дгарма — релігійність; проджджгіта — цілковито відкинута; каітава — що криє корисливі заміри; атра — тут; парама — найвища; нірматсарм — стовідсотково чистих серцем; сатм — відданих; ведйам — мета пізнання; вставам — дійсна; атра — тут; васту — сутність; іва-дам — що дарує благо; тпа- трайа — троїсті страждання; унмӯланам — що викорінює; рīмат — прекрасну; бгґавате — «Бгаґавата Пурану»; мах-муні — великий мудрець (В'ясадева); кте — коли уклав; кім — що ж; в — справді; параі — з інших; īвара — Верховний Господь; садйа — одразу; хді — в серці; аварудгйате — полонений; атра — тут; ктібгі — доброчесними; урӯшубгі — людьми, які бажають слухати; тат-кшат — негайно.

«Шрімад-Бгаґаватам» — величне писання, яке склав на основі чотирьох первісних віршів Маха-муні В'ясадева, — описує найпіднесеніших і наймилосердніших відданих і цілковито відкидає брехливу релігійність, засновану на матеріальних мотивах. «Шрімад-Бгаґаватам» відкриває найвищий принцип вічної релігії, що на силі поістині визволити живу істоту з троїстих нещасть і дарувати найвище благословення довершеного процвітання і знання. Хто виявить готовність слухати це писання зі смиренністю слуги, той здатний одразу ж полонити Верховного Господа в своєму серці. Тому немає жодної потреби в будь-яких інших писаннях окрім «Шрімад- Бгаґаватам».