хлдінī карйа кше нандсвдана
хлдінīра двр каре бгактера пошаа
хлдінī — енерґія хладіні; карйа — спричиняє; кше — в Господі Крішні; нанда-свдана — смакування блаженства; хлдінīра двр — енерґією насолоди; каре — робить; бгактера — відданого; пошаа — живлення.
ПОЯСНЕННЯ: Шріла Джіва Ґосвамі зусебіч розглянув енерґію хладіні у «Пріті-сандарбзі». Як він пише, Веди виразно проголошують: «Тільки віддане служіння може привести до Бога-Особи. Тільки віддане служіння допоможе відданому віч-на-віч побачити Верховного Господа. Верховний Бог-Особа приваблюється до відданого служіння, а отже вершини ведичного знання досягнув той, хто опанував науку відданого служіння».
Якою ж особливою стороною віддане служіння принаджує Верховного Господа, і яка природа цього служіння? Ведичні писання повідомляють нам, що Верховний Бог-Особа, Абсолютна Iстина, самодостатній і що майа, невігластво, ніколи і ніяк не може на Нього вплинути. Отже, енерґія, яка завойовує Всевишнього, повинна бути абсолютно духовна. Вона аж ніяк не може бути проявом матерії. Блаженство, яким втішається Верховний Бог-Особа, не може мати матеріальну природу, на відміну від імперсональних уявлень про блаженство Брахмана. Віддане служіння являє собою взаємини між двома особами, тому його не вийде обмежити свідомістю однієї особи. Отже, блаженство самоусвідомлення, брахмананду, годі рівняти до відданого служіння.
Верховний Бог-Особа посідає три роди внутрішньої енерґії, а саме хладіні-шакті, або енерґію насолоди, сандгіні-шакті, або енерґію буття, і самвіт-шакті, або енерґію пізнання. У «Вішну Пурані» (1.12.69) міститься такий вірш, звернений до Господа: «Господи, Ти опора всього. Три Твої невід'ємні прояви, хладіні, сандгіні і самвіт, існують у Тобі як одна духовна енерґія. Натомість матеріальні ґуни — причина щастя, нещастя та їхнього поєднання — в Тобі відсутні, бо Ти не маєш матеріальних якостей».
Хладіні — це уособлення радісної природи Верховного Бога-Особи, в якій Він насолоджується. Енерґія насолоди повсякчас присутня в Верховному Господі, тому теорія імперсоналістів про те, що Господь втілюється в матеріальній ґуні добра, неприйнятна. Цей імперсональний погляд суперечить Ведам, які вказують, що Господь володіє трансцендентною енерґією насолоди. Коли з ласки Верховного Бога-Особи вона проявляється в особі відданого, її називають любов'ю до Бога. «Любов до Бога» — це інша назва Господньої енерґії насолоди. Отже, взаємини відданого служіння, що пов'язують Господа і Його відданого, становлять прояв трансцендентної енерґії насолоди Господа.
Енерґія Верховного Бога-Особи, що постійно сповнює Його трансцендентним блаженством, не матеріальна. За матеріальну її вважають послідовники Шанкари, що не знають природи Верховного Господа і Його енерґії насолоди. Ці невігласи нездатні зрозуміти різницю між імперсональним духовним блаженством і розмаїттям духовної енерґії насолоди. Енерґія хладіні дарує Господу все трансцендентне щастя, і Господь наділяє цією енерґією Свого чистого відданого.