нірдгӯта — завдає поразки; амта — нектару; мдгурī — солодкий смак; парімала — чий смак; калйі — о найсприятливіша; бімба-адгара — червоні уста; вактрам — обличчя; пакаджа-саурабгам — що пахне як лотос; кухаріта — ніжного голосу зозуль; лґг — гордість; бгіда — що завдає поразки; те — Твоя; ґіра — мова; аґам — частини тіла; чандана-īталам — прохолодні, як сандалова паста; тану — тіло; ійам — це; саундарйа — краси; сарвасва- бгк — що проявляє геть усе; твм — Ти; сдйа — смакуючи; мама — Мої; ідам — це; індрійа-кулам — усі чуття; рдге — о Шріматі Радгарані; муху — знову й знову; модате — задовольняються.

«Моя люба благословенна Радгарані, Твоє тіло — джерело всієї краси. Твої червоні вуста ніжніші за солодкий смак нектару безсмертя. Твоє лице духмяніє, наче лотос. Твоя мила мова приємніша за спів зозулі, а члени Твого тіла дають свіжість більшу, ніж сандалова паста. Всі Мої трансцендентні чуття переповнює екстаз від насолоди Тобою — досконалим уособленням прекрасних якостей».