ПОЯСНЕННЯ: Вільних від забруднень відданих, що в усьому спираються на філософію веданти, поділяють на чотири сампрадаї. Серед цих чотирьох сампрадай Мадгавендра Пурі обрав Шрі Мадгвачар'я-сампрадаю. Він прийняв санн'ясу згідно з засадами парампари, учнівської послідовності. Починаючи від Мадгвачар'ї і закінчуючи духовним вчителем-ачар'єю на ім'я Лакшміпаті, ніхто не знав відданого служіння в коханні. Шрі Мадгавендра Пурі вперше запровадив у Мадгвачар'я-сампрадаї поняття подружнього кохання. Шрі Чайтан'я Махапрабгу відкрив цей висновок Мадгвачар'я-сампрадаї, коли під час Своєї мандрівки південною Iндією зустрівся з таттваваді, що називають себе членами Мадгвачар'я-сампрадаї.

Коли Шрі Крішна залишив Вріндавану і зійшов на трон Матгурського царства, Шріматі Радгарані, охоплена екстатичними почуттями розлуки, висловила, як можна любити Крішну в розлуці. Отже, осереддя цього вірша — це віддане служіння в розлуці. Ґаудія-Мадгва-сампрадая вважає поклоніння в розлуці за найвищий рівень відданого служіння. У такому настрої відданий вважає себе дуже нещасним і думає, що Господь про нього забув. Тому він називає Господа дīна- дайрдра нтга, як до Нього звертається Мадгавендра Пурі. Таке екстатичне почуття — це найвища форма відданого служіння. Переїзд Крішни до Матгури дуже глибоко вразив Шріматі Радгарані, і Вона висловила це так: «Любий Господи, через розлуку з Тобою Мій розум надто стурбований. Скажи Мені, що Мені тепер робити? Я дуже нещасна, а Ти дуже милостивий, тому, будь ласка, зглянься наді Мною і скажи Мені, коли Я побачу Тебе». Шрі Чайтан'я Махапрабгу завжди виражав екстатичні почуття Шріматі Радгарані, які Вона проявляла, коли побачила Уддгаву у Вріндавані. Такі самі почуття, що переповнювали Мадгавендру Пурі, висловлено в цьому вірші. Тому вайшнави у Ґаудія-Мадгва-сампрадаї кажуть, що екстатичні почуття, які відчував Шрі Чайтан'я Махапрабгу, беруть початок від Шрі Мадгавендри Пурі і сходять через Iшвару Пурі. Цю засаду відданого служіння в розлуці визнають усі віддані в послідовності Ґаудія-Мадгва-сампрадаї.