чатур-відг бгаджанте м джан суктіно 'рджуна

рто джіджсур артгртгī джнī ча бгаратаршабга

чату-відг — чотири різновиди; бгаджанте — поклоняються; мм — Мені; джан — люди; суктіна — що дотримуються засад людського життя, тобто реґулівних засад варни та ашраму; арджуна — Арджуно; рта — у горі; джіджсу — допитливі; артга-артгī — що потребують грошей; джнī — що шукають знання; ча — також; бгарата-шабга — о найліпший з династії Бгарат.


Текст

«О найліпший з Бгарат [Арджуно], серед праведних людей чотири категорії приходять до відданого служіння Мені: стражденні, шукачі багатства, допитливі, а також ті, що хочуть пізнати Абсолют».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це цитата з «Бгаґавад-ґіти»(7.16). У цьому вірші дуже важливе слово суктіна. Су означає «сприятливий», а ктī означає «похвальний» або «впорядкований». Життя людини, яка не дотримується реґулівних засад релігійності, нічим не ліпше за тваринне життя. Бути релігійним означає жити за засадами варни та ашраму. У «Вішну Пурані» сказано:

Релігійне суспільство поділяється на чотири класи: брахмани, кшатрії, вайш'ї та шудри — і чотири духовні ступені: брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса. Щоб стати брахманою, кшатрією, вайш'єю чи шудрою, треба пройти певний вишкіл, так само як проходять певний вишкіл для того, щоб стати інженером, лікарем чи юристом. Тих, хто дістав відповідний вишкіл, можна вважати за людей, а той, хто не дістав вишколу ні в суспільному, ні в духовному житті, — тобто той, хто не має освіти і хто провадить невпорядковане життя, — існує на тваринному рівні. Про духовний розвиток серед тварин годі й казати. Щоб розпочати духовне життя, треба пройти належний вишкіл: або виконуючи приписи варни та ашраму, або виховуючись безпосередньо у школі бгакті методами раваа кīртана вішо смараа пда- севанам/арчана вандана дсйа сакгйам тма-ніведанам. Без відповідного вишколу неможливо стати суктī, праведним чи щасливим. У цьому вірші Крішна каже, що до Нього звертаються в нещасті, у грошовій скруті або ж тоді, коли справді цікавляться Верховною Особою, первинним джерелом усього. Дехто звертається до Нього у пошуках знань про Абсолютну Iстину, а дехто — в нещасті, як оце відданий Ґаджендра. Дехто звертається до Нього з цікавості, як великі мудреці на чолі з Шаунакою, а дехто — потребуючи багатства, як Дгрува Махараджа. Шукадева Ґосвамі звернувся до Господа, шукаючи знання. Під впливом таких побудників ці всі великі особи взялись до відданого служіння Верховному Богові-Особі, Крішні.