атаева сеі бгва аґīкра карі'
сдгілена ніджа вчг ґаурґа-рī-харі
атаева — тому; сеі бгва — цей настрій; аґīкра карі' — прийнявши; сдгілена — виконав; ніджа — Своє; вчг — бажання; ґаурґа — Господь Чайтан'я Махапрабгу; рī-харі — Верховний Бог-Особа.
ПОЯСНЕННЯ: З чотирьох різновидів обміну любовним служінням — дас'ї, сакг'ї, ватсал'ї та мадгур'ї — мадгур'ю вважають за найдовершенішу. Ці стосунки кохання розпадаються ще на два типи: свакія і паракія. Свакія — це стосунки з Крішною як із законним чоловіком, а паракія — це стосунки з Крішною як з коханцем. Вчені знавці прийшли до висновку, що трансцендентний екстаз настрою паракія палкіший, і тому вищий з цих двох. Цей різновид кохання проявлений в тих, хто віддався Господеві через гарячу пристрасть, навіть усвідомлюючи суспільну аморальність таких незаконних стосунків з коханцем. З такою любов'ю до Верховного Бога пов'язаний ризик, і тому вона вища за емоції, в яких бракує цієї ризиковності. Однак такий ризик прийнятний лише в царині трансцендентного. Кохання свакія і паракія в стосунках з Верховним Богом не трапляється в матеріальному світі, а паракії не знайти навіть на Вайкунтзі, вона існує лише у тій частині Ґолоки Вріндавани, що зветься Враджа.
Деякі віддані вважають, що Крішна вічно насолоджується на Ґолоці Вріндавані і лише подеколи спускається до Враджі насолодитись паракія-расою. Шість Ґосвамі Вріндавани, проте, пояснили, що ігри Крішни у Враджі так само вічні, як і решта Його діянь на Ґолоці Вріндавані. Враджа становить потаємну частину Ґолоки Вріндавани. Крішна проявив Свої ігри, які Він проводить у Враджі, на Землі. Такі розваги вічно проявлені у Враджі на Ґолоці Вріндавані, і там паракія- раса існує завжди.
У третій главі цього епічного твору Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі недвозначно ствердив, що наприкінці епохи Двапари двадцять восьмої чатур-юґи Вайвасвати Ману Крішна з'являється в матеріальному світі і приносить із Собою Враджадгаму, вічну обитель Своїх найвищих розваг. Як Самого Себе Господь проявляє внутрішньою енерґією, так і все Своє оточення Він приносить тою самою внутрішньою енерґією, без ніякої сторонньої сили. Як сказано далі в «Чайтан'я-чарітамріті», почуття паракія існують лише в тому трансцендентному царстві, і ніде більше. Цей найвищий екстаз може існувати тільки в найсокровеннішій частині трансцендентного світу, але з безпричинної ласки Господа ми маємо нагоду зазирнути до невидимого світу Враджі.
Трансцендентний настрій ґопі, пастушок Враджі, у всій красі втілений в особі Шріматі Радгарані. Шріматі Радгарані являє Собою взірець повністю розквітлих почуттів трансцендентного кохання, незбагненних для Самого Господа. Жагучість Її любовного служіння являє собою найвищу форму екстазу. Нікому не до снаги втішатись у цьому найвищому трансцендентному настрої якостями Господа більше за Шріматі Радгарані. Тому Господь Сам забажав у подобі Господа Шрі Ґауранґи стати на місце Радгарані. Так Він теж насолодився найпіднесенішими почуттями паракія-раси, які проявлені в трансцендентній обителі Враджі.