ґ ґопакаір ану-вана найатор удра-
веу-сванаі кала-падаіс тану-бгтсу сакгйа
аспандана ґатімат пулакас тарӯ
нірйоґа-па-кта-лакшаайор вічітрам
ґ — корови; ґопакаі — з пастушками; ану-ванам — з лісу до лісу; найато — ведучи; удра — дуже великодушні; веу-сванаі — звуками флейт; кала-падаі — солодкими переливами; тану-бгтсу — серед живих істот; сакгйа — подруги; аспанданам — брак руху; ґаті-матм — живих істот, які можуть рухатись; пулака — екстатичний захват; тарӯм — зазвичай нерухомих дерев; нірйоґа-па — мотузки для того, щоб зв'язувати задні ноги корів; кта-лакшаайо — цих двох (Крішни й Баларами), що цим відзначаються; вічітрам — дивовижні.
ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.21.19). Коли Крішна разом із Баладевою мандрував лісом, обоє майстерно виграючи на своїх флейтах, це надзвичайно приваблювало усіх ґопі. Вони підносили діянням Господа хвалу, описуючи, як Він надихає всі рослини, пагорби, воду, птахів — усе.