тасйа — Його; аравінда-найанасйа — Верховного Бога-Особи, чиї очі схожі на пелюстки лотоса; пада-аравінда — лотосових стіп; кіджалка — із шафраном; міра — змішаних; туласī — листків туласі; макаранда — з пахощами; вйу — повітря; анта-ґата — увійшовши; сва-вівареа — через ніздрі; чакра — створив; тешм — їх; сакшобгам — сильне збудження; акшара- джушм — тих, хто усвідомили безособистісний дух (Кумар); апі — також; чітта-танво — розуму й тіла.

«Коли вітерець із пахощами листків туласі й шафрану з лотосових стіп лотосоокого Бога-Особи увійшов через ніздрі в серце тих мудреців [Кумар], вони відчули переміну в тілі та розумі, хоча були прив'язані до усвідомлення безособистісного Брахмана».