 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: З ласки Господа Чайтан'ї Махапрабгу навіть нерозумна дитина здатна вичерпно, згідно з поглядом явлених писань, розкрити істинну природу Господа Крішни, що насолоджується розвагами у Враджі.
Текст* 2: Хвала, хвала Господеві Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді! Хвала, хвала Шрі Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала усім відданим Господа Чайтан'ї!
Текст* 3: Я пояснив смисл четвертого вірша. А зараз, любі віддані, ласкаво послухайте смисл п'ятого вірша.
Текст* 4: Щоб пояснити сам вірш, я спочатку перекажу його зміст.
Текст* 5: Я з'ясував, що суть четвертого вірша така: це втілення [Шрі Чайтан'я Махапрабгу] зійшло, щоб поширювати оспівування святого імені та роздавати любов до Бога.
Текст 6: Це воістину так, але це лише зовнішня причина Господнього втілення на Землі. Послухайте ж про іншу, потаємну, причину Господньої появи.
Текст* 7: Писання проголошують, що Господь Крішна раніше приходив, щоб зняти тягар Землі.
Текст* 8: Проте знімати цей тягар не турбота Верховного Бога-Особи. Всесвіт захищає Його опікун, Господь Вішну.
Текст 9: Але час знімати світовий тягар збігся з часом втілення Господа Крішни.
Текст* 10: Коли сходить довершений Верховний Бог-Особа, в Ньому поєднуються всі інші втілення Господа.
Текст* 11-12: Господь Нараяна, чотири головні поширення [Васудева, Санкаршана, Прад'юмна та Аніруддга], Матс'я, інші ліла- аватари, юґа-аватари та манвантара-аватари і всі втілення, які тільки є, — усі зійшли в тілі Господа Крішни. Так з'являється довершений Верховний Бог, Сам Господь Крішна.
Текст* 13: Отож Господь Вішну в цей час присутній у тілі Господа Крішни, і Господь Крішна вбиває демонів через Нього.
Текст* 14: Тому вбивство демонів — це лише другорядна діяльність Господа. Зараз я розповім про головну мету втілення Господа.
Текст 15-16: Господь забажав утілитись через дві причини: Він хотів скуштувати солодкої сутності смаків любові до Бога і бажав поширити світом науку відданого служіння на рівні спонтанного потягу. Тому Його вважають за уособлення найвищого захвату і всеосяжної милості.
Текст* 17: [Господь Крішна міркував:] «Весь усесвіт пронизує думка про Мою велич, але любов, ослаблена таким благоговінням, не тішить Мене.
Текст* 18: Любов того, хто вважає Мене за Верховного Господа, а себе за підлеглого, не завойовує Мене і не може Мене підкорити.
Текст 19: В якому трансцендентному настрої відданий поклоняється Мені, в такому настрої Я відповідаю на його почуття — така Моя вдача.
Текст 20: «Як Мої віддані Мені віддаються, так Я їх і винагороджую. Кожен у всьому йде Моїм шляхом, о сину Прітги».
Текст 21-22: Якщо відданий розвиває чисту любов до Мене, маючи Мене за свого сина, за свого друга чи коханого, вважаючи себе за вищого, а Мене за рівного чи нижчого, то Я йому підпорядковуюсь.
Текст 23: «Віддано служачи Мені, живі істоти повертаються до вічного життя. Любі дівчата Враджі, ваша любов до Мене — це ваш талан, бо лише нею ви прихилили до себе Мою ласку».
Текст* 24: Мати іноді зв'язує Мене як свого сина. Вона годує Мене і піклується про Мене, вважаючи цілковито безпорадним.
Текст* 25: Мої друзі, перебуваючи зі Мною в стосунках чистої дружби, залізають Мені на плечі й кажуть: «Ти що, велике цабе? Ти такий самий, як я».
Текст 26: Сердиті докори Моєї коханої зачаровують Мене більше від величальних ведичних гімнів.
Текст 27-28: Взявши з Собою цих чистих відданих, Я зійду на Землю і розважатимусь дивовижними забавами, небаченими навіть на Вайкунтзі. Я познайомлю світ з іграми, які дивують навіть Мене.
Текст 29: Під впливом йоґамайі пастушкам здаватиметься, що Я їхній коханець.
Текст 30: Ні Я, ні ґопі на це не зважатимемо, адже всі наші думки будуть заполонені красою та якостями одне одного.
Текст 31: Чиста прив'язаність єднатиме нас навіть усупереч усім моральним та релігійним вимогам (дгармі). Доля буде нас іноді зводити, а іноді розлучати.
Текст* 32: Я смакуватиму сутність усіх цих рас і тим зроблю ласку всім відданим.
Текст 33: Тоді, почувши про чисту любов жителів Враджі, віддані стануть поклонятися Мені із спонтанною любов'ю, облишивши всі релігійні та призначені поліпшити добробут ритуали».
Текст 34: «Крішна проявляє Свою вічну людську подобу і Свої ігри для того, щоб обдарувати милістю відданих. Почувши про ці ігри, слід стати Його слугою».
Текст 35: Дієслово «бгавет», вжите в наказовому способі, вказує нам на те, що це треба конче зробити. Непокора цьому буде невиконанням обов'язку.
Текст* 36-37: Як ці бажання були головною причиною появи Крішни, тоді як знищення демонів було лише принагідною потребою, так і для Шрі Крішни Чайтан'ї, Верховного Бога-Особи, поширити дгарму цього віку було принагідне завдання.
Текст* 38: Коли Господь забажав з'явитись з іншою метою, надійшла й пора поширювати релігію для цього віку.
Текст* 39: Отак з двома бажаннями Господь прийшов у гурті Своїх відданих і насолоджувався нектарним смаком преми та спільного співу святого імені.
Текст* 40: Так Він поширив кіртан навіть серед парій. Він сплів вінок із святого імені та преми і увінчав ним весь матеріальний світ.
Текст 41: Прибравши настрій відданого, Він проповідував віддане служіння, Сам його практикуючи.
Текст* 42: Чотири типи відданих несуть у собі чотири смаки любові до Бога: служіння, дружби, батьківської любові та кохання.
Текст* 43: Відданий будь-якої з цих категорій вважає свої почуття за найдосконаліші і, переконаний у цьому, насолоджується великим щастям стосунків із Господом Крішною.
Текст 44: Але якщо порівняти всі настрої безсторонньо, виявиться, що кохання найсолодше з усіх.
Текст 45: «Кожен наступний смак дає відчуття дедалі глибшої любові. Але любов, яка вінчає розвиток бажань найглибшим смаком, проявляється як стосунки закоханих».
Текст* 46: Тому я називаю ці стосунки мадгура-раса. Вони поділяються ще на дві відміни: кохання в шлюбі й кохання поза шлюбом.
Текст* 47: Кохання поза шлюбом сильно загострює смак стосунків. Такого кохання не знайти ніде поза Враджею.
Текст* 48: Дівчат Враджі переповнюють ці почуття, але найвищий вияв ці почуття знаходять в особі Шрі Радги.
Текст* 49: Її чисте, зріле кохання перевершує любов усіх інших. Господь Крішна насолоджується солодким смаком кохання саме завдяки Її любові.
Текст 50: Тому Господь Ґауранґа, що є Сам Шрі Харі, ввійшов у настрій Радги і виконав Свої бажання.
Текст* 51: «Господь Чайтан'я — це захист півбогів, мета Упанішад, суть життя великих мудреців, прекрасний притулок відданих і серцевина кохання лотосооких ґопі. Чи ще побачать Його мої очі?»
Текст 52: «Забажавши насолодитись невичерпним нектаром кохання одної з Своїх численних коханок [Шрі Радги], Господь Крішна прибрав подоби Господа Чайтан'ї. Він розкошував цим коханням, сховавши темний колір Свого тіла під жовтим сяйвом Її тіла. Нехай цей Господь Чайтан'я проллє на нас Свою ласку».
Текст* 53: Звідати цього екстатичного кохання — ось головна причина, з якої Він з'явився і встановив шлях релігії для цієї епохи. Зараз я роз'ясню цю причину. Всі, будь ласка, слухайте.
Текст* 54: Я вже дав загальне поняття про вірш, який розкриває головну причину появи Господа, а тепер висвітлю значення цього вірша у всій повноті.
Текст 55: Любовні стосунки Шрі Радги та Крішни — це трансцендентний прояв внутрішньої енерґії насолоди Господа. Радга та Крішна тотожно єдині, однак Вони вічно розділені. Нині ці дві трансцендентні тотожності знову з'єднались у формі Шрі Крішни Чайтан'ї. Я схиляюсь перед Ним, що проявив Себе в настрої Шріматі Радгарані, з Її кольором тіла, хоча Він — Сам Крішна.
Текст 56: Радга й Крішна — одне єство, але Вони прийняли два тіла. Так Вони насолоджуються одне одним, розкошуючи смаками кохання.
Текст* 57: Тепер, щоб насолодитись расою, Вони з'явились в одному тілі, як Господь Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 58: Отож спочатку я окреслю становище Радги й Крішни. З цього опису стане зрозуміла велич Господа Чайтан'ї.
Текст* 59: Шріматі Радгарані — це перетворення Крішниної любові. Вона Його внутрішня енерґія, хладіні.
Текст 60: Ця енерґія хладіні дає насолоду Крішні і живить Його відданих.
Текст* 61: Тіло Господа Крішни вічне [сат], сповнене знання [чіт] і блаженства [ананда]. Єдина Його духовна енерґія проявляється в трьох формах.
Текст 62: Хладіні — це Його аспект блаженства, сандгіні — аспект вічного буття, а самвіт — аспект свідомості, що її теж описують як пізнання.
Текст 63: «Господи, Ти опора всього. Три Твої невід'ємні прояви, хладіні, сандгіні й самвіт, існують у Тобі як одна духовна енерґія. Натомість матеріальні ґуни — причина щастя, нещастя та їхнього поєднання — в Тобі відсутні, тому що Ти не маєш матеріальних якостей».
Текст* 64: Серцевину енерґії сандгіні становить шуддга-саттва. На ній спочиває буття Господа Крішни.
Текст 65: Крішнині мати, батько, обитель, дім, постіль, сидіння і все інше — це перетворення шуддга-саттви.
Текст 66: «Iстоті в стані, що називається васудева, — в стані чистого добра [шуддга-саттви], Верховний Бог-Особа відкривається без усяких запон. Перебуваючи в цьому стані, мій розум усвідомлює Верховного Бога, недоступного чуттям і відомого як Васудева».
Текст 67: Серцевину енерґії самвіт становить знання про те, що Верховний Бог-Особа — це Господь Крішна. Це знання охоплює в собі будь-яке інше знання, як-от знання Брахмана.
Текст 68: Сутність енерґії хладіні — любов до Бога, сутність любові до Бога — емоція [бгава], а найвища досконалість емоції — махабгава.
Текст 69: Шрі Радга Тгакурані уособлює махабгаву. Вона — вмістище усіх чеснот і найкоштовніша окраса всіх коханих Господа Крішни.
Текст 70: «З цих двох ґопі [Радгарані та Чандравалі] Шріматі Радгарані в усьому вища. Вона — втілення махабгави, і Своїми чеснотами Вона переважає всіх».
Текст 71: Її розум, чуття і тіло охоплені любов'ю до Крішни. Вона енерґія Крішни і допомагає Йому влаштовувати Його розваги.
Текст 72: «Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві, що живе в Своєму царстві, на Ґолоці, разом із Радгою — втіленням енерґії екстазу [хладіні], схожою на Його власну духовну постать. Їх оточують повірниці Радги — поширення Її тіла, наснажені вічнорадісною духовною расою».
Текст* 73: Послухайте-но зараз про те, як супутниці Господа Крішни допомагають Йому насолоджуватись расою і влаштовують Його ігри.
Текст* 74-75: Є три відміни коханих Господа Крішни: богині процвітання, цариці і пастушки Враджі, які з усіх найвищі. Всі ці супутниці — поширення Радгіки.
Текст* 76: Як оце Господь Крішна є причина всіх втілень, так Шрі Радга є причина цих усіх супутниць.
Текст* 77: Богині процвітання — це часткові поширення Шріматі Радгіки, а цариці — Її відображення.
Текст* 78: Богині процвітання — це Її довершені частки, Її форми вайбгава-віласа. А цариці за своєю природою — Її вайбгава- пракаша.
Текст* 79: Враджа-деві мають різну зовнішність. Вони — поширення Радги і за їхньою допомогою Вона поглиблює расу.
Текст* 80: Без великої кількості супутниць раса не досягає свого апогею. Тому, щоб збагатити Господні розваги, існують численні поширення Шріматі Радгарані.
Текст 81: Серед них є різні гурти супутниць у Враджі, наділені різними почуттями й настроями. Вони допомагають Господу Крішні повністю пізнати солодкий смак танцю раса та інших забав.
Текст* 82: Радга дарує радість Ґовінді, і Вона Його заворожує. Вона для Ґовінди суть усього сущого, і Вона головна перлина серед усіх Його супутниць.
Текст 83: «Трансцендентна богиня Шріматі Радгарані — це безпосередня пара Господа Шрі Крішни. Вона — головна постать серед усіх богинь процвітання. Вона сповнена такої довершеної знадливості, що приваблює всепривабливого Бога-Особу. Вона відначальна внутрішня енерґія Господа».
Текст* 84: «Девī» означає «осяйна і найвродливіша». Також це може означати «прекрасна обитель поклоніння і любовних забав Господа Крішни».
Текст* 85: «Крішна-майī» означає «та, що всередині й зовні Неї є тільки Господь Крішна». Де не впаде Її погляд, скрізь Вона бачить Господа Крішну.
Текст 86: Також «крішна-майī» означає, що Вона невідмінна від Господа Крішни, тому що Вона втілює смак кохання до Нього. Енерґія Господа Крішни невідмінна від Нього.
Текст 87: Її поклоніння [арадгана] полягає у вдоволенні бажань Господа Крішни. Тому Пурани звуть Її Радгіка.
Текст 88: «Вона щиро поклонялась Богові-Особі. Ось чому Господь Ґовінда, задоволений Нею, повів Її кудись у відлюдне місце, залишивши нас».
Текст* 89: Отож Радга — парама-девата, тобто верховна богиня, Їй повинні поклонятись усі. Вона захищає всіх, і Вона — мати всього світу.
Текст* 90: Значення виразу «сарва-лакшмī» я вже пояснив. Радга — відначальне джерело всіх богинь процвітання.
Текст* 91: Або «сарва-лакшмī» теж може вказувати на те, що Вона довершено уособлює шість багатств Крішни. Тому Вона найвища енерґія Господа Крішни.
Текст* 92: Слова «сарва-канті» вказують на те, що Її тіло є обитель усієї вроди і всього сяйва. Усі Лакшмі черпають свою красу у Ній.
Текст* 93: «Канті» може означати також «усі бажання Господа Крішни». Усі бажання Господа Крішни зосереджені на Шріматі Радгарані.
Текст* 94: Шріматі Радгіка виконує всі бажання Господа Крішни. Ось що означає «сарва-канті».
Текст* 95: Господь Крішна зачаровує весь світ, але Шрі Радга зачаровує навіть Крішну. Отже, Вона — найвища з усіх богинь.
Текст* 96: Шрі Радга — довершена сила, а Господь Крішна — володар довершеної сили. Обоє невідмінні між Собою, як то і доводять явлені писання.
Текст* 97: Воістину, Вони суть одне, як невіддільні одне від одного мускус та його пахощі і як невідмінні вогонь та його жар.
Текст* 98: Так само Радга та Крішна єдині, але щоб насолоджуватись смаками гри, Вони прибрали два тіла.
Текст* 99-100: Щоб поширювати према-бгакті [віддане служіння в любові до Верховного Бога], Крішна з'явився як Шрі Крішна Чайтан'я з настроєм і осяйним кольором тіла Шрі Радги. Ось моє пояснення смислу п'ятого вірша.
Текст* 101: Щоб роз'яснити шостий вірш, я спочатку дам загальне уявлення про його смисл.
Текст* 102: Господь прийшов, щоб поширювати санкіртану. Це, як я вже вказував, поверхова ціль.
Текст* 103: Є ще головна причина появи Господа Крішни. Вона природно виникає з Його становища найвищого розкішника любовних взаємин.
Текст* 104: Ця найпотаємніша причина складається з трьох частин. Відкрив її Сварупа Дамодара.
Текст 105: Сварупа Ґосані — найближчий супутник Господа. Тому він добре знає все стосовно цього.
Текст 106: Серце Господа Чайтан'ї відображає емоції Шрі Радгіки. У ньому раз у раз зринають почуття радості й страждання.
Текст 107: Наприкінці Своїх розваг Господь Чайтан'я поринув у безумство розлуки з Господом Крішною. Він чинив нерозсудливі речі і голосно марив.
Текст 108: Як Радгіка, побачивши Уддгаву, збожеволіла, так Шрі Чайтан'я Махапрабгу день і ніч був охоплений безумством розлуки.
Текст* 109: Вночі Він незв'язно марив у великому горі, руками обвиваючи шию Сварупи Дамодари. В екстатичному натхненні Він виливав Йому Своє серце.
Текст* 110: Хоч яке почуття переповнить серце Господа, Сварупа Дамодара втішав Його піснею або віршем відповідного настрою.
Текст* 111: Зараз розглядати ці розваги немає потреби. Згодом я їх докладно опишу.
Текст* 112: Раніше, у Враджі, Господь Крішна проявляв Себе в трьох різних відтинках Свого віку: як дитина, як хлопчик і як юнак. Найважливіший, проте, вік — Його юність.
Текст* 113: Його дитинство увінчала любов батьків до Нього. Його отроцтво успішно минало в забавах з друзями.
Текст* 114: В юності Він смакував суть раси, задовольняючи Свої бажання в розвагах, як-от танець раса, із Шріматі Радгікою та іншими ґопі.
Текст* 115: Своїми юнацькими любовними розвагами, як оце танець раса, Господь Крішна увінчав успіхом усі три періоди Свого віку, а також існування самого всесвіту.
Текст 116: «Господь Мадгусудана проводив юність у радісних розвагах осінніми ночами посеред подібних до перлин дівчат-молочниць. Так Він розігнав усі нещастя світу».
Текст 117: «Розповідаючи перед подружками Шріматі Радгарані про Свої з Нею любовні забави попередньої ночі, Господь Крішна примусив Її заплющитись від сорому. А тоді, являючи неперевершену кмітливість, Він розмалював Їй груди грайливими дельфінами. Так Господь Харі сповнював успіхом Свою юність, розважаючись у кущах із Шрі Радгою та Її подружками».
Текст 118: «О Паурнамасі, якби Господь Харі не зійшов у Матгуру з Шріматі Радгарані, це все творіння — і передусім Купідон, півбог кохання, — були б ні до чого».
Текст* 119-120: Дарма що Господь Крішна, вмістище всіх смаків, колись смакував таким чином сутність любовних настроїв, Він так і не зміг виконати трьох бажань, скільки не намагався.
Текст* 121: Ось я поясню Його перше бажання. Крішна каже: «Я першопричина всіх рас.
Текст* 122: Я довершена духовна істина і складений з цілковитого щастя, але кохання Шріматі Радгарані зводить Мене з розуму.
Текст* 123: Я не розумію сили кохання Радги, яким Вона раз у раз бентежить Мене.
Текст* 124: Кохання Радгіки — Мій вчитель, а Я Її учень, якого Вона вчить танцювати. Її према змушує Мене танцювати всілякі новітні танці».
Текст 125: « — Люба подружко, Вріндо, звідки йдеш?
— Я йду від стіп Шрі Харі.
— А де Він?
— У лісі, на березі Радга-кунди.
— Що Він там робить?
— Вчиться танцювати.
— А хто Його вчить?
— Твій образ, Радго, проявляючись у кожному дереві і в кожній ліані, витанцьовує довкола Нього, мов уміла танцівниця, і змушує Його танцювати слідом».
— Я йду від стіп Шрі Харі.
— А де Він?
— У лісі, на березі Радга-кунди.
— Що Він там робить?
— Вчиться танцювати.
— А хто Його вчить?
— Твій образ, Радго, проявляючись у кожному дереві і в кожній ліані, витанцьовує довкола Нього, мов уміла танцівниця, і змушує Його танцювати слідом».
Текст* 126: Як Я не насолоджуюсь коханням до Шріматі Радгарані, Вона завдяки Своєму коханню відчуває насолоду в десять мільйонів разів більшу від Моєї.
Текст* 127: Як оце Я вміщую в Собі всі суперечливі якості, так і кохання Радги завжди сповнене суперечностей.
Текст* 128: Кохання Радги пронизує все і йому більше нікуди рости. Проте воно далі безупинно зростає.
Текст* 129: Немає сумніву, що більшого за Її любов немає нічого. Але в Її любові немає ніякої гордині. Це засвідчує велич Її почуття.
Текст* 130: Немає нічого чистішого за Її кохання. Однак же Вона завжди вередує і лукавить.
Текст 131: «Хвала, хвала коханню Радги до Крішни, ворога демона Мури! Воно все пронизує, але щомиті зростає далі. Воно величне, але вільне від гордині. Воно чисте, але завше повне лукавства».
Текст* 132: Шрі Радгіка — найвища обитель цього кохання, а Я його єдиний об'єкт.
Текст* 133: Я насолоджуюсь блаженством, яке належить об'єктові цього кохання. Але насолода Радги, обителі цього кохання, у десять мільйонів разів вища.
Текст* 134: Мій розум рветься пізнати смак, яким насолоджується обитель цього кохання, але попри найщиріші зусилля Я не можу звідати цієї втіхи. Як Мені її скуштувати?
Текст 135: Якби Мені колись вдалося стати вмістищем цієї любові, отоді тільки Я зміг би звідати цю радість».
Текст* 136: Думаючи так, Господь Крішна відчував велику цікавість до того, щоб пізнати цю любов. Прагнення відчути цю любов розгоралось у Його серці чимдалі сильніше.
Текст* 137: Це одне бажання. Зараз послухайте, будь ласка, яке було друге. Побачивши Свою красу, Господь Крішна замислився.
Текст* 138: «Мій солодкий чар дивовижний, безмежний і довершений. Ніхто в трьох світах не може знайти його меж.
Текст* 139: Тільки Радгіка силою Свого кохання п'є весь нектар Мого солодкого чару.
Текст* 140: Хоча любов Радги чиста, мов дзеркало, ця чистота щомиті зростає.
Текст* 141: Моїй чарівності теж далі вже нікуди зростати, але в цьому дзеркалі вона сяє чимдалі новішою красою.
Текст* 142: Між Моєю чарівністю і дзеркалом кохання Радги точиться постійне змагання. I Моя чарівність, і Її кохання чимдалі зростають, але жодне не знає поразки.
Текст* 143: Моя чарівність чимдалі свіжішає, і віддані насолоджуються нею відповідно до своєї любові.
Текст* 144: Якщо Я бачу в дзеркалі Свою чарівність, Мені кортить насолодитись нею, але Я не можу цього зробити.
Текст 145: Міркуючи над тим, як Мені скуштувати цю чарівність, Я з'ясовую, що прагну бути в становищі Радгіки».
Текст 146: «Хто може явити чарівність, солодшу за Мою, незвідану раніше й для всіх дивовижну? Ой леле, навіть Мій розум бентежиться, побачивши таку вроду, і навіть Я жадаю насолоджуватись нею, як насолоджується Шріматі Радгарані».
Текст* 147: Врода Крішни має одну могутню властивість: вона бентежить серця всіх чоловіків і жінок, починаючи з Самого Господа Крішни.
Текст* 148: Солодкий звук Його флейти та голосу чи Його врода приваблює розум кожного. Сам Господь Крішна намагається пізнати смак цієї чарівності.
Текст* 149: Той, хто постійно п'є солодкий нектар цієї чарівності, ніяк не потамує спраги. Навпаки, ця спрага постійно зростає.
Текст* 150: Така людина, незадоволена, починає лаяти Господа Брахму, кажучи, що він не вміє як слід творити і що він просто незграба.
Текст* 151: Він не дав мільйонів очей, якими можна було б споглядати Крішнину вроду. Він дав лише два ока, та й ті кліпають. Як тепер споглядати чарівне обличчя Крішни?
Текст 152: [Ґопі сказали:] «О Крішно, коли Ти йдеш на день до лісу і ми не бачимо Твого чарівного обличчя, обрамленого чудовими кучерями, півмиті стають для нас довшими за ціле тисячоліття. I ми вважаємо творця, що наділив повіками очі, якими ми на Тебе дивимось, недолугим нездарою».
Текст 153: «Після довгої розлуки ґопі побачили коханого Крішну на Курукшетрі. Очима вони забрали Його до себе в серце і, обійнявши Його там, відчули таку глибоку радість, якої навіть досконалим йоґам не до снаги здобути. Вони проклинали творця за створення повік, що заважали їм споглядати Крішну».
Текст* 154: Для очей немає досконалості вищої, як змога бачити Крішну. Тому, хто Його бачить, пощастило найбільше за всіх.
Текст 155: [Ґопі сказали:] «О подруги, воістину пощастило очам, які бачать прекрасні обличчя синів Нанди Махараджі. Входячи до лісу в гурті друзів і женучи перед Себе корів, Вони підносять до вуст флейти і з любов'ю скидають очима на жителів Вріндавани. Для наділених зором, гадаємо, не існує вищого об'єкту споглядання».
Текст 156: [Матгурянки сказали:] «Які-то аскези мали пройти ґопі? Вони повсякчасно п'ють очима нектар зовнішності Господа Крішни, квінтесенції чарівності незрівнянної і неперевершеної. Ця чарівність — єдиний притулок краси, слави та багатства. Вона сама в собі досконала, вічно свіжа і надзвичайно рідкісна».
Текст* 157: Чарівна врода Господа Крішни ще не бачена, і так само Його сила. Коли людина просто чує про Його вроду, її розум бентежиться.
Текст* 158: Врода Господа Крішни приваблює Самого Господа Крішну. Але насолодитись нею повною мірою Він не може і тому Його розум сповнює смуток.
Текст* 159: Так описано Його друге бажання. Тепер ласкаво послухайте опис третього.
Текст* 160: Цей остаточний опис раси вкрай глибокий. Тільки Сварупа Дамодара знає про це багато.
Текст* 161: Кожен, хто каже, що теж знає це, почув це від нього, не інакше, тому що він найближчий супутник Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 162: Кохання ґопі називається рудга-бгава. Воно чисте й бездоганне. В ньому ніколи немає хіті.
Текст 163: «Чиста любов ґопі стала відома під назвою «хіть». Смак цієї любові прагнуть пізнати дорогі Господу віддані на чолі з Шрі Уддгавою».
Текст 164: Хіть і любов мають різні властивості, як залізо й золото мають різну природу.
Текст 165: Бажання задовольняти власні чуття — це кама [хіть], а бажання задовольняти чуття Господа Крішни — це према [любов].
Текст* 166: Єдина мета хіті — потішити свої чуття. Але любов дбає про втіху Господа Крішни і тому має велику силу.
Текст* 167-169: Суспільні звичаї, заповіді, тілесні потреби, корислива діяльність, сором, терплячість, тілесні втіхи, особисте задоволення і шлях варнашрама-дгарми, від якого важко відмовитись, — цим усім ґопі пожертвували, щоб служити Господеві Крішні, знехтувавши також своїми родичами, можливою карою та доганою. Вони з любов'ю служать Шрі Крішні задля Його вдоволення.
Текст 170: Це називається міцна прив'язаність до Господа Крішни. Вона бездоганно чиста, як тканина, якої не бруднить жодна пляма.
Текст* 171: Тому хіть і любов — цілком різні речі. Хіть — наче непроглядна пітьма, а любов — наче яскраве сонце.
Текст* 172: Отже, в любові ґопі немає й крихти хіті. Їхні стосунки з Крішною присвячені тільки Його задоволенню.
Текст 173: «О найкоханіший! Твої лотосові стопи такі ніжні, що ми притискаємо їх до своїх грудей дуже обережно, боячись завдати Твоїм стопам болю. Наше життя залежить тільки від Тебе. Тому наш розум переповнює тривога про те, що Ти, мандруючи лісовими стежками, можеш поранити Свої ніжні стопи об камінці».
Текст* 174: Ґопі не зважають на власне щастя чи страждання. Вся діяльність їхніх тіл та розуму присвячена задоволенню Господа Крішни.
Текст* 175: Вони всього зреклись задля Крішни. Вони розвинули чисту прив'язаність до вдоволення Крішни.
Текст 176: «Мої кохані ґопі, ви задля Мене знехтували суспільними звичаями, заповідями писань і своїми родичами. Я зник від вас тільки для того, щоб поглибити вашу зосередженість на Мені. Я щез задля вашого ж добра, тому не сердьтеся на Мене».
Текст* 177: Господь Крішна давно пообіцяв відповідати Своїм відданим взаємністю так, як вони Йому поклоняються.
Текст 178: «Як Мої віддані Мені віддаються, так Я їх винагороджую. Кожен у всьому йде Моїм шляхом, о сину Прітги».
Текст* 179: Ця обіцянка була зламана поклонінням ґопі, що зізнає Сам Господь Крішна.
Текст 180: «О ґопі, Я неспроможний сплатити вам Свого боргу за ваше бездоганне служіння, навіть якщо Я розплачуватимусь протягом життя Брахми. Ваше ставлення до Мене бездоганне. Ви поклонялись Мені, розірвавши всі пута прив'язаності до дому, розірвати які дуже важко. Тому прохаю, нехай вам за винагороду будуть самі ваші славетні дії».
Текст 181: Тож якщо ми виявимо в ґопі якусь прив'язаність до своїх тіл, можна бути певним, що вона викликана лише бажанням задовольнити Господа Крішну.
Текст* 182: [Ґопі думають:] «Я віддала своє тіло Господу Крішні. Він його власник і Він ним насолоджується.
Текст* 183: Крішні приємно дивитись на це тіло й торкати його». Саме через це вони очищують і прикрашають свої тіла.
Текст 184: «Арджуно, не знайти більших скарбниць глибокого кохання до Мене, аніж ґопі, що очищують і прикрашають тіла тому, що вважають їх за Мої».
Текст* 185: Є ще одна дивовижна властивість почуттів ґопі. Її силу неможливо осягнути розумом.
Текст* 186: Коли ґопі бачать Господа Крішну, вони відчувають безмежне блаженство, хоча й не прагнуть цього.
Текст 187: Ґопі відчувають насолоду в десять мільйонів разів більшу за насолоду, яку відчуває, бачачи їх, Господь Крішна.
Текст* 188: Ґопі не шукають власної втіхи, та однак їхня радість росте. Це справжня суперечність.
Текст 189: Усунути цю суперечність, на мій погляд, може тільки одне пояснення: радість ґопі виникає від радості їхнього коханого Крішни.
Текст* 190: Коли Господь Крішна бачить ґопі, Його радість зростає і разом з нею зростає Його незрівнянна чарівність.
Текст* 191: [Ґопі думають:] «Крішні було так приємно мене побачити». Ця думка поглиблює довершеність та вроду їхніх облич та тіл.
Текст* 192: Коли Господь Крішна бачить красу ґопі, Його краса зростає. А чим більшу красу ґопі бачать в Господі Крішні, тим більше зростає їхня краса.
Текст* 193: Так між ними точиться змагання, в якому ніхто не визнає поразки.
Текст* 194: Однак Крішну тішить врода й прекрасні якості ґопі. А коли ґопі помічають Його втіху, їхня радість зростає.
Текст 195: З цього видно, що радість ґопі дає втіху Господу Крішні. Тому в їхній любові немає гріха хіті.
Текст 196: «Я поклоняюсь Господу Кешаві. Коли Він повертається з лісу Враджі, Йому поклоняються ґопі, висипавши на дахи своїх палаців і вітаючи Його на дорозі сотнями танців очей та ніжних усмішок. Його подібні до великих чорних бджіл очі скісними поглядами блукають по грудях ґопі».
Текст* 197: Любові ґопі притаманна ще одна властивість, яка доводить повний брак хіті.
Текст* 198: Любов ґопі живить чарівність Господа Крішни, а Його чарівність, глибоко тішачи ґопі, збільшує їхню любов.
Текст* 199: Щастя джерела любові полягає в щасті об'єкта любові. Ці стосунки не засновані на бажанні власного задоволення.
Текст 200-201: Коли любов безкорислива, вона проявляється саме так. Джерело любові черпає задоволення в задоволенні предмета любові. Коли насолода любові заважає служити Господу Крішні, відданий гнівається на цей екстаз.
Текст 202: «Шрі Дарука не тішився своїм любовним екстазом, через який його члени ціпеніли і заважали служити Господу Крішні, обмахуючи Його віялом».
Текст 203: «Лотосоока Радгарані гнівно кляла любовний екстаз, що викликав потік сліз і тим заважав Їй дивитись на Ґовінду».
Текст 204: Мало того, чисті віддані ніколи не залишають любовного служіння Господу Крішні й не шукають особистого щастя в п'яти різновидах звільнення.
Текст* 205: «Як небесні води Ґанґи невпинно плинуть до океану, так і думки відданих линуть до Мене, коли вони просто слухають про Мене, схованого в кожному серці.
Текст* 206: Ось ознаки трансцендентного любовного служіння Пурушоттамі, Верховному Богові-Особі: воно безпричинне і не знає ніяких перешкод.
Текст 207: Мої віддані не приймають салок'ї, саршті, саруп'ї чи злиття зі Мною, — навіть якщо Я пропоную їм ці різновиди звільнення, — натомість вони воліють служити Мені».
Текст 208: «Мої віддані, службою Мені задовольнивши свої бажання, не приймають чотирьох різновидів звільнення, які вони легко можуть здобути цим служінням. Де вже тоді їм прийняти втіхи, які гинуть з плином часу!»
Текст* 209: Щира любов ґопі не має й крихти хіті. Вона бездоганна, осяйна і чиста, як розтоплене золото.
Текст* 210: Ґопі — це помічниці, вчительки, подружки, дружини, любі учениці, повірниці та служниці Господа Крішни.
Текст 211: «Партго, правду тобі кажу: ґопі Мої помічниці, вчительки, учениці, служанки, подруги і дружини. Я й не знаю, чим вони для Мене не є».
Текст* 212: Ґопі знають Крішнині бажання і вміють з любов'ю досконало служити Йому, даючи Йому втіху. Вони вміло виконують своє служіння, щоб задовольнити свого коханого.
Текст 213: «Партго, ґопі розуміють Мою велич, вміють з любов'ю служити Мені, вшановувати Мене і знають Мій умонастрій. Насправді більше нікому несила пізнати це все».
Текст 214: Серед ґопі Шріматі Радгіка найвидатніша. Вона усіх перевершує вродою, чеснотами, щастям і, найголовніше, коханням.
Текст 215: «Як Радга дорога Господу Крішні, так дороге Йому і Її місце омовіння [Радга-кунда]. З усіх ґопі Господь Крішна найбільше кохає Шрі Радгу».
Текст 216: «Партго, серед усіх трьох планетних систем найщасливіша Земля, бо на Землі стоїть місто Вріндавана. А у Вріндавані найславетніші ґопі, бо серед них є Моя Шріматі Радгарані».
Текст 217: Усі інші ґопі допомагають поглибити втіху Крішниних розваг із Радгарані. Ґопі слугують за знаряддя для Їхньої обопільної насолоди.
Текст* 218: Радга — кохана супутниця Крішни і скарб Його життя. Без Неї ґопі не можуть Його потішити.
Текст 219: «Господь Крішна, ворог Камси, під час танцю раса залишив усіх інших ґопі і забрав у Своє серце тільки Шріматі Радгарані, бо Вона допомагає Йому задовольнити саму сутність Його бажань».
Текст* 220: Господь Чайтан'я з'явився в настрої Радги. Він проповідував дгарму цієї епохи — спів святого імені та чисту любов до Бога.
Текст* 221: У настрої Шріматі Радгарані Він виконав і Свої бажання. Це головна причина Його з'явлення.
Текст* 222: Господь Шрі Крішна Чайтан'я — це Крішна [Враджендра- кумара], втілення рас, що уособлює в Собі палке кохання.
Текст* 223: Він з'явився, щоб скуштувати цього смаку кохання і водночас явити світові славу всіх рас.
Текст 224: «Любі друзі, погляньте лиш, як Шрі Крішна втішається весною! Кожну частину Його тіла обнімають ґопі і Він схожий на втілене кохання. Своїми трансцендентними розвагами Він вливає життя в ґопі і в усе творіння. Своїми ніжними синьо- чорними руками й ногами, схожими на сині лотоси, Він створює для Купідона свято».
Текст* 225: Господь Шрі Крішна Чайтан'я — обитель раси. Він Сам насолоджується солодким смаком раси у безліч способів.
Текст 226: Так Він започаткував дгарму для епохи Калі. Віддані Господа Чайтан'ї знають усі ці істини.
Текст 227-228: Я з відданістю схиляюсь перед Адвайтою Ачар'єю, Господом Ніт'янандою, Шрівасою Пандітою, Ґададгарою Пандітою, Сварупою Дамодарою, Мурарі Ґуптою, Харідасою Тгакурою та всіма іншими відданими Господа Чайтан'ї і ставлю їхні лотосові стопи собі на голову.
Текст* 229: Я дав загальний опис шостого вірша. Тепер, будь ласка, послухайте докладне роз'яснення первісного вірша.
Текст* 230: «Бажаючи усвідомити велич любові Радгарані, дивовижні якості в Собі Самому, якими завдяки Своїй любові насолоджується лише Вона одна, і те щастя, якого Вона дізнає, насолоджуючись солодким смаком Його любові, Верховний Господь Харі, занурений в Її почуття, з'явився з лона Шріматі Шачі-деві, як місяць з океану».
Текст* 231: Усі ці істини не годиться оприлюднювати. Але якщо їх не розкрити, їх ніхто не збагне.
Текст* 232: Тому я їх наведу, розкриваючи тільки їхню сутність, щоб сповнені любові віддані зрозуміли їх, а невігласи — ні.
Текст* 233: Кожен, хто полонив у своєму серці Господа Чайтан'ю Махапрабгу та Господа Ніт'янанду Прабгу, слухаючи ці всі трансцендентні висновки, відчує блаженство.
Текст* 234: Ці істини завжди любі відданим, так само як свіжі гілочки манґо любі зозулям.
Текст* 235: Верблюди-невіддані не мають доступу до смислу цих бесід. Це сповнює моє серце особливою радістю.
Текст* 236: З остраху перед ними я не хочу говорити, але якщо вони нічого не зрозуміють, що може бути приємнішим у всіх трьох світах?
Текст* 237: Тому я складаю поклони відданим і для їхнього вдоволення говоритиму не вагаючись.
Текст* 238: Якось Господь Крішна у глибині серця замислився: «Всі кажуть, що Я — довершене блаженство, повне всіх рас.
Текст* 239: Увесь світ черпає задоволення в Мені. Чи є хтось такий, що дав би Мені задоволення?
Текст* 240: Щоб задовольнити Мій розум, треба мати чеснот у сто разів більше за Мене.
Текст* 241: Iстоту, яка мала б ліпші якості за Мене, годі знайти в цілому світі. Тільки Радга є та особа, чиє товариство Мене вабить.
Текст* 242-243: Хоча Моя врода затьмарює вроду десяти мільйонів Купідонів, хоча вона незрівнянна й неперевершена і хоча вона задовольняє три світи, Радгарані тішить Моє око.
Текст* 244: Голос Моєї трансцендентної флейти приваблює три світи, але Мої вуха зачаровує ніжна мова Шріматі Радгарані.
Текст* 245: Хоча пахощі всього творіння походять від Мого тіла, аромат тіла Радгарані зачаровує Мій розум та серце.
Текст* 246: Хоча саме завдяки Мені творіння сповнене різних смаків, Мене приворожує нектарний смак вуст Шріматі Радгарані.
Текст* 247: I хоча Мій дотик освіжає ліпше за десять мільйонів місяців, Мене освіжає дотик Шріматі Радгіки.
Текст* 248: Ось так, хоча Я джерело щастя всього світу, врода і якості Шрі Радгіки — це Моє життя.
Текст* 249: Так можна пояснити Мої ніжні почуття до Шріматі Радгарані, але, поміркувавши, Я бачу, що вони суперечливі.
Текст* 250: Мої очі знаходять повне вдоволення, коли Я дивлюсь на Шріматі Радгарані, але коли Вона дивиться на Мене, Вона дістає вдоволення навіть глибше.
Текст* 251: Схожий на спів флейти шелест стовбурів бамбука, що труться одне об одне, полонить свідомість Радгарані, бо Вона гадає, що це голос Моєї флейти. I Вона обіймає дерево тамала, помилково беручи це дерево за Мене.
Текст* 252: «Я обіймаю Шрі Крішну, — думає Вона, — тож тепер Моє життя увінчалось успіхом». Так Вона завмирає, пригортаючи дерево, охоплена бажанням задовольнити Крішну.
Текст* 253: Коли погожий вітерець доносить до Неї аромат Мого тіла, Вона сліпне від кохання і намагається полетіти з тим вітерцем.
Текст* 254: Коли Вона куштує бетель, який жував Я, Вона поринає в океан щастя і забуває про все на світі.
Текст* 255: Навіть тисячами вуст Я не зміг би передати трансцендентної насолоди, яку Вона відчуває в Моєму товаристві.
Текст* 256: Коли Я бачу, як Вона сяє після наших з Нею розваг, Я від щастя забуваю Сам Себе.
Текст 257: Мудрець Бгарата сказав, що закоханий і кохана насолоджуються рівною мірою. Але він не знає кохання, яким насолоджуються у Моїй Вріндавані.
Текст* 258: Зустрічаючись із Шріматі Радгарані, Я відчуваю втіху в сто разів більшу за втіху, яку Я відчуваю, зустрічаючись із будь- якою іншою дівчиною.
Текст 259: «Моя люба благословенна Радгарані, Твоє тіло — джерело всієї краси. Твої червоні вуста ніжніші за солодкий смак нектару безсмертя. Твоє лице духмяніє, наче лотос. Твоя мила мова приємніша за спів зозулі, а члени Твого тіла дають свіжість більшу, ніж сандалова паста. Всі Мої трансцендентні чуття переповнює екстаз від насолоди Тобою — досконалим уособленням прекрасних якостей».
Текст 260: «Її очі заворожені красою Господа Крішни, ворога Камси. Її тіло тремтить від насолоди, коли Він торкається до Неї. Її вуха завжди жадають чути Його ніжний голос. Її ніздрі зачаровані Його ароматом, а Її язик прагне нектару Його м'яких губ. Опускаючи Своє лотосове лице, Вона силкується удавати стриманість, однак Їй не під силу приховати проявів Свого спонтанного кохання до Господа Крішни».
Текст* 261: Зваживши це все, Я доходжу висновку, що якийсь незнаний смак у Мені завойовує все єство Моєї чарівниці, Шріматі Радгарані.
Текст* 262: Мене завжди пориває бажання звідати радість, яку Радгарані черпає в спілкуванні зі Мною.
Текст* 263: Попри всі Мої зусилля Я не зумів пізнати цієї радості. Однак чим більше Я пізнаю її аромат, тим більше зростає Моє бажання скуштувати її.
Текст* 264: Раніше Я приходив на Землю, щоб насолодитись розмаїттям смаків. Я звідав насолоду різних смаків чистої любові.
Текст* 265: На прикладі Своїх ігор Я навчав відданого служіння, яке постає зі спонтанної любові.
Текст* 266: Але ці три бажання Я так і не задовольнив, тому що насолодитись ними неможливо, перебуваючи в становищі, протилежному їхній природі.
Текст* 267: Доки Я не перейму осяйного екстазу кохання Шрі Радгіки, Мені не вдасться задовольнити ці три бажання.
Текст* 268: Тому Я перейму настрій Радгарані та осяйний колір Її тіла і зійду, щоб виконати ці три бажання».
Текст* 269: Отак Господь Крішна прийшов до Свого рішення. Якраз тоді надійшов і час на прихід втілення цієї епохи.
Текст* 270: У той час Йому щиро поклонявся Шрі Адвайта. Своїми голосними вигуками Адвайта привабив Господа.
Текст* 271-272: Спочатку Господь Крішна послав Своїх батьків та старших, а тоді, прийнявши почуття і колір тіла Радгіки, з'явився у Навадвіпі Сам, немов повний місяць із лона матері Шачі, подібного до океану чистого молока.
Текст* 273: Так я пояснив шостий вірш, медитуючи на лотосові стопи Шрі Рупи Ґосвамі.
Текст* 274: Своє пояснення цих двох віршів [віршів 5 та 6 із першої глави] я можу підтвердити віршем Шрі Рупи Ґосвамі.
Текст 275: «Побажавши скуштувати незглибимі нектарні смаки любові однієї з численних закоханих у Нього дівчат [Шрі Радги], Господь Крішна прибрав подоби Господа Чайтан'ї. Він насолоджувався цим коханням, сховавши темний колір Свого тіла під Її осяйно жовтим кольором. Нехай же цей Господь Чайтан'я проллє на нас Свою милість».
Текст* 276: Так у шістьох віршах вміщено прикликання благословень, опис істинної природи Господа Чайтан'ї та підстав для Його приходу.
Текст 277: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.