упетйа — піднявшись на палаци; патгі — на дорозі; сундарī-татібгі бгі — жінками Враджі; абгйарчітам — вшановуваний; сміта-акура-карамбітаі — змішаних з букетами ніжних усмішок; наат — що танцюють; апґа — поглядів; бгаґīатаі — з сотнями жестів; стана-ставака — багато грудей; сачарат — блукаючи довкола; найана — двох очей; чачарīка — наче бджоли; ачалам — Його, чиї кутики; врадже — у Враджі; віджайінам — приходячи; бгадже — поклоняюсь; віпіна-деата — з лісу; кеавам — Господу Кешаві.

«Я поклоняюсь Господу Кешаві. Коли Він повертається з лісу Враджі, Йому поклоняються ґопі, висипавши на дахи своїх палаців і вітаючи Його на дорозі сотнями танців очей та ніжних усмішок. Його подібні до великих чорних бджіл очі скісними поглядами блукають по грудях ґопі».