вана-лат — трава й ліани; тарава — дерева; тмані — в Верховній Душі; вішум — Верховний Бог-Особа; вйаджайантйа — проявляється; іва — як; пушпа-пгала-гй — пишно вкриті прекрасними плодами й квітами; праата-бгра — схилені від тягаря; віап — дерева; мадгу-дгр — потоки меду; према-хша — відчуваючи радість від любові до Верховного Бога; танава — чиї тіла; вавшу — постійно проливали; сма — певно.

«Від екстатичної любові до Крішни трави, ліани й дерева були всипані плодами й квітами. Через рясноту своїх плодів вони хилились додолу. Їх сповнювала радістю така глибока любов до Крішни, що вони постійно проливали потоки меду. Такими бачили ліси Вріндавани ґопі».