анай — оцією; рдгіта — вшанований; нӯнам — безперечно; бгаґавн — Верховний Бог-Особа; харі — Господь Крішна; īвара — Верховний Господь; йат — кого; на — нас; віхйа — покинувши; ґовінда — Ґовінда; прīта — задоволений; йм — кого; анайат — веде; раха — до відлюдного місця.

«Вона щиро поклонялась Богові-Особі. Ось чому Господь Ґовінда, задоволений Нею, повів Її кудись у відлюдне місце, залишивши нас».