ґопйа ча кшам упалабгйа чірд абгīша

йат-прекшае дішу пакшма-кта апанті

дґбгір хді-ктам ала парірабгйа сарвс

тад-бгвам пур апі нітйа-йудж дурпам

ґопйа — ґопі; ча — і; кшам — Господь Крішна; упалабгйа — бачачи; чірт — після довгого проміжку часу; абгīшам — об'єкт прагнень; йат-прекшае — в баченні кого; дішу — в очах; пакшма-ктам — творець повік; апанті — проклинають; дґбгі — очима; хді-ктам — хто увійшов у серце; алам — досить; парірабгйа — обіймаючи; сарв — усіх; тат-бгвам — цю найвищу радість; пу — досягнули; апі — хоча; нітйа-йуджм — досконалими йоґами; дурпам — важкодосяжна.


Текст

«Після довгої розлуки ґопі побачили коханого Крішну на Курукшетрі. Очима вони забрали Його до себе в серце і, обійнявши Його там, відчули таку глибоку радість, якої навіть досконалим йоґам не до снаги здобути. Вони проклинали творця за створення повік, що заважали їм споглядати Крішну».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.82.39).