мантра-адгікрī, мантра-сіддгй-ді-одгана
дīкш, прта-смті-ктйа, ауча, чамана
мантра-адгікрī — якості, що дають право дістати посвяту в мантру; мантра-сіддгі-ді — досконалість мантри і таке інше; одгана — очищення; дīкш — посвята; прта-смті-ктйа — ранкові обов'язки та зосередження пам'яті на Верховному Господеві; ауча — чистота; чамана — очищення рота й інших частин тіла.
ПОЯСНЕННЯ: Щодо мантра-адгікарі, якостей, потрібних для того, щоб отримати мантру, в «Харі-бгакті-віласі»(1.194) сказано так:
«Шудри й вірні, цнотливі жінки, які щиро прагнуть пізнати Абсолютну Iстину, мають право отримати посвяту в панчаратріка-мантри». Це каже також і Господь Крішна в «Бгаґавад-ґіті»(9.32):
«О сину Прітги, всі, хто бере притулок у Мені, навіть люди нижчого походження, як-от жінки, вайш'ї [торговці] або шудри [робітники], можуть досягти найвищої мети».
Якщо людина справді хоче служити Крішні, не важить, хто вона: шудра, вайш'я чи навіть жінка. Той, хто щиро прагне повторювати мантру Харе Крішна або дікша-мантру, гідний дістати посвяту за методом панчаратріка. Щоправда, за ведичним методом посвяту може отримати лише брахмана, що діє строго відповідно до визначених йому обов'язків. Шудр і жінок до посвяти вайдіка не допускають. Отримати мантру і за методом вайдіка-відгі, і за методом панчаратріка-відгі має право лише той, кого визнав достойним духовний вчитель. Коли людина гідна отримати мантру, вона дістає посвяту або за методом панчаратріка-відгі, або за методом вайдіка-відгі. В кожному разі результат той самий.
Що ж до мантра-сіддгй-аді-шодгана, сили мантри, Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура говорить про шістнадцять її рівнів, які згадано також і в «Харі-бгакті-віласі» (1.204):
Ці шістнадцять рівнів постають з чотирьох основних категорій: 1)сіддга, 2)садг'я, 3)сусіддга та 4)арі. Ці чотири категорії поділяють на такі рівні: 1)сіддга-сіддга, 2)сіддга-садг'я, 3) сіддга-сусіддга, 4) сіддга-арі, 5) садг'я-сіддга, 6) садг'я- садг'я, 7)садг'я-сусіддга, 8)садг'я-арі, 9)сусіддга-сіддга, 10)сусіддга-садг'я, 11)сусіддга-сусіддга, 12)сусіддга-арі, 13)арі-сіддга, 14)арі-садг'я, 15)арі-сусіддга та 16)арі-арі.
Тим, кого посвячено в вісімнадцятискладову мантру, немає потреби брати до уваги перелічені шістнадцять рівнів. «Харі- бгакті-віласа»(1.215,219,220) виголошує:
У повторенні мантр існує шодгана, або очищення мантри, але це не стосується до Крішна-мантр. Балівт кша-мантрм саскрпекшаа на хі — «Крішна-мантра має таку силу, що для неї немає шодгани» («Харі-бгакті- віласа»1.235).
Що ж до дікші, то про це слід читати в Мадг'я-лілі15.108. Загалом, коли особа дістала посвяту за панчаратріка-відгі, вона вже піднялась на рівень брахмани. Це каже «Харі-бгакті- віласа»(2.12):
«Певними реакціями за допомогою ртуті бронзу можна перетворити на золото. Так само, коли людина належним чином дістає посвяту, вона піднімається на рівень брахмани».
Що ж до часу дікші (посвяти), все залежить від ґуру. Коли людина знайшла ґуру — випадково чи завдяки цілеспрямованим зусиллям, — їй треба одразу ж скористатися з цього і взяти від нього посвяту. В книжці «Таттва-саґара» сказано:
«Якщо людина знаходить сад-ґуру, то не важить, де вона — в храмі, чи в лісі. Якщо сад-ґуру, істинний духовний вчитель, згідний, вона може дістати посвяту негайно, не чекаючи на сприятливий час і не шукаючи сприятливого місця».
Що стосується до пратах-смріті, зосередження думок на Господі в ранковий час, то приписи вимагають встати рано- вранці (в час брахма-мухурти) і відразу ж повторити мантру Харе Крішна або хоча б «Крішна, Крішна, Крішна». В такий спосіб слід згадати про Крішну. Треба повторити також відповідні шлоки чи молитви. Тим самим людина освячує себе і робиться трансцендентна до скверни матеріальних якостей. Насправді слід оспівувати Господа Крішну й пам'ятати про Нього цілодобово, або ж якомога більше:
«Крішна — джерело Господа Вішну. Його слід завжди пам'ятати і не можна ніколи забувати. Усі правила та приписи в шастрах покликані служити цим двом засадам». Даний вірш — цитата з «Падма Пурани», з розділу «Бріхат-сахасра- нама-стотра».
Слова прта-ктйа в цьому вірші «Чайтан'я-чарітамріти» вказують, що треба щодня випорожнятись рано-вранці, а тоді повністю помитись, щоб очиститись. Треба сполоскати рота (ачаман) і почистити зуби (данта-дгавана). Зуби чистять або гілочкою дерева, або зубною щіткою — що доступніше. Це очищення рота. Після того треба повністю помитись. Ґріхастги й ванапрастги повинні митись двічі на день (пртар-мадгйхнайо снна внапрастга-ґхастгайо). Санн'ясі повинні митись тричі на день, а брахмачарі можуть митись тільки один раз на день. Коли помитись водою немає змоги, можна омитись звуками мантри Харе Крішна. Також відданий повинен виконувати те, що тут названо сандгйді- вандана, — тричі на день (удосвіта, опівдні та надвечір) повторювати мантру ґаятрі.