табе — тоді; каре — робить; бгакті-бдгака — перешкоди на шляху відданого служіння; карма — діяльність; авідй — невігластво; на — знищення; раваа-дйера — слухання, оспівування і так далі; пгала — результат; прем — любов до Бога; карайе прака — викликає появу.

Коли отак з милості Верховного Бога-Особи розсіюються всі гріхи, людина поступово долає всі перешкоди на шляху відданого служіння, а також невігластво, яке від цих перешкод постає. По тому за допомогою дев'яти різновидів відданого служіння: слухаючи, оспівуючи тощо, — відданий повністю проявляє свою відначальну любов до Бога.