аіла-упарі — вершини пагорба; хаіте — із; м — Мене; кудже — в кущі; лук — сховавши; млеччга-бгайе — в страхові перед мусульманами; севака — слуга; мора — Мій; ґела — пішов; пал — утікши.

Коли напали мусульмани, жрець, що служив Мені, сховав Мене в цих кущах у джунґлях. Після того в страхові перед нападом він утік.