ПОЯСНЕННЯ: Для тих, хто розвинув палку любов до Крішни, цілком природно не звертати уваги на особисті труднощі й перешкоди. Такі віддані просто рішуче налаштовані виконувати наказ Верховного Бога-Особи чи Його представника, духовного вчителя. Ні за яких обставин, навіть серед найбільших небезпек, вони ні на йоту не відхиляються від свого шляху, йдучи ним з усією рішучістю. Це незаперечний доказ палкої любові слуги. Як сказано в «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.8): тат те 'нукамп су-самīкшама — ті, хто по-справжньому бажає звільнитись від лабет матеріального існування, хто розвинув палку любов до Крішни, справді достойні повернутись додому, до Верховного Бога. Той, хто палко любить Крішну, не звертає уваги ні на які матеріальні труднощі, злигодні, перешкоди чи скруту. Сказано, що будь-які злигодні чи нещастя, які збоку можна побачити в житті досконалого вайшнави, насправді зовсім не є для нього нещастям — для нього це, навпаки, трансцендентне блаженство. У «Шікшаштаці»(8) Шрі Чайтан'я Махапрабгу також дає настанову: лішйа в пда-рат пінашу мм. Той, хто палко любить Крішну, ніколи не відхиляється від свого служіння, незважаючи на всі труднощі й перешкоди, що постають перед ним.