ПОЯСНЕННЯ: Тут розкрито різницю між Iстиною Абсолютною і відносною. Господь Ґопінатга відкрито проголошує, що Він злодій. Він украв горщик солодкого рису і не приховував це, тому що Його крадіжка була джерелом великого трансцендентного блаженства. У матеріальному світі крадіжка підлягає карі, але в духовному світі Господнє злодійство — це джерело трансцендентного блаженства. Світські негідники, що не можуть збагнути абсолютної природи Бога-Особи, іноді звинувачують Господа Шрі Крішну в аморальності, але не знають, що Його на перший погляд аморальні дії, яких Він не приховує, дарують відданим радість. Не розуміючи трансцендентної поведінки Верховного Бога-Особи, ці негідники намагаються очорнити Господа і таким чином одразу потрапляють до розряду лиходіїв (негідників, найниціших із людей, демонів та тих, чиє знання вкрала ілюзорна енерґія). Крішна пояснює в «Бгаґавад-ґіті»(7.15):

«Лиходії, що занурені в цілковите невігластво, найниціші з-поміж людей, ті, чиє знання вкрала ілюзія, і ті, кому властива безбожна природа демонів, не віддаються Мені».

Матеріалістичні негідники неспроможні збагнути, що будь- яка дія Крішни має абсолютну природу і тому є з усіх поглядів благом. Цю якість Господа пояснено в «Шрімад- Бгаґаватам»(10.33.29). Якісь дії великої, могутньої особи на звичайний погляд можуть здаватись розбіжними з моральними вимогами, але насправді такими не є. Наприклад, сонце витягує воду з земної поверхні, але бере її не тільки з моря. Воно витягує її також з відразливих каналізаційних збірників, де збирається сеча та інші нечистоти. Витягуючи таку воду, сонце не забруднюється. Навпаки, воно очищує брудне місце. Якщо відданий звертається до Верховного Бога-Особи з аморальною чи негідною метою, він все одно очищується. Господь від того не забруднюється. У «Шрімад- Бгаґаватам»(10.29.15) сказано, що навіть якщо людина звертається до Верховного Господа з почуттями хіті, гніву чи страху (кма кродга бгайам), вона очищується. Ґопі були юні дівчата, і Крішна їх приваблював як прекрасний юнак. На поверховий погляд вони звертались до Господа через хіть. Господь опівночі танцював з ними, і з світського погляду це здається аморальним, бо одружена чи неодружена молода дівчина не повинна йти з дому, щоб розважатися й танцювати з молодим хлопцем. Хоча на світський погляд дії ґопі аморальні, їх вважають за найвищу форму поклоніння, тому що з цими хтивими бажаннями ґопі пішли глухої ночі не до кого, а до Господа Крішни.

Але невіддані цих речей збагнути нездатні. Крішну треба зрозуміти таким, яким Він є насправді (таттвата). Треба тверезо поміркувати і задати собі логічне запитання: якщо людина очищується, просто повторюючи святе ім'я Крішни, як може бути аморальним Сам Крішна? На жаль, за лідерів освіти визнають невігласів-матеріалістів. Їм дають високі посади, щоб вони навчали людський загал засад безбожжя. Це описано в «Шрімад-Бгаґаватам»(7.5.31): андг йатгндгаір упанīйамн, — сліпі намагаються вести сліпих. Такі негідники через нерозвиненість своїх понять не можуть зрозуміти розваг Крішни з ґопі. Отже, звичайним людям цих розваг не слід обговорювати. Невідданим не слід обговорювати навіть те, як Він украв для Свого відданого солодкий рис. Невідданим небезпечно про це навіть думати. Крішна — найчистіший з чистих, але матеріалісти, думаючи про ігри Крішни, сприймають їх як щось аморальне, і тому забруднюються самі. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу ніколи не обговорював стосунки Крішни та ґопі на людях. Ці стосунки Він обговорював лише з трьома довіреним друзями. Він ніколи не обговорював раса-лілу привселюдно, як це роблять наймані читці, дарма що вони не розуміють ні Крішни, ні якостей слухачів. Натомість Шрі Чайтан'я Махапрабгу заохочував привселюдне оспівування святого імені, в якнайширших масштабах і скільки завгодно часу.