параспара — один проти одного; веу-ґīте — у співі бамбука; харайе — приваблює; четана — свідомість; мора — Мене; бграме — за помилкою; тамлере — чорне дерево тамала; каре — Вона робить; ліґана — обійми.

Схожий на спів флейти шелест стовбурів бамбука, що труться одне об одне, полонить свідомість Радгарані, бо Вона гадає, що це голос Моєї флейти. I Вона обіймає дерево тамала, помилково беручи це дерево за Мене.