 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Слава Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що схожий на східний обрій, над яким зійшло сонце вірша атмарама! Господь проявив промені цього сонця у подобі різних значень вірша і тим самим розсіяв темряву матеріального світу. Нехай Він захищає всесвіт.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Чайтан'ї! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
Текст* 3: По тому Санатана Ґосвамі схопив лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і смиренно звернувся до Нього з проханням.
Текст* 4: Санатана Ґосвамі сказав: «Господи, я чув, що колись, в оселі Сарвабгауми Бгаттачар'ї, Ти пояснив вірш «атмарама» на вісімнадцять способів.
Текст 5: «Особи, які знайшли задоволення в собі і яких не турбують зовнішні, матеріальні бажання, також приваблюються до любовного служіння Шрі Крішні, що Його якості трансцендентні і що Його діяння дивовижні. Харі, Бога-Особу, називають Крішна, бо Він посідає такі трансцендентно привабливі риси».
Текст* 6: Я чув про цю чудесну історію, і тому мені дуже кортить ще раз почути, як Ти пояснюєш це. Якщо Ти милостиво повториш це пояснення, я буду надзвичайно щасливий почути його».
Текст* 7: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Я божевільний, а Сарвабгаума Бгаттачар'я — це ще один божевільний. Тому він визнав Мої слова за істину.
Текст* 8: Я не пам'ятаю нічого з того, що казав у зв'язку з цим віршем, але якщо завдяки твоєму товариству що-небудь спаде Мені на думку, Я розповім тобі.
Текст* 9: Сам Я, взагалі, не можу нічого пояснити, але завдяки твоїй присутності може щось з'ясується само собою.
Текст 10: У цьому вірші одинадцять слів, але якщо їх дослідити окремо, то кожне слово виблискує різними значеннями.
Текст* 11: Сім значень, яких набуває слово «атма» — це Абсолютна Iстина, тіло, розум, зусилля, непохитність, інтелект і природа.
Текст 12: «Слово «атма» має такі синоніми: тіло, розум, Абсолютна Iстина, природні ознаки, непохитність, інтелект і зусилля.
Текст* 13: Словом «атмарама» називають того, хто насолоджується чимось із цих семи речей [Абсолютною Iстиною, тілом, розумом тощо]. Згодом Я перерахую атмарам.
Текст* 14: Дорогий Санатано, спочатку послухай значення інших слів, починаючи зі слова «муні». Передусім я поясню їхні окремі значення, а тоді поєднуватиму їх.
Текст* 15: Слово «муні» стосується до того, хто вдумливий, хто серйозний чи мовчазний, до аскета, до того, хто тримає великі обітниці, до людини зреченого ступеня життя і до святої особи. Такі значення слова «муні».
Текст* 16: Слово «нірґрантга» стосується до того, хто вільний від вузлів матеріального невігластва. Також воно стосується до того, хто живе без жодних реґулівних засад чи приписів, наведених у ведичній літературі. Також воно стосується до того, хто не має ніякого знання.
Текст* 17: «Нірґрантга» також стосується до неписьменних, низьконароджених, до людей, що не вміють поводитись, провадять невпорядковане життя і не шанують ведичної літератури. Це слово стосується також до багатіїв і до тих, хто не має ніяких статків.
Текст 18: «Префікс «ніх» можна використовувати в розумінні певності, ґрадації, формування і заборони. Слово «ґрантга» означає «багатства», «трактат» і «поєднання».
Текст* 19: Слово «урукрама» стосується до того, хто має великий «крама» [крок]. Слово «крама» означає «висування ноги», тобто «ступання».
Текст 20: «Крама» означає також «сила», «дрож», «методичний підхід», «арґумент» і «навальний наступ». Наприклад, Вамана примусив здригнутись три світи.
Текст 21: «Навіть якби вчений зумів порахувати всі атомні частки у матеріальному світі, і тоді він не зміг би порахувати енерґій Господа Вішну. Втілившись як Вамана, Господь Вішну безперешкодно охопив усі планети, від кореня матеріального світу аж до Сат'ялоки. Під вагою Його кроків здригнулись усі планетні системи».
Текст 22: У Своєму аспекті всюдисущості Верховний Бог-Особа пронизує все творіння. Він підтримує і живить це творіння Своєю надзвичайною енерґією. Своєю енерґією кохання Він підтримує планетну систему Ґолока Вріндавана. Своїми шістьма багатствами Він підтримує численні планети Вайкунтги.
Текст* 23: Слово «урукрама» вказує на Верховного Бога-Особу, що Своєю зовнішньою енерґією досконало створив незліченні всесвіти.
Текст 24: «Слово «крама» містить різні значення. Ним позначають енерґію, систематичне впорядкування, крок, рух або здригання».
Текст 25: Слово «курванті» означає «роблять для інших», бо ця форма дієслова «робити» вказує на дію, скеровану на інших. Цю форму вжито, щоб вказати на віддане служіння, яке слід виконувати для задоволення Крішни. Такий смисл слова «курванті».
Текст 26: «Закінчення форми атмане-пада ставлять тоді, коли результат дії призначений для виконавця дії, позначеної дієсловом із вказівним звуком н або з наголосом сваріта».
Текст* 27: Слово «хету» [причина] означає, що дію виконують з певним мотивом. Буває три різновиди мотивів: можна діяти задля власної насолоди результатом, задля якої-небудь матеріальної досконалості або задля звільнення.
Текст* 28: Якщо розглянути перший мотив, бгукті [«матеріальна насолода»], то видно, що вона має безліч різних форм. Якщо взяти мотив, позначений словом «сіддгі» [«досконалість»], то він має вісімнадцять різновидів. Так само мукті має п'ять різновидів.
Текст* 29: Безпричинне віддане служіння не ґрунтується на бажанні чуттєвої насолоди, досконалості чи звільнення. Той, хто звільняється від цих забруднень, на силі завоювати найдивовижнішого Господа Крішну.
Текст 30: Слово «бгакті» [«віддане служіння»] має десять різних значень. Одне значення — це садгана-бгакті, віддане служіння, яке виконують, керуючись приписами, а решта дев'ять — це різні форми према-бгакті, екстатичної любові до Бога.
Текст* 31: Далі йде пояснення ознак любові до Бога, що в ній можна визначити дев'ять різновидів, починаючи з потягу і завершуючи екстатичною любов'ю та найвищою екстатичною любов'ю [махабгавою].
Текст* 32: У відданих на рівні нейтральних стосунків потяг до Крішни зростає аж до любові до Бога [преми], а у відданих на рівні слугування — аж до спонтанної прив'язаності [раґи].
Текст* 33: Вріндаванські віддані в дружніх стосунках із Крішною поглиблюють свою екстатичну любов аж до рівня анураґи. Віддані в стосунках батьківської любові, Крішнині батько й мати, можуть поглиблювати свої любовні почуття аж до вищих рівнів анураґи.
Текст* 34: Ґопі у Вріндавані, пов'язані з Крішною стосунками кохання, можуть поглиблювати свою екстатичну любов аж до рівня махабгави, найвищого любовного екстазу. Такі деякі з славетних значень слова «бгакті».
Текст* 35: Послухай, будь ласка, які значення має вислів «іттгам-бгӯта- ґуна», що трапляється у вірші атмарама. Кілька значень має слово «іттгам-бгӯта», а ще кілька — слово «ґуна».
Текст* 36: Слово «іттгам-бгӯта» належить до трансцендентної сфери, тому що означає «сповнений трансцендентного блаженства». Проти цього трансцендентного блаженства блаженство від злиття з існуванням Абсолюту [брахмананда] важить не більше за соломинку.
Текст 37: «Дорогий Господи, повелителю всесвіту, після того, як я побачив Тебе прямо перед собою, моє трансцендентне блаженство виросло в величезний океан. Перебуваючи в цьому океані, я сприймаю будь-яке інше так зване щастя за калюжку в сліді від ратички теляти».
Текст* 38: Господь Крішна такий піднесений, що приваблює і тішить більше, аніж будь-що інше. Він обитель найвищого блаженства. Його вплив змушує забувати будь-який інший екстаз.
Текст* 39: Чисте віддане служіння таке витончене, що під його впливом людина дуже легко забуває про щастя від матеріальної насолоди, звільнення від матерії чи досконалості в йозі або містиці. Так відданого зв'язує милість Крішни і Його незвичайна могутність та якості.
Текст* 40: Коли хтось привабився до Крішни на трансцендентному рівні, йому вже не потрібні жодні логічні докази на підставі явлених писань і він більше над ними не розмірковує. Саме ця трансцендентна якість Крішни становить суть усього трансцендентного чару.
Текст* 41: Слово «ґуна» означає «якість». Якості Крішни трансцендентні й незліченні. Усі духовні якості сповнені трансцендентного блаженства.
Текст* 42: Крішнині трансцендентні якості багатства, чарівності та ласки досконалі й довершені. Що ж до любовної прихильності Крішни до відданих, то Він великодушний до такої міри, що може дати Своїм відданим навіть Самого Себе.
Текст* 43: Крішна має безліч якостей. Відданих приваблює Його надзвичайна врода, настрої та аромат. Різні віддані перебувають у різних трансцендентних настроях стосунків з Крішною. Тому Крішну називають всепривабливим.
Текст* 44: Розум чотирьох мудреців-хлопчиків [Санаки, Санатани, Санандани й Санат-кумари] привабився до лотосових стіп Крішни, від яких розливались пахощі піднесених Господу туласі.
Текст 45: «Коли вітерець із пахощами листків туласі й шафрану з лотосових стіп лотосоокого Бога-Особи увійшов через ніздрі в серце тих мудреців [Кумар], вони відчули переміну в тілі та розумі, хоча були прив'язані до усвідомлення безособистісного Брахмана».
Текст* 46: Розум Шукадеви полонили оповіді про Господні розваги.
Текст 47: [Шукадева Ґосвамі звернувся до Парікшіта Махараджі:] «Дорогий царю, хоча я повністю перебував у трансцендентному становищі, мене все одно привабили розваги Господа Крішни, і тому я вивчив від батька «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст 48: «Я складаю шанобливі поклони Шрілі Шукадеві Ґосвамі, сину В'ясадеви, що знищує наслідки всіх гріхів. Досягнувши довершеного самоусвідомлення і блаженства, він не мав жодного матеріального бажання. Та все одно його привабили трансцендентні розваги Верховного Бога-Особи, і він зі співчуття до людства повідав трансцендентний історичний твір, що зветься «Шрімад-Бгаґаватам». Цей твір порівнюють до сяйва Абсолютної Iстини».
Текст* 49: Своєю прекрасною трансцендентною зовнішністю Господь Шрі Крішна приваблює розум усіх ґопі.
Текст 50: «Любий Крішно, ми віддались Тобі як Твої служниці просто тому, що ми побачили Твоє вродливе обличчя, обрамлене кучерями, сережки, що спадають на Твої щоки, Твої нектарні вуста і красу Твого усміху. Нас обійняли Твої руки, що вселяють безстрашність, і ми побачили Твої груди, широкі й красиві, і через це ми віддались Тобі».
Текст* 51: Цариці з Двараки, на чолі з Рукміні, також привабились до Крішни просто почувши про Його трансцендентну вроду і якості.
Текст 52: «О красеню, Крішно, відколи я почула про Твої трансцендентні якості, усім моїм тілесним стражданням настав край. Той, хто дивиться на Твоє трансцендентне тіло, використовує очі з найбільшою вигодою. О несхибний, почувши про Твої якості, я втратила сором і привабилась до Тебе».
Текст* 53: Господь Крішна, просто граючи на Своїй трансцендентній флейті, приваблює навіть розум богині щастя.
Текст 54: «Господи, ми не знаємо, як змій Калія здобув таку нагоду отримати доторк пилу з Твоїх лотосових стіп. Задля такої нагоди богиня щастя століттями віддавалась аскезам, відкинувши всі інші бажання і тримаючи суворі обітниці. Воістину, ми не знаємо, як це змій Калія дістав таку можливість».
Текст* 55: Крішна приваблює не лише розум ґопі та богині щастя, а й розум усіх юних дівчат у трьох світах.
Текст 56: «Любий Крішно, де та жінка в трьох світах, яку б не причарували ритми солодких пісень, що ллються з Твоєї чудесної флейти? Хто б не зійшов зі шляху цноти, почувши їх? Твоя врода перевершує все, що є в трьох світах. Побачивши Твою красу, навіть корови, птахи, звірі та лісові дерева завмирають від захвату».
Текст* 57: Вріндаванські жінки, які перебувають на рівні старших опікунок Крішни, приваблюються до Господа Крішни як матері. Вріндаванські чоловіки приваблюються до Крішни як слуги, друзі та батьки.
Текст* 58: Якості Крішни зачаровують і приваблюють усе живе й неживе. Навіть птахи, звірі та дерева приваблюються до якостей Крішни.
Текст* 59: Хоча слово «харі» має багато різних значень, з них два найголовніші. Одне значення полягає в тому, що Господь забирає у Свого відданого все лихе, а друге в тому, що Він приваблює розум екстатичною любов'ю до Бога.
Текст 60: Якщо відданий так чи інакше всюди й постійно пам'ятає Верховного Бога-Особу, Господь Харі забирає з його життя чотири форми страждань.
Текст 61: «Як розбурханий вогонь перетворює на попіл будь-яке паливо, так розвіюються всі гріхи, коли людина береться до відданого служіння Мені».
Текст* 62: Коли отак з милості Верховного Бога-Особи розсіюються всі гріхи, людина поступово долає всі перешкоди на шляху відданого служіння, а також невігластво, яке від цих перешкод постає. По тому за допомогою дев'яти різновидів відданого служіння: слухаючи, оспівуючи тощо, — відданий повністю проявляє свою відначальну любов до Бога.
Текст* 63: Коли відданий повністю очищується від гріховної матеріальної діяльності, Крішна приваблює його тіло, розум та чуття до служіння Собі. Отже, Крішна дуже милостивий і Його трансцендентні якості дуже привабливі.
Текст 64: Коли розум, чуття і тіло людини приваблюються до трансцендентних якостей Харі, вона облишає пошук чотирьох різновидів матеріального успіху. Отож, Я пояснив головні значення слова «харі».
Текст* 65: Коли до цього вірша додавати ще сполучники «ча» [«і»] та «апі» [«хоча»], вірш може набувати будь-яких бажаних значень.
Текст* 66: Слово «ча» можна пояснити на сім способів.
Текст 67: «Слово «ча» [«і»] використовують, щоб пов'язати слово чи речення з попереднім словом чи реченням, щоб надати сенсу збірності, щоб з'ясувати зміст, щоб дати загальний огляд, щоб вказати на додаткове зусилля або щоб заповнити поетичний розмір вірша. Також його використовують, щоб показати певність».
Текст* 68: Є сім головних значень слова «апі». Ось ці значення:
Текст 69: «Слово «апі» вживають, щоб показати можливість, запитання, сумнів, осуд, сукупність, узгодження і надмір».
Текст* 70: Досі Я описував різні значення одинадцяти окремих слів. А зараз Я поясню загальне значення шлоки відповідно до того, як її використовують в різних місцях.
Текст* 71: Слово «брахма» вказує на суммум бонум, Абсолютну Iстину, що вища за всі інші істини. Це первинна сутність. Зрівнятись із цією Абсолютною Iстиною не може ніщо.
Текст 72: «Я шанобливо схиляюсь перед Абсолютною Iстиною, суммум бонум. Він усе пронизує і вічно збільшується, і Він об'єкт медитації великих йоґів. Він незмінний, і Він душа всього сущого».
Текст* 73: Справжнє значення слова «брахма» — це Верховний Бог- Особа, єдиний і недвоїстий, що без Нього не існує більше нічого.
Текст 74: «Вчені трансценденталісти, які знають Абсолютну Iстину, кажуть, що Вона являє Собою недвоїсте знання і називається безособистісний Брахман, локалізована Параматма і Бог- Особа».
Текст* 75: Ця недвоїста Абсолютна Iстина — Господь Крішна, Верховний Бог-Особа. Він найвища істина у минулому, теперішньому і майбутньому. Про це свідчать усі явлені писання.
Текст 76: «Перед творенням космосу існував тільки Я, не існувало ніяких інших явищ, ні грубих, ні тонких, ні первинних. Після творення існую в усьому тільки Я, і після знищення космосу тільки Я вічно залишаюся».
Текст* 77: Слово «атма» [«душа»] вказує на верховну істину, Крішну. Він всепронизуючий свідок усьому, і Він найвища постать.
Текст 78: «Харі, Бог-Особа, — це всепронизуюче джерело всього, а отже, Він Наддуша всього».
Текст* 79: До лотосових стіп Абсолютної Iстини, Крішни, ведуть три шляхи. Це метод умоглядної філософії, практика містичної йоґи і віддане служіння. Кожен з цих шляхів має свої окремі ознаки.
Текст* 80: Абсолютна Iстина одна й та сама, але, залежно від методу пізнання, проявляється у трьох формах: як Брахман, Параматма і Бгаґаван, Верховний Бог-Особа.
Текст* 81: «Вчені трансценденталісти, які знають Абсолютну Iстину, кажуть, що Вона являє Собою недвоїсте знання і називається безособистісний Брахман, локалізована Параматма і Бог- Особа».
Текст* 82: Хоча слова «брахма» та «атма» вказують на Крішну, їхнє пряме значення вказує лише, відповідно, на безособистісний Брахман і Наддушу.
Текст* 83: Перед тим, хто йде шляхом філософських роздумів, Абсолютна Iстина проявляється як безособистісний Брахман, а перед тим, хто йде шляхом містичної йоґи, — як Наддуша.
Текст* 84: Є два різновиди відданого служіння: спонтанне і реґламентоване. Спонтанним відданим служінням приходять до первинного Бога-Особи, Крішни, а реґламентованим методом приходять до Його поширень.
Текст* 85: Спонтанним відданим служінням у Вріндавані приходять до первинного Верховного Бога-Особи, Крішни.
Текст 86: «Верховний Бог-Особа, Крішна, син матері Яшоди, доступний відданим, які присвятили себе спонтанному любовному служінню, але Його не здобути так легко умоглядним мислителям, тим, хто добивається самоусвідомлення суворими аскезами, чи тим, хто вважає тіло невідмінним від себе».
Текст* 87: Виконуючи реґламентоване віддане служіння, відданий стає супутником Нараяни і досягає Вайкунтгалок, духовних планет у духовному небі.
Текст 88: «Ті, хто обговорює діяння Крішни, перебувають на найвищому рівні відданого служіння. Їх відзначають сльози на очах і волосся, що стало від захвату дибки. Такі люди виконують віддане служіння Крішні, не практикуючи правил та приписів системи містичної йоґи. Вони мають усі духовні якості і досягають планет Вайкунтги, що існують понад нами».
Текст* 89: Відданих поділяють на три категорії: акама [вільних від бажань], мокша-кама [що бажають звільнитися] і сарва-кама [що бажають матеріальної досконалості].
Текст 90: «Той, хто справді розумний, — чи він вільний від матеріальних бажань відданий, чи кармі, що бажає усіх матеріальних вигод, чи ґ'яні, що прагне звільнення, — повинен серйозно взятися до бгакті-йоґи, намагаючись задовольнити Верховного Бога-Особу».
Текст* 91: Слово «удара-дгī» означає «буддгіман» — мудрий або розсудливий. Завдяки цьому така особа, навіть бажаючи задовольнити чуття, береться до відданого служіння Господу Крішні.
Текст* 92: Iнші методи, якщо не пов'язані з відданим служінням, нездатні наділити бажаним. Однак віддане служіння таке могутнє й незалежне, що може дати усі бажані результати.
Текст 93: Поза відданим служінням усі інші методи самоусвідомлення — наче соски на шиї в кози. Тому людина мудра вдається лише до відданого служіння, облишивши всі інші методи самоусвідомлення.
Текст 94: «О найліпший з Бгарат [Арджуно], серед праведних людей чотири категорії приходять до відданого служіння Мені: стражденні, шукачі багатства, допитливі, а також ті, що хочуть пізнати Абсолют».
Текст* 95: Матеріалістичні віддані вдаються до відданого служіння і починають поклонятись Крішні, коли їх спіткало лихо чи коли вони потребують грошей. Натомість тих, кому справді цікаво пізнати верховне джерело всього сущого і хто шукає знання, називають трансценденталістами, тому що вони бажають звільнитися від усієї матеріальної скверни.
Текст* 96: Усі ці чотири категорії людей робили в минулому праведні вчинки, і тому їх усіх вважають дуже щасливими. Такі люди поступово відмовляються від матеріальних бажань і стають чистими відданими.
Текст* 97: На рівень відданості піднімаються з милості вайшнави, істинного духовного вчителя і особливої милості Крішни. На цьому рівні людина облишає всі матеріальні бажання і спілкування з недостойними людьми. Тоді людина піднімається на рівень чистого відданого служіння.
Текст 98: «Розумна людина, яка усвідомила Господа в товаристві чистих відданих і звільнилась від несприятливого спілкування з матеріалістами, вже не може жити не слухаючи оповідей про славетні діяння Господа, навіть якщо вона чула про них лише один раз».
Текст* 99: Самообман та обман називається «каітава». Спілкування з такими ошуканцями називається «духсанґа», шкідливе спілкування. Тих, хто бажає чогось іншого, ніж служіння Крішні, також називають «духсанґа».
Текст 100: «Шрімад-Бгаґаватам» — величне писання, яке склав на основі чотирьох первісних віршів Маха-муні В'ясадева, — описує найпіднесеніших і наймилосердніших відданих і цілковито відкидає брехливу релігійність, засновану на матеріальних мотивах. «Шрімад-Бгаґаватам» відкриває найвищий принцип вічної релігії, що на силі поістині визволити живу істоту з троїстих нещасть і дарувати найвище благословення довершеного процвітання і знання. Хто виявить готовність слухати це писання зі смиренністю слуги, той здатний одразу ж полонити Верховного Господа в своєму серці. Тому немає жодної потреби в будь-яких інших писаннях окрім «Шрімад- Бгаґаватам».
Текст* 101: Префікс «пра» у слові «проджджгіта» насамперед стосується до тих, хто бажає звільнитись чи злитись водно з Усевишнім. Треба знати, що це бажання — найяскравіший прояв обману. Так пояснює цього вірша великий коментатор Шрідгара Свамі.
Текст* 102: Коли милостивий Господь Крішна розуміє, що нетямущий відданий бажає матеріального процвітання, Господь милостиво дає відданому притулок Своїх лотосових стіп, і це покриває всі непотрібні прагнення відданого.
Текст 103: «Коли людина прохає Крішну виконати її бажання, Крішна, поза сумнівом, робить це, але Він не дає нічого такого, що, насолодившись цим, людина ще й ще прохала б Його виконати її нові бажання. Коли людина має якісь сторонні бажання, але служить Господу, Крішна силою дасть їй притулок біля Своїх лотосових стіп, де вона забуде всі інші бажання».
Текст 104: Товариство відданого, милість Крішни і сама природа відданого служіння допомагають людині облишити зв'язок з усім недостойним і поступово піднятись на рівень любові до Бога.
Текст* 105: Одне за одним Я поясню так усі слова у вірші «атмарама». Треба зрозуміти, що всі ці слова покликані дати нам змогу звідати смак трансцендентних якостей Крішни.
Текст* 106: Це все Я пояснив для того, щоб дати якесь уявлення про зміст вірша. А зараз Я поясню сам смисл вірша.
Текст* 107: Є два різновиди послідовників шляху філософських роздумів: брахма-упасака, прихильник безособистісного Брахмана, і мокшаканкші, що бажає звільнитись.
Текст* 108: Три типи людей поклоняються безособистісному Брахману: початківець, повністю занурений у думки про Брахман і той, хто справді злився з безособистісним Брахманом.
Текст* 109: Без відданого служіння, самими філософськими роздумами, звільнення не досягнути. Натомість той, хто виконує віддане служіння, природно вже перебуває на рівні Брахмана.
Текст* 110: Природа відданого служіння така, що той, хто його виконує, приваблюється до нього і байдужіє до осягнення безособистісного Брахмана. Він отримує трансцендентне тіло і дістає змогу служити Господу Крішні.
Текст 111: Коли особа отримала духовне тіло відданого, вона може пам'ятати трансцендентні якості Крішни. Просто привабившись до трансцендентних якостей Крішни, вона стає чистим відданим, зануреним у служіння Крішні.
Текст 112: «Навіть звільнена душа, занурена в сяйво безособистісного Брахмана, приваблюється до розваг Крішни. Приваблена ними, вона встановлює Божество і служить Господу».
Текст* 113: Хоча Шукадева Ґосвамі та четверо Кумар, як брахмаваді, повсякчасно були заглиблені в роздуми про безособистісний Брахман, їх все одно привабили трансцендентні розваги та якості Крішни. Тому вони стали відданими Крішни.
Текст* 114: Розум чотирьох Кумар полонив аромат квітів, піднесених лотосовим стопам Крішни. Привабившись трансцендентними якостями Крішни, вони взялись до чистого відданого служіння.
Текст 115: «Коли вітерець із пахощами листків туласі й шафрану з лотосових стіп лотосоокого Бога-Особи увійшов через ніздрі в серце тих мудреців [Кумар], вони відчули переміну в тілі та розумі, хоча були прив'язані до усвідомлення безособистісного Брахмана».
Текст* 116: Шукадева Ґосвамі з милості Шріли В'ясадеви привабився до розваг Господа Крішни. Приваблений трансцендентними якостями Крішни, він також став відданим і почав служити Господу.
Текст 117: «Розум Шріли Шукадеви Ґосвамі полонили трансцендентні ігри Господа і збурили емоції свідомості Крішни. Через це він з ласки свого батька почав вивчати «Шрімад-Бгаґаватам»».
Текст* 118: Дев'ять великих йоґів-містиків [Йоґендри] від самого народження були великі філософи-імперсоналісти, що поклонялись Абсолютній Iстині. Але почувши від Господа Брахми, Господа Шіви і великого мудреця Наради про якості Господа Крішни, вони також стали відданими Крішни.
Текст* 119: Одинадцята пісня «Шрімад-Бгаґаватам» наводить вичерпний опис відданого служіння дев'яти Йоґендр, яке вони виконували, привабившись до трансцендентних якостей Господа.
Текст 120: «Прийшовши в зібрання Господа Брахми, дев'ять Йоґендр почули від нього про істинний смисл Упанішад, найпіднесеніших ведичних творів. Хоча Йоґендри вже досконало знались на ведичній науці, просто вислухавши Брахму, вони відчули захват свідомості Крішни і захотіли увійти в Двараку, обитель Господа Крішни. Так вони кінець кінцем прийшли до Ранґа-кшетри».
Текст* 121: Тих, хто прагне злитися з безособистісним Брахманом, також поділяють на три категорії: тих, хто прагне звільнитись, хто вже звільнився і хто пізнав Брахман.
Текст* 122: У матеріальному світі багато людей, які прагнуть звільнитись і задля цього виконують віддане служіння Господу Крішні.
Текст 123: «Ті, хто бажає звільнитися з тенет матерії, облишають поклонятись всіляким півбогам, що мають жаскі подоби. Такі вмиротворені віддані, не маючи до півбогів ніяких ворожих почуттів, поклоняються різним образам Верховного Бога- Особи, Нараяни».
Текст 124: Якщо людям, прив'язаним до поклоніння півбогам, пощастить спілкуватися з відданими, в них поступово прокидається їхня приспана відданість і вони починають схилятись перед якостями Господа. Тоді вони також беруться до відданого служіння Крішні й покидають бажання звільнитись та злитися з буттям безособистісного Брахмана.
Текст 125: «Великий відданий мудрецю, хоча матеріальний світ має багато вад, в ньому є одна цінна можливість — спілкуватися з відданими. Спілкування з ними дарує велике щастя. Ця якість, що прикрашає матеріальний світ, послабила наше сильне бажання звільнитися злившись із сяйвом Брахмана».
Текст* 126: Спілкуючись із великим святим Нарадою, Шаунака та інші великі мудреці облишили бажання звільнитись і взялись до відданого служіння Крішні.
Текст* 127: Просто зустрівши Крішну чи діставши особливу милість Крішни, можна позбутись бажання звільнитись. Привабившись до трансцендентних якостей Крішни, людина береться служити Йому.
Текст 128: «У Дварака-дгамі я привабився до Верховного Бога-Особи, Крішни, уособленого духовного блаженства. Просто дивлячись на Нього, я відчуваю велике щастя. О лихо, я змарнував так багато часу, намагаючись усвідомити себе методом безособистісного пізнання. Це причина мого великого жалю!»
Текст* 129: Є чимало людей, які звільнились ще за цього життя. Дехто з них звільнився виконуючи віддане служіння, а дехто — практикуючи метод умоглядних філософських розумувань.
Текст* 130: Ті, хто звільнився шляхом відданого служіння, дедалі більше приваблюються до трансцендентних якостей Крішни і служать Йому, а хто звільнився умоглядним розумуванням — ті врешті-решт знову падають через образи.
Текст 131: «О лотосоокий, у всіх, хто вважає себе за звільненого ще за цього життя, але не виконує відданого служіння Тобі, інтелект не очищений. Незважаючи на те, що вони накладають на себе суворі аскези і піднімаються на духовний рівень, вони падають знову, бо нехтують поклонінням Твоїм лотосовим стопам».
Текст 132: «Той, хто піднімається на цей трансцендентний рівень, осягає Верховний Брахман і сповнюється радості. Він ні за чим не тужить і нічого не жадає. Він однаково ставиться до всіх живих істот. У такому стані він досягає чистого відданого служіння Мені».
Текст 133: «Хоча мене вшановували ті, хто йде шляхом монізму, і хоча я був посвячений у самоусвідомлення в системі йоґи, мене силою перетворив на служницю якийсь лукавий хлопчак, що знай жартує собі з ґопі».
Текст* 134: Той, хто силою відданого служіння відродив своє відначальне становище, ще за цього життя дістає трансцендентне тіло. Приваблений до трансцендентних якостей Господа Крішни, він до останку віддає себе на служіння Його лотосовим стопам.
Текст 135: «Живі істоти й інші енерґії входять у Маха-Вішну, коли Господь лягає, згортаючи [знищуючи] космічний прояв. Звільнитись означає утвердитись у своїй вічній, первісній подобі, покинувши всі змінні грубі й тонкі тіла».
Текст* 136: Iстоту, яка опирається свідомості Крішни, зумовлює вплив майі, і через це вона сповнюється страху. З вірою виконуючи віддане служіння, істота звільнюється від майі.
Текст 137: «Коли жива істота приваблюється до відокремленої від Крішни матеріальної енерґії, її охоплює страх. Відчужена від Верховного Бога-Особи матеріальною енерґією, жива істота розвиває світогляд, що цілковито розходиться з істиною. Iншими словами, замість того, щоб бути вічним слугою Крішни, вона стає суперником Крішни. Це відомо як «віпарйайо 'смрітіх». Щоб виправити цю помилку, людина справді вчена й піднесена поклоняється Верховному Богові-Особі як своєму духовному вчителю, Божеству й джерелу життя. Вона поклоняється Господеві, виконуючи безкорисливе віддане служіння».
Текст 138: «Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко. Але хто віддався Мені, той здужає легко вийти з-під її впливу».
Текст* 139: Звільнення недосяжне, якщо не виконувати відданого служіння. Звільнення здобувають тільки відданим служінням.
Текст 140: «Дорогий Господи, віддане служіння Тобі — це єдиний сприятливий шлях. Якщо людина сходить із нього просто для того, щоб здобути умоглядне знання чи збагнути, що живі істоти є духовні душі і що матеріальний світ оманний, то вона завдає собі величезного клопоту. Єдиний результат, який вона здобуває, — це важка й несприятлива діяльність. Її зусилля схожі на молотьбу полови без рису. Робота її безплідна».
Текст 141: «О лотосоокий, у всіх, хто вважає себе за звільненого ще за цього життя, але не виконує відданого служіння Тобі, інтелект не очищений. Незважаючи на те, що вони накладають на себе суворі аскези і піднімаються на духовний рівень, вони падають знову, бо нехтують поклонінням Твоїм лотосовим стопам».
Текст 142: «Якщо людина лише формально посідає якесь становище в чотирьох варнах та ашрамах, але не поклоняється Верховному Господу Вішну, вона падає зі свого шанованого місця в пекельні умови».
Текст* 143: Кожен, хто на шляху відданого служіння справді звільнився, завжди виконує трансцендентне любовне служіння Господу.
Текст 144: «Навіть звільнена душа, занурена в сяйво безособистісного Брахмана, приваблюється до розваг Крішни. Приваблена ними, вона встановлює Божество і служить Господу».
Текст 145: Ці шестеро атмарам виконують любовне служіння Крішні. На різновиди служіння вказано часткою «ча», а також «апі» [«справді»].
Текст* 146: Шестеро атмарам виконують віддане служіння Крішні без сторонніх мотивів. Слова «мунайах» і «сантах» вказують на тих, хто дуже прив'язаний до медитації на Крішну.
Текст* 147: Слово «нірґрантгах» означає «без невігластва» і «поза приписами». Яке значення підходить, таке можна брати.
Текст* 148: Слово «ча», поставлене в різні місця, дає різні значення. Окрім тих значень є ще одне дуже важливе значення.
Текст* 149: Слова «атмарамаш ча» довелось би повторювати шість разів, але додаток одного слівця «ча» звільнив від п'яти повторень слова «атмарама».
Текст* 150: Завдяки цьому немає потреби повторювати слово «атмарама». Одного слова вистачає, щоб вказати на шестеро осіб.
Текст 151: «Серед слів однакової форми і відмінкового закінчення залишають тільки останнє. Наприклад, замість «рамаш ча, рамаш ча, рамаш ча іт.д.» кажуть «рамах».
Текст* 152: Вжиток слова «ча» у збірному розумінні вказує на те, що всі атмарами та святі служать та поклоняються Крішні.
Текст* 153: «Апі» додано до слова «нірґрантгах» задля ясності. Отже, Я спробував з'ясувати сім значень [вірша атмарама].
Текст* 154: Йоґа, який поклоняється Наддуші в серці, також називають атмарама. Є дві категорії атмарама-йоґів.
Текст 155: Дві категорії атмарама-йоґів — це саґарбга й ніґарбга. В кожній із цих категорій виділяють ще три підкатегорії, отже разом є шість категорій шанувальників Наддуші.
Текст 156: «Деякі йоґи роздумують у своєму серці про Господа, що завбільшки з долоню. Господь у серці має чотири руки, в яких тримає мушлю, булаву, диск і лотос. Тих, хто поклоняється такому образу Вішну у серці, називають саґарбга-йоґами».
Текст 157: «Коли людина занурена в екстатичну любов до Верховного Бога-Особи, бгакті-йоґа розтоплює її серце і вона відчуває трансцендентне блаженство. В її тілі проявляються екстатичні ознаки, а від палкої прив'язаності до Господа очі її напливають сльозами. Так людина пізнає духовне блаженство. Коли екстаз сильно збурює серце, об'єкт медитації поступово відокремлюється від зосередженого розуму, що був подібний до вудильного гачка».
Текст* 158: За цими ступенями йоґічної досконалості — йоґарурукшу, йоґарудга і прапта-сіддгі — розрізняють шість категорій йоґів-містиків.
Текст 159: «Для тих, хто прагне піднятись на рівень йоґічної досконалості, засіб росту полягає в тому, щоб практикувати систему йоґи, неухильно дотримуючись реґулівних засад і вправляючись у йоґічних позах, асанах і дихальних вправах. А для тих, хто вже піднявся на рівень досконалого знання, засіб росту полягає в тому, щоб зберігати розумову рівновагу [шама], відкидаючи будь-яку матеріальну діяльність і вправляючись у медитативному зосередженні розуму на Верховному Господі.
Текст* 160: Коли людина збайдужіла до діяльності задля задоволення чуттів і коли вона зрікається всіх матеріальних бажань, кажуть, що вона досягнула досконалої йоґи [йоґарудга]».
Текст* 161: Коли йоґ, що очистився, спілкується з відданими, він починає служити Господу Крішні, приваблений трансцендентними якостями Господа.
Текст* 162: Тут можна докласти слова «ча» й «апі». Значення слів «муні» й «нірґрантга» залишаються ті самі, що й раніше.
Текст 163: Слово «ахаітукī» завжди можна застосувати до Верховного Бога-Особи, Урукрами. Отже, Я пояснив тринадцять завершених значень [вірша атмарама].
Текст* 164: Цих тринадцять типів йоґів та муні називають шанта-бгактами, бо вони виконують трансцендентне любовне служіння Верховному Богові-Особі на рівні нейтральних стосунків.
Текст* 165: Слово «атма» іноді означає «розум». У цьому випадку слово «атмарама» означає «задоволений умоглядними роздумами». Коли така особа спілкується з чистим відданим, вона береться до відданого служіння лотосовим стопам Крішни.
Текст 166: «Послідовники великих святих йоґів-містиків вдаються до фізичних вправ йоґи й починають поклоніння з живота, де, як сказано, розміщений Брахман. Таких людей називають шаркаракша, тобто занурені в грубо тілесний світогляд. Також є послідовники ріші на ім'я Аруна. Його послідовники стежать за діяльністю артерій, аж поки поступово піднімаються на рівень серця, де розміщена тонка форма Брахмана, Параматма. Вони поклоняються Йому. О безмежний Ананто! Ліпші за них усіх йоґи-містики, що поклоняються Тобі, зосереджуючи увагу на маківці голови. Починаючи з живота й піднімаючись через серце, вони досягають маківки і виходять через брахма-рандгру, отвір у верхній частині черепа. Так ці йоґи досягають рівня досконалості й більше не повертаються до круговерті народжень та смертей».
Текст* 167: Привабившись до трансцендентних якостей Крішни, такі йоґи стають великими святими. Тоді, вже не зв'язуючи себе вправами йоґи, вони беруться до безкорисливого відданого служіння.
Текст* 168: «Атма» означає також «зусилля». Привабившись трансцендентними якостями Крішни, деякі святі докладають великих зусиль, щоб отримати змогу служити Йому.
Текст 169: «Трансцендентного становища не досягнути, обійшовши все згори донизу й знизу догори, від Брахмалоки чи Сат'ялоки й до Паталалоки. Той, хто справді мудрий і вчений, повинен докладати зусиль для того, щоб здобути це рідкісне трансцендентне становище. Будь-яке щастя, яке можна знайти в чотирнадцяти світах, приходить саме під впливом сили часу, так само як належного часу саме приходить горе. Але духовна свідомість сама не приходить, і тому слід докладати зусилля для того, щоб її досягнути».
Текст 170: «Ті, хто прагне пробудити духовну свідомість і чий інтелект не відхиляється від цього ні на йоту, неодмінно досягають бажаної мети дуже швидко».
Текст* 171: Слова «ча» можна вжити замість «апі», й це грає роль наголосу. Отже, це означає, що без щирих зусиль у відданому служінні не вдасться здобути любові до Бога.
Текст 172: «Досконалої відданості дуже важко досягнути з двох причин. По-перше, досконалої відданості не здобути, навіть виконуючи віддане служіння дуже довго, якщо немає прив'язаності до Крішни. По-друге, Крішна не дарує досконалості у відданому служінні дуже легко».
Текст 173: «Тим, хто завжди занурений у віддане любовне служіння Мені, Я даю розуміння того, як прийти до Мене».
Текст* 174: Ще одне значення слова «атма» — це «дгріті», або «наполегливість». Людина, яка наполегливо докладає зусиль, — атмарама. Вона наполегливо виконує віддане служіння.
Текст* 175: Слово «муні» означає також «птах» чи «джміль». Словом «нірґрантга» називають також нетямущих людей. З милості Крішни такі особи зустрічають садгу [духовного вчителя] і беруться до відданого служіння.
Текст 176: «Люба матінко, всі птахи в цьому лісі, злетівши на розкішне гілля дерев, позаплющувались, байдужі до усіх інших звуків, і просто слухають переливи Крішниної флейти. Ці птахи певно нічим не поступаються великим святим».
Текст 177: «О уособлене щастя! Первинний Боже-Особо, ці всі бджоли оспівують Твою трансцендентну славу, що очищує весь усесвіт. Вони летять слідом за Тобою в лісі і поклоняються Тобі. Насправді, всі вони святі особи, що тепер прибрали подоби бджіл. Хоча Ти граєш роль людини, вони не забувають, що Ти їхнє Божество».
Текст 178: «Усіх лелек та лебедів у воді зачарувала мелодійна пісня Крішниної флейти. Вони підійшли до Верховного Бога-Особи й зосереджено поклоняються Йому. Леле, вони заплющились і стоять безмовно».
Текст 179: «Кірати, хуни, андгри, пулінди, пуккаші, абгіри, шумбги, явани, члени народностей кгашів і навіть інші призвичаєні до гріха особи можуть очиститися завдяки верховній могутності Господа, прийнявши притулок у Його відданих. Я щиро складаю Йому шанобливі поклони».
Текст* 180: Слово «дгріті» вживають щодо особи, яка набула досконалого знання. Коли людина прийшла до лотосових стіп Верховного Бога-Особи, вона вже не знає матеріальних страждань і досягає маха-пурни, найвищого рівня досконалості.
Текст 181: «Дгріті являє собою внутрішню довершеність, яку відчувають, піднявшись над стражданнями і здобувши знання про Верховного Господа та чисту любов до Нього. Цієї довершеності неспроможна похитнути туга за чимось недосягнутим чи жаль за чимось втраченим».
Текст* 182: Відданий Крішни ніколи не страждає й ніколи не бажає нічого іншого, крім служіння Крішні. Він вмілий і піднесений. Він відчуває трансцендентне блаженство любові до Крішни і завжди досконало служить Йому.
Текст 183: «Мої віддані, службою Мені задовольнивши свої бажання, не приймають чотирьох різновидів звільнення, які вони легко можуть здобути завдяки цьому служінню. Де вже тоді їм шукати втіх, які гинуть з плином часу!»
Текст* 184: «У матеріальному світі всі живі істоти стурбовані через непостійність свого становища. Однак відданий утвердився в служінні лотосовим стопам Господа, повелителя чуттів, і тому досягнув незворушності та стійкості».
Текст* 185: Слово «ча» вжито для наголосу, а слово «апі» вказує на сукупність. Отже, це означає, що навіть тупі створіння [птахи й невігласи] також можуть досягнути незворушності й виконувати віддане служіння Крішні.
Текст* 186: Слово «атма» також вживають на позначення певного інтелекту. Загалом, усі живі істоти мають якийсь інтелект, тому сюди входять усі істоти.
Текст* 187: Кожен має якийсь інтелект, а того, хто цей інтелект використовує, називають атмарамою. Є дві категорії атмарам. До одної входять вчені та філософи, а до другої — неосвічені, неписьменні й недоумкуваті.
Текст* 188: З милості Крішни та завдяки товариству відданих в людини більшає розуму й зростає потяг до чистого відданого служіння, і тоді вона все покидає й віддає себе лотосовим стопам Крішни та Його чистих відданих.
Текст 189: «Я [Крішна] — першоджерело всього сущого. Усе постає з Мене. Мудрі, що досконало це знають, з любов'ю та відданістю присвячують себе відданому служінню Мені».
Текст 190: «Йти шляхом відданих, вчитись від них і служити Верховному Богові-Особі — Йому, чиї вчинки дивовижні, — можуть також жінки, люди четвертого класу, нецивілізовані гірські племена, мисливці та багато інших вихідців з низьких родин, ба навіть птахи й звірі. Хоча океан невігластва дуже широкий, вони мають змогу подолати його. В чому тоді складність для тих, хто піднявся на високий рівень ведичного знання?»
Текст* 191: Зваживши на це все, можна зробити висновок, що коли людина береться служити лотосовим стопам Крішни, то Крішна дає їй інтелект, яким вона поступово може досягнути досконалості в служінні Господу.
Текст 192: «Тим, хто завжди занурений у віддане любовне служіння Мені, Я даю розуміння того, як прийти до Мене».
Текст* 193: Щоб піднятись на рівень відданого служіння, слід практикувати такі п'ять форм діяльності: спілкуватися з відданими, служити Господу Крішні, читати «Шрімад-Бгаґаватам», повторювати святі імена й жити у Вріндавані чи Матгурі.
Текст* 194: Якщо наділена розумом людина досягає хоча б невеликого успіху в якійсь із цих форм діяльності, в неї поступово прокидається приспана любов до Крішни.
Текст 195: «Сила цих п'яти засад відданого служіння дивовижна, і її важко осягнути. Навіть без віри в ці дії той, хто не чинить образ, може завдяки дуже незначній участі в них пробудити свою приспану любов до Крішни.
Текст* 196: Людина справді широкоглядна і наділена великим розумом здатна проґресувати й досягнути досконалості у відданому служінні, навіть якщо має матеріальні бажання і служить Господу з якимось мотивом.
Текст 197: «Чи переповнюють людину всі можливі бажання, чи немає в неї жодного, чи бажає вона злитися з буттям Господа, її можна визнати розумною тільки тоді, коли вона поклоняється Господу Крішні, Верховному Богові-Особі, виконуючи трансцендентне любовне служіння».
Текст* 198: Віддане служіння таке могутнє, що коли хтось вдається до нього, то поступово позбувається всіх матеріальних бажань і розвиває неподільну прив'язаність до лотосових стіп Крішни. Причина цього — привабливість трансцендентних якостей Господа.
Текст 199: «Коли людина прохає Крішну виконати її бажання, Крішна, поза сумнівом, робить це, але Він не дає нічого такого, що, насолодившись цим, людина ще й ще прохала б Його виконати її нові бажання. Коли людина має які-небудь сторонні бажання, але служить Господу, Крішна силою дасть їй притулок біля Своїх лотосових стіп, де вона забуде всі інші бажання».
Текст* 200: Ще одне значення слова «атма» — це «притаманна комусь природа». Кожного, хто насолоджується своєю природою, називають атмарамою. Отже, всі живі істоти, рухомі й нерухомі, також називають атмарамами.
Текст* 201: Первісна природа кожної живої істоти полягає в тому, щоб вважати себе за вічного слугу Крішни. Але під впливом майі вона вважає себе за тіло, і її первісна свідомість залишається покритою.
Текст 202: У цьому випадку слово «ча» означає «ева». Слово «апі» можна розуміти в збірному сенсі. Отже, вірш має тоді означати «атмарама ева», тобто «геть усі живі істоти поклоняються Крішні».
Текст* 203: До живих істот зараховують і великих осіб, як оце четверо Кумар, і низького роду недоумкуватих людей, дерева й інші рослини, звірів та птахів.
Текст* 204: Слава відданого служіння В'яси, Шуки й чотирьох Кумар уже широко відома. Тож Я розповім про те, як беруться до відданого служіння Господу нерухомі живі істоти, як оце дерева та інші рослини.
Текст 205: Кожен гідний отримати милість Крішни: як В'ясадева, четверо Кумар і Шукадева Ґосвамі, так і низьконароджені створіння, ліани, дерева та звірі. З милості Крішни вони можуть піднятись на вищий рівень і взятися служити Йому.
Текст 206: «Сьогодні земля Вріндавани [Враджабгумі] вкрила себе славою, адже Твої лотосові стопи доторкнулись до її персті та трави, Твої нігті доторкнулись до її дерев та ліан, а Твої милостиві очі поглянули на її річки, пагорби, птахів та звірів. Твої руки обійняли ґопі, а цього прагне сама богиня щастя. Тож тепер хвала їм усім!»
Текст 207: «Подруженьки, Крішна й Баларама в гурті друзів-пастушків ідуть лісом, ведучи Своїх корів. На плечах Вони несуть мотузки, якими зв'язують коровам задні ноги, коли доять їх. Коли Вони грають на флейтах, від Їхньої солодкої музики всі рухомі живі істоти завмирають, а нерухомі живі істоти відчувають екстатичний захват. Це справжнє чудо».
Текст 208: «Від екстатичної любові до Крішни трави, ліани й дерева були всипані плодами й квітами. Через рясноту своїх плодів вони хилились додолу. Їх сповнювала радістю така глибока любов до Крішни, що вони постійно проливали потоки меду. Такими бачили ліси Вріндавани ґопі».
Текст* 209: «Кірати, хуни, андгри, пулінди, пуккаші, абгіри, шумбги, явани, члени народностей кгашів і навіть інші призвичаєні до гріха особи можуть очиститися завдяки верховній могутності Господа, прийнявши притулок у Його відданих. Я щиро складаю Йому шанобливі поклони».
Текст 210: Я вже навів був тринадцять значень [вірша атмарама]. Тепер є ще шість. Разом виходить дев'ятнадцять.
Текст 211: Я вже пояснив дев'ятнадцять значень. Тепер послухай, будь ласка, про інші значення. Слово «атма» стосується також до тіла, і це можна розуміти чотирма способами.
Текст* 212: Особа на рівні тілесної концепції життя поклоняється власному тілу як Брахману, але коли вона зустрічає відданого, то облишає цю помилкову ідею і береться до відданого служіння Господу Крішні.
Текст 213: «Послідовники великих святих йоґів-містиків вдаються до фізичних вправ йоґи й починають поклоніння з живота, де, як сказано, розміщений Брахман. Таких людей називають шаркаракша, тобто занурені в грубо тілесний світогляд. Також є послідовники ріші на ім'я Аруна. Його послідовники стежать за діяльністю артерій, аж поки поступово піднімаються на рівень серця, де розміщена тонка форма Брахмана, Параматма. Вони поклоняються Йому. О безмежний Ананто! Ліпші за них усіх йоґи-містики, що поклоняються Тобі, зосереджуючи увагу на маківці голови. Починаючи з живота й піднімаючись через серце, вони досягають маківки і виходять через брахма-рандгру, отвір у верхній частині черепа. Так ці йоґи досягають рівня досконалості й більше не повертаються до круговерті народжень та смертей».
Текст* 214: Люди з тілесною концепцією життя переважно діють задля насолоди плодами діяльності. Тих, хто виконує яґ'ї та ритуали, зараховують до тієї самої категорії. Однак коли таким людям трапляється зустріти чистого відданого, вони облишають свою корисливу діяльність і до останку віддаються служінню Господеві.
Текст 215: «Ми взялися виконувати цей обряд і щойно розпалили жертовне вогнище, але наслідків жертвопринесення не певні, бо наші дії багато в чому недосконалі. Від диму наші тіла почорніли, натомість нектар лотосових стіп Бога-Особи Ґовінди, який ти даєш, дарує нам істинну насолоду».
Текст* 216: Тапасві, що присвячують себе суворим аскезам, щоб піднятись на вищі планетні системи, також належать до цієї категорії. Коли вони зустрічають відданого, вони облишають усю цю практику і беруться служити Господу Крішні.
Текст 217: «Смак любовного служіння подібний до вод Ґанґи, що тече з-під стіп Господа Крішни. Цей смак день у день усуває наслідки гріхів, що їх аскети нагромаджують протягом численних життів».
Текст* 218: Доки особа діє в рамках тілесної концепції життя, їй доводиться виконувати безліч матеріальних бажань. Таку особу називають атмарама. Коли такий атмарама здобуває милість Крішни, він облишає своє особисте так зване задоволення і береться до трансцендентного любовного служіння Господу.
Текст 219: [Коли Верховний Бог-Особа давав благословення Дгруві Махараджі, той сказав:] «Господи, прагнучи розкішного матеріального становища, я віддався суворим аскезам. Тепер я дістав Тебе, кого дуже важко досягнути великим півбогам, святим і царям. Я шукав друзку скла, а знайшов натомість найкоштовніший самоцвіт. Тому я настільки задоволений, що не хочу в Тебе прохати жодного благословення».
Текст 220: Окрім уже згаданих раніше дев'ятнадцяти значень вірша, це ще чотири значення, які можна отримати, зрозумівши слово «атмарама» як «ті, хто діє на рівні тілесної концепції життя». Разом із цими тепер виходить двадцять три значення. А зараз послухай ще про три значення, які тут дуже пасують.
Текст* 221: Як уже згадано, слово «ча» можна вживати в сенсі «сукупність». Якщо брати це значення, то вірш каже, що всі атмарами та муні беруться служити Крішні. Слово «ча», крім «сукупності», може означати й інше.
Текст 222: Слово «нірґрантгах» можна вжити як прикметник, а слово «апі» можна вжити в значенні певності. Наприклад, «рамаш ча крішнаш ча» означає, що як Рама, так і Крішна насолоджуються прогулянкою в лісі.
Текст* 223: Слово «ча» може також вказувати на другорядну дію, що відбувається у той самий час. Це значення слова «ча» називають «анвачає». Ось приклад такого вжитку: «Гей, брахмачарі, ідіть-но збирати пожертви, а також заразом приведіть корів».
Текст 224: Святі, що завжди медитують на Крішну, виконують віддане служіння Господеві. I атмарами також служать Господеві. Таке непряме значення цих слів.
Текст* 225: Слово «ча» можна вжити теж на те, щоб вказати певність у тому, що лише святі виконують віддане служіння Крішні. У словосполученні «атмарама апі» слово «апі» вжито в обмежувальному значенні.
Текст* 226: Слово «нірґрантга» можна взяти як прикметник, означення до слів «муні» й «атмарама». Є ще одне значення, яке вказує на спілкування з відданим. Можеш послухати, Я зараз поясню, як, спілкуючись із відданими, навіть нірґрантга може стати відданим.
Текст* 227: Слово «нірґрантга» у сполученні зі словом «апі», вжитим у значенні певності, вказує на особу, що живе з мисливства і дуже бідна. Однак, коли така особа спілкується з великим святим, як оце Нарада, вона береться до відданого служіння Господу Крішні.
Текст* 228: Слова «крішнарамаш ча» стосуються до того, хто насолоджується роздумами про Крішну. Навіть якщо це мисливець, він все одно найліпший з відданих і йому варто поклонятись.
Текст* 229: Я розповім тобі історію про те, як один мисливець став великим відданим, спілкуючись із такою піднесеною особистістю, як Нарада Муні. З цієї історії видно, яка велика сила спілкування з чистими відданими.
Текст 230: Якось великий святий Нарада, побачившись із Господом Нараяною на Вайкунтгах, прямував до Праяґи, щоб омитись у місці злиття трьох річок — Ґанґи, Ямуни й Сарасваті.
Текст* 231: Йдучи лісом, Нарада Муні побачив на стежині оленя, пробитого стрілою. В оленя були перебиті ноги, і він корчився від страшного болю.
Текст* 232: Далі Нарада Муні побачив кабана, пробитого стрілою. В нього теж були перебиті ноги, і він теж здригався від болю.
Текст* 233: Йдучи далі, він побачив зайця, що так само мучився. Дивлячись на муки цих живих істот, Нарада Муні сам відчував у серці великий біль.
Текст* 234: Пройшовши ще трохи, Нарада Муні побачив мисливця, що причаївся за деревом. Мисливець тримав у руці стріли й лаштувався вбити ще кількох звірів.
Текст* 235: Тіло мисливця було чорнувате. Він мав червонясті очі й лютий вигляд. Здавалось, що це стоїть зі стрілами в руці повелитель смерті, Ямараджа.
Текст* 236: Нарада Муні зійшов зі стежини й попростував до мисливця. Побачивши його, всі звірі кинулись урозтіч.
Текст* 237: Коли звірі порозбігались, мисливець вже ладен був кинутись на Нараду з прокльонами, але перед Нарадою ніяк не міг здобутись на жодну лайку.
Текст* 238: Мисливець сказав Нараді Муні: «О ґосвамі, о великий святий! Чому ж ти зійшов із втоптаної стежки й пішов до мене? Звірі, на яких я полюю, побачили тебе і всі порозбігались».
Текст* 239: Нарада Муні відповів: «Я зійшов зі стежки й підійшов до тебе, щоб ти розвіяв один сумнів, який виник у мене в розумі.
Текст* 240: Мені хочеться знати, чи цей недобитий кабан та інші звірі належать тобі».
Мисливець відповів: «Еге ж, як ти кажеш, так і є».
Мисливець відповів: «Еге ж, як ти кажеш, так і є».
Текст* 241: Тоді Нарада Муні запитав: «Чому ж ти не добиваєш звірів одразу? Чому ти їх тільки раниш стрілами і лишаєш конати?»
Текст* 242: Мисливець відказав: «Шановний святий, мене звати Мріґарі, ворог звірів. Мене навчив так їх убивати мій батько.
Текст* 243: Коли я дивлюсь, як недобиті звірі мучаться, я відчуваю велику насолоду».
Текст* 244: Нарада Муні тоді сказав мисливцеві: «Я хочу попрохати в тебе одну річ».
Мисливець відповів: «Можеш собі взяти будь-які з впольованих тварин або що забажаєш.
Мисливець відповів: «Можеш собі взяти будь-які з впольованих тварин або що забажаєш.
Текст* 245: Якщо хочеш шкуру, то я їх маю багато. Я дам тобі оленячу або, як хочеш, тигрову шкуру».
Текст* 246: Нарада Муні сказав: «Я не хочу ніякої шкури. Я прохаю в тебе один дар.
Текст* 247: Я благаю тебе, щоб віднині ти вбивав тварин одразу й не залишав їх недобитих».
Текст* 248: Мисливець відповів: «Шановний пане, що це ти в мене прохаєш? Хіба в цьому є щось погане, коли звірі лежать недобиті? Поясни мені, будь ласка».
Текст 249: Нарада Муні відповів: «Коли ти залишаєш тварин недобитих, ти навмисне їх мучиш. За це тобі доведеться відплачувати, мучачись так само».
Текст 250: Нарада Муні вів далі: «Дорогий мисливцю, ти живеш із вбивства тварин. Для тебе це провина не така велика. Проте коли ти свідомо завдаєш їм зайвих мук, покидаючи напівживих, ти береш на себе страшний гріх».
Текст 251: Нарада Муні вів далі: «Усі тварини, яких ти вбив і без потреби мучив, одна за одною вбиватимуть тебе в наступному житті й життя за життям».
Текст 252: Спілкуючись із великим мудрецем Нарадою Муні, мисливець якоюсь мірою переконався в тому, що чинить гріх, і трохи злякався своєї провини.
Текст 253: Мисливець зізнався в своєму гріху і сказав: «Мене вчили цього з дитинства. Я хочу знати, як же мені звільнитись від цієї гори гріхів».
Текст 254: Мисливець казав далі: «Шановний пане, скажи, будь ласка, як мені звільнитись від наслідків гріховного життя. Я повністю віддаюсь тобі і припадаю до твоїх лотосових стіп. Будь ласка, врятуй мене від наслідків гріха».
Текст 255: Нарада Муні запевнив мисливця: «Якщо ти послухаєшся моїх настанов, я знайду спосіб тебе врятувати».
Текст 256: На те мисливець сказав: «Пане, все, що скажеш, я зроблю».
Нарада відразу ж наказав йому: «Насамперед зламай свій лук. Тоді я скажу тобі, що робити».
Нарада відразу ж наказав йому: «Насамперед зламай свій лук. Тоді я скажу тобі, що робити».
Текст 257: Мисливець відповів: «Якщо я поламаю свого лука, з чого ж я житиму?»
Нарада Муні заспокоїв його: «Не турбуйся. Я щодня постачатиму тобі їжу».
Нарада Муні заспокоїв його: «Не турбуйся. Я щодня постачатиму тобі їжу».
Текст 258: Отримавши це запевнення великого мудреця Наради Муні, мисливець поламав свого лука, впав до лотосових стіп святого і до останку віддався йому. Тоді Нарада Муні підвів його своєю рукою і став вчити його про духовне життя.
Текст 259: Нарада Муні порадив мисливцеві: «Йди додому і роздай все своє майно чистим брахманам, що знають Абсолютну Iстину. Роздавши все своє майно, ти й твоя дружина повинні піти з дому, беручи з собою лише по одній одежині».
Текст* 260: Нарада Муні вів далі: «Покинь дім і піди до річки. Там збудуй хатинку, а перед хатинкою посади на узвишші кущ туласі.
Текст 261: Посаджену перед хатиною туласі ти повинен щодня обходити навколо і служити їй, поливаючи і підносячи інші речі. А також постійно повторюй маха-мантру Харе Крішна».
Текст 262: Нарада Муні казав далі: «Я щодня посилатиму вам достатньо їжі на обох. Їжте, скільки вам треба».
Текст* 263: Тих трьох недобитих звірів мудрець Нарада повернув до життя. Звірі позривались з місця і хутко розбіглись.
Текст* 264: Коли мисливець побачив, що тварини, яких він не добив, розбіглись, це його сильно вразило. Він шанобливо поклонився мудрецю Нараді й пішов додому.
Текст 265: Нарада Муні пішов далі, куди йшов. А мисливець, повернувшись додому, зробив усе, як сказав йому духовний вчитель, Нарада.
Текст 266: Звістка про те, що мисливець став вайшнавою, розлетілась усім селом. Усі селяни почали приносити пожертви й дарувати їх цьому вайшнаві, колишньому мисливцеві.
Текст* 267: У день їм приносили харчів стільки, що вистачило б прогодувати десять чи двадцять душ. Але мисливець та його дружина брали рівно стільки, скільки могли з'їсти самі.
Текст* 268: Одного дня, розмовляючи зі своїм другом Парватою Муні, Нарада Муні запросив його з собою піти подивитись, як живе його учень-мисливець.
Текст* 269: Коли святі мудреці підходили до оселі мисливця, той побачив їх ще здалеку.
Текст* 270: Мисливець щодуху кинувся назустріч духовному вчителю, але не зміг впасти йому до стіп, бо під ногами роїлося від мурах.
Текст 271: Побачивши мурах, мисливець відмів їх одежиною і вже після того впав у поклоні.
Текст 272: Нарада Муні сказав: «Дорогий мисливцю, у твоїй поведінці немає нічого дивного. Той, хто береться виконувати віддане служіння, само собою звільняється від насильства. Він стає найліпшим із достойних людей.
Текст 273: «Мисливцю, нічого дивного, що ти розвинув такі хороші якості, як оце утримання від насильства, адже ті, хто віддано служить Господеві, зовсім не схильні зі злоби мучити інших».
Текст* 274: Мисливець запросив обох великих мудреців на подвір'я своєї оселі, постелив їм солом'яні підстилки і з великою відданістю попрохав сідати.
Текст 275: Він приніс води і з великою відданістю омив мудрецям стопи. Після того і чоловік, і дружина випили цієї води й побризкали нею собі на голову.
Текст* 276: Коли мисливець став співати перед духовним вчителем маха-мантру Харе Крішна, його тіло затремтіло, а в очах забриніли сльози. Переповнений екстатичною любов'ю, він здійняв руки й затанцював, вимахуючи вбранням.
Текст 277: Побачивши екстатичну любов мисливця, Парвата Муні сказав Нараді: «Ти справжній філософський камінь».
Текст 278: Парвата Муні додав: «Любий друже, Нарадо Муні! Слава тобі як мудрецю серед півбогів! З твоєї ласки навіть низьконароджений, як оцей мисливець, відразу ж прив'язується до Господа Крішни».
Текст 279: Тоді Нарада Муні запитав мисливця: «Дорогий вайшнаво, ти маєш з чого жити?»
Мисливець відповів: «Шановний духовний вчителю, люди з твоєї ласки приходять до мене і кожний що-небудь мені приносить».
Мисливець відповів: «Шановний духовний вчителю, люди з твоєї ласки приходять до мене і кожний що-небудь мені приносить».
Текст 280: Колишній мисливець сказав: «Будь ласка, не посилай нам стільки зерна. Скільки треба на двох людей, стільки й присилай, а більше не треба».
Текст* 281: Нарада Муні похвалив його за те, що він не хоче діставати їжі більше, ніж потрібно на день, і благословив, сказавши: «Ти щасливий». А після того Нарада Муні з Парватою Муні зникли.
Текст 282: Отака історія трапилась із мисливцем, і Я тобі розповів її. Вислухавши цю історію, можна зрозуміти, яку силу має спілкування з відданими.
Текст* 283: Так ми знайшли ще три значення [вірша атмарама]. Якщо додати їх до решти, загалом виходить двадцять шість значень.
Текст 284: Є ще одне значення, яке містить у собі багато відтінків. Насправді є ще два загальні значення і тридцять два тонших.
Текст 285: Слово «атма» стосується до всіх форм Верховного Бога- Особи. Одна з них — це Сам Верховний Бог-Особа, Крішна, а інші — це різні поширення чи втілення Крішни.
Текст* 286: Того, хто завжди служить Верховному Богові-Особі, називають атмарама. Є два типи атмарам: один виконує реґламентоване віддане служіння, а другий виконує спонтанне віддане служіння.
Текст* 287: Як атмарам, які виконують реґламентоване віддане служіння, так і атмарам, які виконують спонтанне віддане служіння, поділяють ще на чотири категорії. Серед них є вічні супутники, супутники, які досягнули досконалості за допомогою відданого служіння і ті, хто ще практикує віддане служіння і кого називають садгаками. Серед садгак є дві категорії.
Текст* 288: Серед тих, хто практикує віддане служіння, дехто має зрілі почуття, а дехто ні. Отже, садгаки бувають двох типів. Віддані виконують або реґламентоване віддане служіння, або спонтанне віддане служіння, і в кожній з цих двох категорій є по чотири групи, тому разом є вісім різновидів відданих.
Текст* 289: Виконуючи реґламентоване віддане служіння, особа піднімається на рівень вічно досконалого супутника Господа, як оце слуга, друг, старший чи кохана. У кожній з цих категорій є по чотири рівні відданих.
Текст* 290: Серед тих, хто досягнув досконалості шляхом відданого служіння, є слуги, друзі, старші та кохані. Аналогічно, є чотири типи зрілих відданих.
Текст* 291: Також у категорії реґламентованого відданого служіння є незрілі віддані. Їх теж чотири різновиди. Отже, загалом є шістнадцять різновидів відданих, що виконують реґламентоване віддане служіння.
Текст* 292: На шляху спонтанного відданого служіння також шістнадцять категорій відданих. Отже, на цих двох шляхах тридцять два різновиди атмарам, що черпають насолоду у Верховному Господі.
Текст* 293: Якщо охарактеризувати ці тридцять два різновиди відданих словами «муні», «нірґрантга», «ча» й «апі», вийдуть різні додаткові значення, які можна дуже слушно пояснити.
Текст* 294: Якщо додати двадцять шість категорій відданих до цих тридцяти двох, разом вийде п'ятдесят вісім. А зараз послухай про ще деякі сторони смислу цього вірша.
Текст* 295: Додаючи до кожного зі слів частку «ча», Я утворюю словосполучення. Різні назви атмарам можна так повторити п'ятдесят вісім разів.
Текст* 296: Слово «атмарамах» із часткою «ча» можна повторити таким чином для кожного з п'ятдесяти восьми значень. За наведеним уже правилом, опускаючи всі повторення за винятком останнього, залишаємо тільки одне, і воно представляє собою всі опущені значення.
Текст 297: «Серед слів однакової форми і відмінкового закінчення залишають тільки останнє».
Текст* 298: Коли всі ча-кари, чи повтори слова «ча», опустити, уже саме слово атмарама вказує на п'ятдесят вісім різних значень.
Текст* 299: «Вистачить одного слова «врікшах» [«дерева»], яке стоїть у множині, щоб вказати на всі дерева, як оце баньян, інжир, капіттга і манґо».
Текст* 300: Вірш «атмарама» схожий на речення: «У цьому лісі плодоносить багато різних дерев». Усі атмарами виконують віддане служіння Господу Крішні.
Текст* 301: П'ятдесят вісім раз промовивши слово «атмарамах» і додавши слово «ча» у розумінні сукупності, можна додати далі слово «мунайах». Це означатиме, що великі мудреці також виконують віддане служіння Господу Крішні. Так виходить п'ятдесят дев'ять значень.
Текст* 302: Якщо додати до цього слово «нірґрантгах» і витлумачити «апі» як виокремлення, то це вийде п'ятдесят дев'яте значення вірша, яке Я спробував пояснити.
Текст 303: Якщо розглядати всі слова разом, виходить ще одне значення. Кожен — чи він атмарама, чи великий мудрець, чи нірґрантга — повинен взятись до служіння Господеві.
Текст* 304: Слово «апі» в цьому випадку вжито в стверджувальному сенсі, а слово «ева» можна повторити чотири рази з кожним із чотирьох слів.
Текст* 305: До слова «ева» можна одне по одному додавати слова «урукрама», «бгакті», «ахаітукī» та «курванті». Так з'ясовано ще одне значення.
Текст* 306: Отже, Я вказав шістдесят значень цього вірша. Є ще одне значення, що також дуже очевидне.
Текст* 307: Слово «атма» стосується також до живої істоти, що усвідомлює своє тіло. Це ще одна сторона цього слова. Від Господа Брахми до незначної мурахи всіх вважають за межову енерґію Господа.
Текст 308: «Енерґії Господа Вішну поділяють на три основні категорії: духовну енерґію, живих істот і невігластво. Духовна енерґія сповнена знання; живі істоти, хоча й належать до духовної енерґії, піддаються омані; а третя енерґія, чисте невігластво, завжди проявляється в корисливій діяльності».
Текст 309: «Слово «кшетраджна» означає «жива істота», «той, хто насолоджується», «головний» і «матеріальна природа».
Текст* 310: Живі істоти блукають різними планетами в різних видах життя, але якщо їм випаде нагода спілкуватися з чистим відданим [садгу], вони облишають усе інше і беруться служити Господу Крішні.
Текст* 311: Досі Я пояснив шістдесят різних значень, і всі вони вказують на служіння Крішні. Розглянувши стільки прикладів, можна зрозуміти, що значення тільки одне.
Текст 312: Зараз завдяки твоєму товариству Мені на думку спало ще одне значення. Ці хвилі значень здіймаються завдяки силі твого відданого служіння.
Текст 313: [Господь Шіва сказав:] «Може я знаю «Шрімад-Бгаґаватам», може Шукадева Ґосвамі, син В'ясадеви, знає, і В'ясадева може знає, а може й ні. Взагалі, «Шрімад-Бгаґаватам», бездоганну Пурану, можна пізнати тільки через віддане служіння, але аж ніяк не матеріальним інтелектом, умоглядними роздумами чи за допомогою вигаданих коментарів».
Текст* 314: Почувши всі ці пояснення вірша «атмарама», Санатана Ґосвамі був глибоко вражений. Він упав до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і став підносити Йому молитви.
Текст* 315: Санатана Ґосвамі сказав: «Господи, Ти Верховний Бог- Особа, Крішна, син Махараджі Нанди. Всі ведичні писання постають із Твого подиху.
Текст 316: Господи, Ти первісний творець «Бгаґаватам», і тому Ти знаєш його справжній смисл. Окрім Тебе ніхто більше не може зрозуміти потаємного значення «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст* 317: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Чому ти прославляєш Мене? Зрозумій трансцендентне становище «Шрімад-Бгаґаватам» — чому ти не береш це до уваги?
Текст* 318: «Шрімад-Бгаґаватам» ні на чому не поступається Крішні, Верховному Господеві, притулку всього сущого. Кожнісінькій вірш і кожнісінький склад «Шрімад-Бгаґаватам» криє в собі велике розмаїття значень.
Текст* 319: «Шрімад-Бгаґаватам» викладений у формі запитань та відповідей, за допомогою яких він доводить остаточну істину. Того, хто слухає ці запитання й відповіді, сповнює великий подив.
Текст 320: «Господь Шрі Крішна, Абсолютна Iстина, володар усіх містичних сил, відійшов до Своєї обителі, тому скажи нам ласкаво, в кого нині знайшли притулок засади релігії?»
Текст* 321: «Після того, як Господь Крішна разом з релігійними засадами й трансцендентним знанням пішов до Своєї обителі, над обрієм зійшла ця Пурана, «Шрімад-Бгаґаватам», що сяє, наче сонце, повертаючи світло очам тих, хто за цієї доби Калі втратив духовне бачення».
Текст* 322: Ось Я, немов у якомусь шалі, пояснив смисл тільки одного вірша. Не знаю, хто погодиться визнати це за доказ.
Текст 323: Щоб отак зрозуміти «Шрімад-Бгаґаватам», треба збожеволіти так само, як Я».
Текст* 324: Склавши руки, Санатана Ґосвамі сказав: «Господи, Ти наказав мені укласти збірник правил життя вайшнавів.
Текст 325: Я найниціший із людей. Я нічого не знаю за правила належної поведінки. Як мені вдасться написати авторитетні вказівки щодо діяльності вайшнавів?
Текст 326: Санатана Ґосвамі попрохав Господа: «Будь ласка, навчи мене особисто, як писати цю складну книжку щодо правил вайшнавської поведінки. Будь ласка, проявись у моєму серці.
Текст* 327: Будь ласка, проявись у моєму серці і особисто керуй мною у написанні цієї книжки. Тоді я, дарма що низьконароджений, матиму надію таки написати її. Ти здатний це зробити, бо Ти — Сам Верховний Бог-Особа, і все, на що Ти надихаєш, досконале».
Текст 328: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Хоч би що ти робив, з ласки Господа Крішни в тебе все вийде належним чином. Він відкриє тобі суть усього.
Текст* 329: Раз ти прохаєш Мене дати тобі загальний план книжки, ось тобі кілька вказівок. Спочатку опиши, як слід віддатись під притулок істинного духовного вчителя.
Текст 330: Твоя книжка повинна описувати якості істинного духовного вчителя і справжнього учня. Перед тим, як прийняти духовного вчителя, слід упевнитись у його якостях, і так само духовний вчитель повинен упевнитись у якостях учня. Опиши Верховного Бога-Особу, Крішну, як істинний об'єкт поклоніння, і опиши біджа-мантру, якою поклоняються Крішні, а також Рамі та всім іншим поширенням Верховного Бога-Особи.
Текст 331: Опиши якості, які дають право дістати мантру, досконалість у повторенні мантри, очищення мантри, посвяту, ранкові обов'язки, зосередження на Верховному Господі, вимоги чистоти й те, як очищувати рот та інші частини тіла.
Текст* 332: Опиши, як треба щодня вранці чистити зуби, митись, молитися Господу і складати поклони духовному вчителю. Опиши також, як служити духовному вчителю і позначати тіло в дванадцяти місцях знаками урдгва-пундра [тілака], а також як позначати тіло святими іменами Господа чи Господніми символами, як оце диск чи булава.
Текст* 333: Далі опиши, як прикрашати тіло ґопі-чанданою, носити намисто з туласі, збирати листки з деревця туласі, прати одяг, мити вівтар, прибирати в оселі, заходити до храму та дзвонити в дзвоник, щоб привернути увагу Господа Крішни.
Текст 334: Також опиши, як поклонятись Божествам, принаймні п'ять раз на день підносячи Йому їжу і належного часу вкладаючи Його спати. Опиши й те, як відправляти араті і поклонятись Господеві п'ятьма, шістнадцятьма або п'ятдесятьма елементами.
Текст* 335: Розглянь якості Божеств, а також шалаґрама-шіли. Також поясни, як відвідувати Божества у храмі і робити обхід святих місць, як оце Вріндавана, Матгура і Дварака.
Текст 336: Прослав святе ім'я і поясни, що треба старанно уникати образ у повторенні святого імені. Опиши також ознаки вайшнави і поясни, що треба усунути всі сева-апарадги, прогріхи в поклонінні Божествам.
Текст 337: Опиши всілякі підношення, як оце вода, мушля, квіти, куріння і світильник. З'ясуй також, як повторювати мантру неголосно, підносити молитви, обходити Божества і складати поклони. Ретельно це все опиши.
Текст 338: Окрім цього, ти повинен описати, як проводити пурашчарану і їсти крішна-прасад. Також поясни, що не слід торкатись до їжі, не запропонованої Господу, і не слід ганити відданих Господа.
Текст* 339: Опиши ознаки відданого, як спілкуватися з відданими, як вдовольняти відданих служінням і чому треба уникати товариства невідданих. Поясни також, наскільки важливо реґулярно слухати «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст* 340: Опиши також обов'язки та обряди, які слід виконувати щодня, а також ті, які слід виконувати під час перших двох і останніх двох чвертей місяця — насамперед піст на екадаші, який випадає що два тижні. Також опиши щомісячні обов'язки і докладно змалюй, як слід проводити свята, як оце Джанмаштамі, Рама-навамі і Нрісімха-чатурдаші.
Текст* 341: Екадаші, Джанмаштамі, Вамана-двадаші, Рама-навамі та Нрісімха-чатурдаші — все це ти повинен також описати.
Текст* 342: Вкажи, що слід уникати змішаного екадаші і дотримуватись чистого екадаші. Напиши також, чому погано не дотримуватись екадаші. Цих речей треба уважно пильнувати, бо інакше це буде недбальство у відданому служінні.
Текст* 343: У всьому спираючись на свідчення з Пуран, розкажи, як має поводитись вайшнава, як споруджувати вайшнавські храми і встановлювати Божества.
Текст* 344: Опиши як загально, так і детально поведінку та діяльність вайшнави. Визнач, що слід робити і чого не слід. Повністю запиши всі приписи та правила етикету.
Текст 345: Ось тобі загальний нарис вайшнавських реґулівних засад. Я дав тобі загальне уявлення про напрямок роботи. Коли ти писатимеш про це, Крішна допоможе тобі, духовно надихаючи тебе».
Текст* 346: Ось так я розповів про милість, яку Господь Чайтан'я пролив на Санатану Ґосвамі. Серце того, хто слухатиме про це, очиститься від усієї скверни.
Текст* 347: Визнаний поет Каві-карнапура написав книжку за назвою «Чайтан'я-чандродая-натака». В ній розказано, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу обдарував Санатану Ґосвамі Своєю особливою милістю.
Текст 348: «Шріла Санатана Ґосвамі, старший брат Шріли Рупи Ґосвамі, був першим міністром в уряді Хуссейна Шаха, правителя Бенґалії, і його вважали за осяйний діамант серед усіх урядовців. Він володів усіма царськими багатствами, але все покинув, щоб обійняти юну богиню зречення. Хоча зовні він виглядав, як монах, що всього зрікся, серце його сповнювала радість відданого служіння. Тим самим він скидався на глибоке озеро, затягнуте мохом. В ньому черпали втіху всі віддані, обізнані з наукою відданого служіння».
Текст* 349: Коли Санатана Ґосвамі прийшов перед Господа Чайтан'ї, Господь, побачивши його, пролив на нього милість. Господь, що Його тіло золоте, наче квітка чампака, відкрив обійми і з великою любов'ю притиснув до Себе Санатану Ґосвамі».
Текст* 350: «З плином часу трансцендентне знання про Крішнині розваги у Вріндавані стало майже втрачене. Треба було детально роз'яснити ці трансцендентні розваги, і ось Шрі Чайтан'я Махапрабгу нектаром Своєї милості вповноважив Шрілу Рупу Ґосвамі й Санатану Ґосвамі виконати це завдання у Вріндавані».
Текст* 351: Отже, я розповів про милість, яку Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував Санатані Ґосвамі. В серці того, хто вислухає цей опис, розсіється будь-яка журба.
Текст* 352: Читаючи ці повчання Санатані Ґосвамі, людина набуде повного знання про різні поширення Господа Крішни і про віддане служіння, яке можна виконувати або згідно з приписами, або зі спонтанної любові. Так можна пізнати все.
Текст* 353: Читаючи ці повчання, чистий відданий здобуває знання про любов до Крішни, смаки відданого служіння і остаточні істини відданого служіння. Кожен, хто вивчає ці повчання, має змогу пізнати це все вичерпною мірою.
Текст* 354: Найглибшу суть цих повчань на силі осягнути той, хто цінує над життя лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Ніт'янанди Прабгу та Адвайти Прабгу.
Текст 355: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.