евам — так; харау — до Верховного Бога-Особи; бгаґаваті — Господа; пратілабдга-бгва — хто пробудив у собі почуття екстатичної любові; бгактй — відданим служінням; драват — розтоплюючи; хдайа — серце; утпулака — захоплений; прамодт — від щастя; ауткагйа — завзято; бшпа-калай — зі сльозами на очах; муху — завжди; ардйамна — занурений у духовне блаженство; тат ча апі — це теж; чітта-баіам — із серцем, наче вудильний гачок; анакаі — поступово; війукте — відокремлюється.

«Коли людина занурена в екстатичну любов до Верховного Бога-Особи, бгакті-йоґа розтоплює її серце і вона відчуває трансцендентне блаженство. В її тілі проявляються екстатичні ознаки, а від палкої прив'язаності до Господа очі її напливають сльозами. Так людина пізнає духовне блаженство. Коли екстаз сильно збурює серце, об'єкт медитації поступово відокремлюється від зосередженого розуму, що був подібний до вудильного гачка».