ета анна н пго, кічгу крйа ні

сабе дуі-джанра йоґйа бгакшйа-мтра чі''

ета анна — стільки їжі; н пго — не мусиш посилати; кічгу крйа ні — стільки не потрібно; сабе — усього; дуі-джанра — для двох людей; йоґйа — відповідно; бгакшйа-мтра — харчів; чі — хочемо.


Текст

Колишній мисливець сказав: «Будь ласка, не посилай нам стільки зерна. Скільки треба на двох людей, стільки й присилай, а більше не треба».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Колишній мисливець хотів харчів не більше, ніж потрібно двом людям. Вайшнаві не потрібно запасатись їжею на наступний день. Йому слід брати зерна лише стільки, скільки він потребує на один день. Наступного дня він повинен знову покладатись на милість Господа. Це вказівка Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Коли Його особистий слуга Ґовінда зібрав якось запас харітакі (плодів горіхової пальми), Шрі Чайтан'я Махапрабгу насварив його, сказавши: «Навіщо ти запасаєшся на завтра?» Шріла Рупа Ґосвамі та інші вайшнави щодня збирали милостиню, ходячи від дверей до дверей, і з того жили. Вони ніколи не запасались у своєму ашрамі їжею на наступний день. Не слід мислити матеріалістично: «Ліпше запастись продуктами на тиждень. Навіщо завдавати Господу клопоту, змушуючи приносити їжу щодня?» Треба мати певність, що Господь щоденно дбатиме про нас. На наступний день запасатись не потрібно.