мах-прасда — задля решток їжі; кшīра — солодкого рису; лобге — в прагненні; рахіл — залишився; прабгу — Господь; татг — там; пӯрве — перед тим; īвара-пурī — Iшвара Пурі, Його духовний вчитель; тре — Йому; кахійчгена — сказав; катг — розповідь.

Господь залишився там тому, що прагнув скуштувати залишки солодкого рису, запропонованого Божеству Ґопінатги. Це бажання виникло в Нього після того, як Він почув від Свого духовного вчителя, Iшвари Пурі, про історію, що колись тут сталась.