дгті — стійкість; сйт — може бути; пӯрат — повнота; джна — знання про Верховного Бога-Особу; дукга-абгва — брак страждання; уттама- птібгі — досягненням найвищого рівня досконалості; апрпта — не досягнутий; атīта — втрачений; наша — знищений; артга — об'єкт, ціль; анабгісаочана — брак жалю; ді — і так далі; кт — роблячи.

«Дгріті являє собою внутрішню довершеність, яку відчувають, піднявшись над стражданнями і здобувши знання про Верховного Господа та чисту любов до Нього. Цієї довершеності неспроможна похитнути туга за чимось недосягнутим чи жаль за чимось втраченим».