ків — чи; дгті-абде — словом дгті; ніджа — свою; пӯрат-ді — досконалість та інше; джна — знання; кайа — каже; дукга-абгве — у відсутності всіх матеріальних страждань; уттама — найліпше; прптйе — досягнувши; мах-пӯра хайа — стає довершено досконалий.

Слово «дгріті» вживають щодо особи, яка набула досконалого знання. Коли людина прийшла до лотосових стіп Верховного Бога-Особи, вона вже не знає матеріальних страждань і досягає маха-пурни, найвищого рівня досконалості.