпочило, під кінець дня Його треба розбудити й одразу запропонувати Йому поїсти і попити.
Текст* 89: Коли усім краєм розлетілась звістка, що на пагорбі Ґовардгана з'явився Господь Ґопала, з усіх навколишніх сіл стали приходити люди, щоб подивитись на Божество.
Текст* 90: Всі села одне по одному з радістю прохали Мадгавендру Пурі визначити їм один день для того, щоб провести церемонію Аннакута. Так якийсь час церемонію Аннакута проводили день у день.
Текст* 91: Шрі Мадгавендра Пурі цілий день не їв, але ввечері, поклавши Божество спати, з'їв одну молочну страву.
Текст* 92: Наступного ранку служіння Божеству почалося знову. До Божества прийшли жителі одного села, принісши всіляке збіжжя.
Текст 93: Селяни принесли Божеству Ґопали все зерно, ґгі, йоґурт і молоко, яке було в їхньому селі.
Текст* 94: Наступного дня провели майже таку саму церемонію Аннакута, як і попереднього. Усі брахмани готували, а Ґопала приймав їжу.
Текст 95: Iдеальне місце для практики свідомості Крішни — це Враджабгумі, або Вріндавана, де людей природно вабить любити Крішну, а Крішну природно вабить любити їх.
Текст* 96: Побачити Божество Ґопали приходили цілі юрми людей з різних сіл, і всі вони досита наїдались маха-прасаду. Коли вони бачили чудовий образ Господа Ґопали, весь їхній смуток й страждання зникали.
Текст* 97: Про появу Ґопали довідались в усіх селах довкола Враджабгумі [Вріндавани], і жителі цих сіл приходили подивитись на Нього. День за днем усі вони проводили церемонію Аннакута.
Текст* 98: Про появу Ґопали дізнались не лише в сусідніх селах, а і в інших провінціях. Тому люди стікалися звідусіль, приносячи з собою найрізноманітніші дари.
Текст* 99: Жителі Матгури, великі багатії, також приносили всілякі дари і з відданістю підносили їх Божеству.
Текст* 100: Вони приносили в дар золото, срібло, одяг, парфуми та їжу. Достаток Ґопали збільшувався з дня на день.
Текст* 101: Багатий кшатрія царського роду спорудив храм, хтось зробив посуд готувати їжу, а хтось обгородив храм муром.
Текст 102: Кожна сім'я на терені Враджабгумі пожертвувала по одній корові. Так Ґопала став володарем тисяч корів.
Текст* 103: За якийсь час із Бенґалії прийшли два брахмани-зреченики. Мадгавендра Пурі, якому вони дуже припали до серця, затримав їх у Вріндавані й оточив усіма вигодами.
Текст 104: З часом Мадгавендра Пурі дав їм посвяту і доручив їм щоденно слугувати Господу. Служіння було безперервним, і поклоніння Божеству стало дуже розкішним. Це дуже тішило Мадгавендру Пурі.
Текст* 105: У храмі розкішно поклонялись Божеству протягом двох років. Аж якось одного дня Мадгавендрі Пурі приснився сон.
Текст 106: Уві сні Мадгавендра Пурі побачив Ґопалу, і Ґопала сказав йому: «Жар Мого тіла так і не спав. Будь ласка, принеси Мені сандалового дерева з Малайської провінції і намасти пастою з нього Моє тіло, щоб охолодити його.
Текст* 107: Принеси сандалову пасту з Джаґаннатга Пурі. Будь ласка, іди чимшвидше. Ніхто крім тебе на це не здатний, тому йти мусиш ти».
Текст* 108: Побачивши такий сон, щасливий Мадгавендра Пурі Ґосвамі поринув в екстаз любові до Верховного Бога. Виконуючи наказ Господа, він вирушив на схід, до Бенґалії.
Текст* 109: Перш як іти, Мадгавендра Пурі влаштував усе потрібне, щоб поклоніння Божеству відбувалось реґулярно, і доручив різним людям різноманітні обов'язки. Тоді, за розпорядженням Ґопали, він вирушив до Бенґалії.
Текст* 110: Коли Мадгавендра Пурі прийшов до оселі Адвайти Ачар'ї в Шантіпурі, Ачар'я був дуже радий побачити екстатичну любов до Верховного Бога, яку проявляв Мадгавендра Пурі.
Текст 111: Адвайта Ачар'я благав Мадгавендру Пурі дати Йому посвяту. Мадгавендра Пурі дав Йому посвяту і вирушив до південної Iндії.
Текст* 112: Діставшись південної Iндії, Шрі Мадгавендра Пурі відвідав Ремуну, де стоїть Ґопінатга. Побачивши красу цього Божества, Мадгавендра Пурі не міг стримати захвату.
Текст* 113: Мадгавендра Пурі почав танцювати і співати в храмовому залі, з якого зазвичай дивляться на Божество. Після того він сів і почав розпитувати брахману, які страви вони пропонують Божеству.
Текст* 114: Побачивши вишуканість храмового поклоніння, Мадгавендра Пурі зробив логічний висновок, що Божеству пропонують тільки найліпші страви.
Текст* 115: Мадгавендра Пурі подумав: «Ану-ж розпитаю священика, які страви пропонують Ґопінатзі, а тоді в себе на кухні ми готуватимемо такі самі страви для Шрі Ґопали».
Текст* 116: Коли Мадгавендра Пурі став розпитувати про це брахману, той докладно пояснив, які страви пропонують Божеству Ґопінатги.
Текст* 117: Брахмана-священик сказав: «Увечері Божеству пропонуватимуть солодкий рис у дванадцяти глиняних горщиках. Цей рис смачний, як нектар [амріта], і тому його називають амріта-келі.
Текст* 118: Цей солодкий рис славиться на весь світ як ґопінатга-кшіра. Більше ніде в світі не пропонують такого рису».
Текст* 119: Поки Мадгавендра Пурі розмовляв з брахманою-священиком, солодкий рис поставили перед Божеством, щоб запропонувати Йому. Коли Мадгавендра Пурі почув про це, у нього зринула одна думка.
Текст* 120: «Якби без мого прохання мені дали трохи солодкого рису, я міг би його скуштувати й потім готувати такий самий для мого Господа Ґопали».
Текст* 121: Відчувши бажання скуштувати солодкого рису, Мадгавендра Пурі дуже засоромився і відразу ж почав думати про Господа Вішну. Поки він зосереджувався на Господі Вішну, підношення закінчилось і почалась церемонія араті.
Текст* 122: Коли араті закінчилась, Мадгавендра Пурі поклонився Божеству і вийшов з храму. Він більше нічого нікому не казав.
Текст 123: Шрі Мадгавендра Пурі уникав старцювати. Він був цілковито неприв'язаний і байдужий до матеріальних речей. Якщо без його прохання хтось давав йому їсти, він їв, а інакше просто постив.
Текст 124: Парамахамса, як оце Мадгавендра Пурі, завжди задоволений любовним служінням Господеві. Матеріальний голод і спрага не можуть стати на заваді його діяльності. Коли Мадгавендрі Пурі захотілось скуштувати піднесеного Божеству солодкого рису, він вирішив, що вчинив образу, бо побажав з'їсти те, що саме пропонували Божеству.
Текст 125: Мадгавендра Пурі пішов з храму і сів на базарному майдані, де нікого не було. Сівши там, він почав повторювати святі імена. Тим часом священик у храмі поклав Божество спати.
Текст* 126: Закінчивши свої щоденні обов'язки, священик ліг спати. Уві сні до нього прийшло Божество Ґопінатги і сказало:
Текст* 127: «Священику, будь ласка, встань і відкрий двері до вівтаря. Я залишив один горщик солодкого рису для санн'ясі Мадгавендри Пурі.
Текст* 128: Цей горщик солодкого рису стоїть під полою Моїх шат. Ти не помітив його через Мої витівки.
Текст* 129: На порожньому базарному майдані сидить санн'ясі на ім'я Мадгавендра Пурі. Будь ласка, візьми цей горщик солодкого рису, схований біля Мене, і віднеси йому».
Текст* 130: Прокинувшись, священик підхопився з ліжка і вирішив омитись, перш як заходити до кімнати Божеств. Омившись, він відкрив храмові двері.
Текст* 131: За вказівками Божества священик знайшов під полою Його шат горщик солодкого рису. Він забрав горщик, помив місце, де той стояв, і вийшов з храму.
Текст* 132: Зачинивши двері храму, він пішов з горщиком солодкого рису до селища. Шукаючи Мадгавендру Пурі, він гукав його перед кожним прилавком.
Текст 133: Тримаючи горщик солодкого рису, священик гукав: «Нехай той, кого звати Мадгавендра Пурі, прийде і забере цей горщик! Для тебе Ґопінатга вкрав цей горщик солодкого рису!»
Текст 134: Священик гукав далі: «Санн'ясі, якого звуть Мадгавендра Пурі, будь ласка, прийди і візьми цей горщик солодкого рису. З великою радістю насолоджуйся цим прасадом! Ти найщасливіша особа в цих трьох світах!»
Текст 135: Почувши цей заклик, Мадгавендра Пурі вийшов і назвав своє ім'я. Тоді священик дав йому горщик солодкого рису і поклонився, простягшись долі.
Текст* 136: Коли Шрі Мадгавендра Пурі почув про все, що сталося з цим горщиком солодкого рису, він поринув в екстаз любові до Крішни.
Текст 137: Побачивши ознаки екстатичної любові, які проявляв Шріла Мадгавендра Пурі, священик був вражений. Він зрозумів, чому Крішна був такий вдячний Мадгавендрі Пурі, і побачив, що вчинок Крішни був цілком виправданий.
Текст* 138: Священик поклонився Мадгавендрі Пурі і повернувся до храму. Тоді Мадгавендра Пурі в екстазі з'їв солодкий рис, який йому подарував Крішна.
Текст* 139: Після того Мадгавендра Пурі помив горщик і розбив його на шматки. Усі ці шматки він зав'язав у вузол на своїй накидці і дбайливо їх зберігав.
Текст* 140: Мадгавендра Пурі щодня з'їдав по уламку цього горщика, поринаючи після цього в екстаз. Це дивовижна історія.
Текст* 141: Розбивши горщик і зав'язавши уламки собі в одяг, Мадгавендра Пурі замислився: «Господь дав мені горщик солодкого рису, і завтра вранці, коли люди про це довідаються, навколо мене збереться великий натовп.
Текст* 142: Подумавши так, Шрі Мадгавендра Пурі на місці поклонився Ґопінатзі і ще до світанку пішов з Ремуни.
Текст* 143: Поступово долаючи шлях, Мадгавендра Пурі нарешті дістався Джаґаннатга Пурі, який ще називають Нілачала. Там він побачив Господа Джаґаннатгу і від того поринув у любовний екстаз.
Текст* 144: Охоплений екстазом любові до Верховного Бога, Мадгавендра Пурі то вставав, то падав на землю. Він то сміявся, то танцював, то співав. Так він насолоджувався трансцендентним блаженством, споглядаючи Божество Джаґаннатги.
Текст* 145: Коли Мадгавендра Пурі прийшов до Джаґаннатга Пурі, люди вже знали про його трансцендентну славу. Тому до нього приходили цілі юрби людей і з великою відданістю всіляко виказували йому шану.
Текст* 146: Слава приходить до людини з волі провидіння, навіть якщо людина її не хоче. Воістину, трансцендентна слава розходиться всім світом.
Текст 147: Мадгавендра Пурі боявся слави [пратіштги], і тому втік із Ремуни. Але слава, яку дає любов до Верховного Бога, така велика, що йде за відданим, немов назирці.
Текст* 148: Мадгавендра Пурі хотів було піти з Джаґаннатга Пурі через те, що його вшановували як великого відданого, однак це могло б перешкодити його завданню — зібрати сандал для Божества Ґопали.
Текст* 149: Шрі Мадгавендра Пурі розповів усім слугам Господа Джаґаннатги і всім великим відданим у храмі історію появи Шрі Ґопали.
Текст* 150: Коли віддані в Джаґаннатга Пурі почули, що Божество Ґопали хоче сандала, всі вони з великою радістю постарались зібрати цей сандал.
Текст 151: Ті, хто мав знайомство серед урядовців, зустрілися з ними і попрохали видати їм із урядових запасів камфори та сандала.
Текст* 152: Мадгавендрі Пурі дали одного брахману і одного слугу, щоб нести сандал. Також його забезпечили коштами на всі дорожні витрати.
Текст* 153: Щоб Мадгавендра Пурі міг пройти дорогою через митниці, в руки йому дали потрібні папери з дозволом від урядових чиновників.
Текст* 154: Так Мадгавендра Пурі вирушив з вантажем сандалу до Вріндавани. За кілька днів він дістався селища Ремуна і прийшов до храму Ґопінатги.
Текст* 155: Коли Мадгавендра Пурі прийшов до храму Ґопінатги, він багато разів шанобливо поклонився лотосовим стопам Господа. В любовному екстазі він почав танцювати й співати і не міг зупинитись.
Текст* 156: Коли священик Ґопінатги знову побачив Мадгавендру Пурі, він всіляко вшанував його і нагодував прасадом, давши солодкий рис від Ґопінатги.
Текст* 157: Тої ночі Мадгавендра Пурі ліг спати в храмі і під ранок побачив один сон.
Текст* 158: Мадгавендрі Пурі приснився Ґопала, що прийшов до нього і сказав: «Гей, Мадгавендро Пурі, Я вже отримав весь сандал і камфору.
Текст* 159: Тепер просто перетри сандал із камфорою і щодня намащуй цю пасту на тіло Ґопінатги, поки вона закінчиться.
Текст 160: Між Моїм тілом і тілом Ґопінатги немає різниці. Ці два тіла суть одне. Тому, якщо ти будеш мастити сандалом тіло Ґопінатги, ти природно маститимеш і Моє тіло. Так жар Мого тіла вщухне.
Текст* 161: Ти не повинен вагатись. Зроби те, що Я наказую. Вір Мені і просто роби те, що треба».
Текст* 162: Давши ці настанови, Ґопала зник, і Шріла Мадгавендра Пурі прокинувся. Він одразу ж покликав усіх слуг Ґопінатги, і вони прийшли до нього.
Текст* 163: Мадгавендра Пурі сказав: «Цією камфорою і сандаловою пастою, що я ніс для Ґопали у Вріндавану, намащуйте тіло Ґопінатги. Робіть це реґулярно, щодня.
Текст* 164: Якщо ви намастите сандаловою пастою тіло Ґопінатги, Ґопала також відчує прохолоду. Врешті-решт, Верховний Бог- Особа цілковито незалежний, Його наказ всемогутній».
Текст* 165: Слуги Ґопінатги зраділи, почувши, що вся сандалова паста піде на те, щоб мастити влітку тіло Ґопінатги.
Текст* 166: Мадгавендра Пурі сказав: «Ці два помічники будуть щодня розтирати сандал, а ви дайте їм в допомогу ще двох. Я оплачуватиму їхню роботу».
Текст* 167: Так Ґопінатгаджі щодня отримував натерту сандалову пасту. Слуги Ґопінатги були цим дуже задоволені.
Текст* 168: Таким чином сандалову пасту намащували на тіло Ґопінатги, поки весь запас не закінчився. Мадгавендра Пурі залишався в храмі весь той час.
Текст 169: Наприкінці літа Мадгавендра Пурі повернувся до Джаґаннатга Пурі і з великою насолодою залишився там на весь час чатурмас'ї.
Текст* 170: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто підносив хвалу схожим на нектар якостям Мадгавендри Пурі, і, розповідаючи це все відданим, Він Сам насолоджувався.
Текст* 171: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав Ніт'янанду Прабгу розсудити, чи є в світі хтось, кому пощастило більше, як Мадгавендрі Пурі.
Текст* 172: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Мадгавендрі Пурі так пощастило, що Крішна Сам з'явився перед ним, буцімто для того щоб принести молоко. Тричі Господь давав Мадгавендрі Пурі накази, приходячи до нього уві сні.
Текст* 173: Зобов'язаний Мадгавендрі Пурі за його любовні почуття, Господь Крішна Сам з'явився як Божество Ґопали і, прийнявши служіння Мадгавендри Пурі, звільнив увесь світ.
Текст* 174: Задля Мадгавендри Пурі Господь Ґопінатга вкрав горщик солодкого рису. Тому Його стали називати Кшіра-чора [злодій, що вкрав солодкий рис].
Текст* 175: Мадгавендра Пурі намастив сандалову пасту на тіло Ґопінатги і був переповнений любов'ю до Верховного Бога.
Текст* 176: Iти з вантажем сандалу і камфори через ті області в Iндії, в яких правили мусульмани, було дуже важко. Отож Мадгавендра Пурі міг потрапити в біду, і про це знало Божество Ґопали.
Текст* 177: Господь дуже милостивий і прив'язаний до Своїх відданих, тому Він спонукав намастити сандаловою пастою Ґопінатгу, і таким чином труд Мадгавендри Пурі увінчався успіхом».
Текст 178: Чайтан'я Махапрабгу попросив Ніт'янанду Прабгу оцінити рівень палкої любові Мадгавендри Пурі. «Усі прояви його любові незвичайні, — сказав Чайтан'я Махапрабгу. — Воістину, коли людина чує про його діяння, її охоплює подив».
Текст* 179: Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Шрі Мадгавендра Пурі завжди тримався самотою. Він був повністю зречений і завжди був дуже мовчазний. Байдужий до всього матеріального, він, уникаючи світських розмов, завжди ходив без супутника.
Текст* 180: Отримавши трансцендентний наказ Ґопали, ця велика особа вирушила за тисячі кілометрів, щоб прохати в милостиню сандал.
Текст* 181: Навіть коли Мадгавендра Пурі був голодний, він не прохав їсти. Ця зречена особа несла вантаж сандалового дерева для Шрі Ґопали.
Текст* 182: Не дбаючи про власні вигоди, Мадгавендра Пурі ніс один маунд [близько сорока кілограм] сандала і двадцять тол [чверть кілограма] камфори, щоб намастити цим тіло Ґопали. Цього трансцендентного задоволення було йому досить.
Текст* 183: Вивіз сандала за межі області Орісси був обмежений, і тому митник конфіскував весь вантаж, але Мадгавендра Пурі показав йому письмовий дозвіл, отриманий від уряду, і так уникнув біди.
Текст* 184: Мадгавендра Пурі нітрохи не хвилювався про довгу подорож до Вріндавани через провінції, якими правили мусульмани і де на дорогах стояло безліч митників.
Текст* 185: Хоча Мадгавендра Пурі не мав з собою ні копійки, він не боявся проходити митників. Його єдина насолода полягала в тому, що він ніс вантаж сандала до Вріндавани, для Ґопали.
Текст 186: Це природний наслідок палкої любові до Верховного Бога. Відданий не звертає уваги на особисті труднощі та перешкоди. За всіх обставин він прагне служити Верховному Богові-Особі.
Текст* 187: Шрі Ґопала хотів показати, як палко Мадгавендра Пурі любить Крішну, тому Він попрохав його піти до Нілачали й принести сандал та камфору.
Текст* 188: Мадгавендра Пурі приніс вантаж сандала до Ремуни з великими труднощами й зусиллями. Однак він залишався дуже задоволеним. Він не зважав на жодні з цих труднощів.
Текст* 189: Щоб перевірити палку любов Мадгавендри Пурі, Ґопала, Верховний Бог-Особа, наказав йому принести з Нілачали сандал, але коли Мадгавендра Пурі пройшов це випробування, Господь став дуже милостивий до нього.
Текст* 190: Така поведінка відданого і його найдорожчого коханого, Шрі Крішни, яку можна побачити в стосунках любовного служіння, трансцендентна. Зрозуміти її не до снаги звичайній людині. Звичайні люди не мають навіть здатності зрозуміти це.
Текст* 191: Сказавши це, Господь Чайтан'я Махапрабгу прочитав уголос славетного вірша Мадгавендри Пурі. Цей вірш — наче місяць. Він заливає своїм сяйвом увесь світ.
Текст* 192: Якщо постійно терти малайський сандал, він пахтітиме дедалі дужче. Так само, якщо роздумувати про цей вірш, розуміння його важливості дедалі глибшає.
Текст* 193: Як Каустубга-мані вважають найкоштовнішим з усіх самоцвітів, так цей вірш вважають найліпшим з віршів про смаки відданого служіння.
Текст* 194: Насправді цей вірш промовила Сама Шріматі Радгарані, і лише з Її милості він проявився в словах Мадгавендри Пурі.
Текст 195: Тільки Шрі Чайтан'я Махапрабгу пізнав поетичний смак цього вірша. Поза цими трьома особами збагнути його не дано нікому.
Текст* 196: Під кінець свого матеріального існування Мадгавендра Пурі повторював цей вірш знову й знову. Промовляючи його, він досягнув найвищої мети життя.
Текст 197: «Мій Господи! О наймилостивіший повелителю! Володарю Матгури! Коли Я Тебе знову побачу? Через те, що Я Тебе не бачу, Моє серце втрачає спокій. О найкоханіший, що Мені тепер робити?»
Текст* 198: Прочитавши цей вірш, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знепритомнів і впав на землю. Його переповнили почуття, і Він вже зовсім не володів Собою.
Текст* 199: Коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу в любовному екстазі впав на землю, Господь Ніт'янанда Прабгу хутко підхопив Його і поклав Собі на коліна. Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу отямився і з плачем підвівся.
Текст* 200: Проявляючи екстаз, Господь почав бігати туди-сюди і голосно вигукувати. Він то сміявся, то плакав, а то співав і танцював.
Текст* 201: Шрі Чайтан'я Махапрабгу не мав змоги повторити цілого вірша. Він просто знову й знову проказував: «Айі дīна! Айі дīна!» Він не міг говорити, і з Його очей градом котилися сльози.
Текст 202: Тіло Шрі Чайтан'ї Махапрабгу проявляло дрож, піт, сльози радості, заціпеніння, блідість, розчарування, похмурість, забуття, гордість, захват і смирення.
Текст* 203: Цей вірш відкрив двері любовного екстазу, і коли це сталося, усі слуги Ґопінатги побачили, як Чайтан'я Махапрабгу танцює в захваті.
Текст* 204: Коли навколо Шрі Чайтан'ї Махапрабгу з'юрмився цілий натовп, Він повернувся до тями. Тим часом підношення Божеству закінчилось і пролунали звуки церемонії араті.
Текст* 205: Коли Божества поклали спати, священик вийшов з храму і запропонував усі дванадцять горщиків солодкого рису Господеві Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 206: Священик поставив перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу всі горщики з солодким рисом, і це дуже вдовольнило Господа. Щоб нагодувати відданих, Він взяв п'ять з цих горщиків.
Текст* 207: Решту сім горщиків Господь відсунув і віддав священику. Тоді п'ять горщиків солодкого рису, які взяв Господь, роздали п'яти відданим, і вони з'їли цей прасад.
Текст* 208: Тотожний з Божеством Ґопінатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вже скуштував і з'їв весь цей солодкий рис. Але задля відданого служіння Він знову з'їв його вже як відданий.
Текст* 209: Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів ніч у храмі за спільним співом святого імені. Вранці, подивившись на церемонію манґала-араті, Він пішов далі.
Текст* 210: Так Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто, власними вустами, насолодився трансцендентними якостями Ґопаладжі, Ґопінатги та Шрі Мадгавендри Пурі.
Текст* 211: Отже, я описав трансцендентну велич любові Господа Чайтан'ї Махапрабгу до Своїх відданих і найвищий рівень екстатичної любові відданого до Бога.
Текст* 212: Той, хто з вірою та відданістю слухає цю історію, здобуває скарб любові до Верховного Бога біля лотосових стіп Шрі Крішни.
Текст 213: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.