йе йатг м прападйанте тс татгаіва бгаджмй ахам
мама вартмнувартанте манушй пртга сарваа
йе — всі, хто; йатг — як; мм — Мені; прападйанте — віддаються; тн — їх; татг — так; ева — неодмінно; бгаджмі — винагороджую; ахам — Я; мама — Мій; вартма — шлях; анувартанте — долають; манушй — усі люди; пртга — сину Прітги; сарваа — усіма сторонами.
ПОЯСНЕННЯ: У четвертій главі «Бгаґавад-ґіти» Господь Крішна повідомляє, що колись (десь 120 мільйонів років до битви на Курукшетрі) Він пояснював містичну філософію «Ґіти» богові Сонця. Далі це знання передавали ланцюгом учнівської послідовності, але з часом цей ланцюг так чи інакше перервався, і Господь Шрі Крішна з'явився знову навчити істин «Бгаґавад-ґіти» Арджуну. Тоді Господь і повідав Своєму другові Арджуні цей вірш (Б.-ґ. 4.11).