 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: Коли Санатана Ґосвамі повернувся з Вріндавани, Шрі Чайтан'я Махапрабгу з любов'ю втримав його від самогубства, а після того, випробувавши його, очистив йому тіло.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Чайтан'ї! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Шрі Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: Коли Шріла Рупа Ґосвамі повернувся з Джаґаннатга Пурі до Бенґалії, Санатана Ґосвамі вирушив з Матгури до Джаґаннатга Пурі, щоб побачитися із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 4: Санатана Ґосвамі йшов сам-один дорогою через ліс Джгарікганда, що у центральній Iндії. Подеколи він постив, а подеколи щось їв.
Текст* 5: Від поганої води в лісі Джгарікганда й від посту Санатана Ґосвамі захворів на коросту. Його тіло вкрили виразки, що свербіли й сочились рідиною.
Текст* 6: У відчаї Санатана Ґосвамі міркував: «Я належу до низької касти, і моє тіло непридатне для відданого служіння.
Текст* 7: Коли я прийду до Джаґаннатга Пурі, Господа Джаґаннатгу побачити я не зможу, і Шрі Чайтан'ю Махапрабгу теж не матиму змоги часто бачити.
Текст* 8: Я чув, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу живе поряд із храмом Джаґаннатги. Але я не маю права проходити біля храму.
Текст* 9: Там зазвичай у своїх справах ходять слуги Господа Джаґаннатги, і якщо вони до мене доторкнуться, то на мене ляже гріх.
Текст* 10: Якщо ж я пожертвую цим тілом у хорошому місці, нещастя моє минеться і мене чекатиме високе призначення.
Текст* 11: На свято Ратга-ятри, коли Господь Джаґаннатга виїде з храму, я кину це тіло під колесо Його колісниці.
Текст* 12: Я побачу Господа Джаґаннатгу й покину тіло під колісницею в присутності Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Це для мене буде найвище благословення».
Текст* 13: На цьому постановивши, Санатана Ґосвамі пішов до Нілачали. Прийшовши туди, він розпитав по людях і знайшов оселю Харідаси Тгакури.
Текст* 14: Він вшанував лотосові стопи Харідаси Тгакури, а той, впізнавши Санатану Ґосвамі, обійняв його.
Текст* 15: Санатана Ґосвамі горів бажанням побачити лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тому Харідаса Тгакура сказав: «Господь ось-ось прийде сюди».
Текст* 16: Тої ж миті з'явився Господь з іншими Своїми відданими, щоб побачитися з Харідасою Тгакурою після того, як відвідав храм Джаґаннатги й подивився на підношення упала- бгоґи [підснідання].
Текст* 17: Побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, Харідаса Тгакура й Санатана Ґосвамі простяглись на землі в поклоні, наче палиці. Господь підняв Харідасу й обійняв його.
Текст* 18: Харідаса Тгакура сказав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Це кланяється Санатана Ґосвамі». Побачивши Санатану Ґосвамі, Господь дуже здивувався.
Текст* 19: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу ступив уперед, щоб обійняти Санатану, той відсахнувся й промовив:
Текст* 20: «Господи, будь ласка, не доторкайся до мене. Я припадаю до Твоїх лотосових стіп. Я найниціший з людей і належу до низької касти. До того всього тіло моє вкрите заразними виразками».
Текст* 21: Однак Шрі Чайтан'я Махапрабгу силоміць обійняв Санатану Ґосвамі. При тому на трансцендентне тіло Шрі Чайтан'ї Махапрабгу потрапила рідина, що сочилась із сверблячих виразок.
Текст* 22: Господь представив Санатані Ґосвамі всіх відданих, і Санатана шанобливо поклонився їхнім лотосовим стопам.
Текст* 23: Господь і Його віддані сіли на помості, а Харідаса Тгакура й Санатана Ґосвамі розмістилися внизу.
Текст* 24: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав у Санатани, як йому ведеться. Санатана відповів: «У мене все якнайліпше, бо я побачив Твої лотосові стопи».
Текст* 25: Коли Господь запитав про всіх вайшнавів у Матгурі, Санатана Ґосвамі розповів Йому про здоров'я та гаразди їх усіх.
Текст* 26: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав Санатані Ґосвамі: «Шріла Рупа Ґосвамі був тут десять місяців. Він пішов до Бенґалії якихось десять днів тому.
Текст* 27: Твій брат Анупама помер. Він був дуже хороший відданий, непохитно вірний Раґгунатзі [Господу Рамачандрі]».
Текст* 28: Санатана Ґосвамі сказав: «Я народився у низькій сім'ї, і моя родина всіляко грішить, порушуючи вказівки писань.
Текст* 29: Господи, не гребуючи моєю родиною, Ти визнав мене за Свого слугу. Тільки з Твоєї милості моїй родині щастить.
Текст* 30: Мій молодший брат Анупама з самого дитинства був великий відданий Раґгунатги [Господа Рамачандри] і поклонявся Йому дуже рішуче.
Текст* 31: Він завше повторював святе ім'я Раґгунатги й думав про Нього. Він постійно слухав про діяння Господа, описані в «Рамаяні», й оспівував їх.
Текст* 32: Рупа і я — його старші брати. Він завжди був з нами.
Текст* 33: Він слухав з нами «Шрімад-Бгаґаватам» і бесіди про Господа Крішну, і ми вирішили перевірити його.
Текст* 34: «Любий Валлабго, — сказали ми, — послухай-но. Немає нікого привабливішого за Господа Крішну. Його врода, чарівність і любовні розваги не мають меж.
Текст* 35: Візьмись до відданого служіння Крішні разом з нами. Тоді ми втрьох, всі брати разом, насолоджуватимемось бесідами про ігри Господа Крішни».
Текст* 36: Так ми казали йому знову й знову, і від наших намов та від поваги до нас розум його дещо піддався.
Текст* 37: Валлабга відповів: «Дорогі брати, як я можу не послухатись вашого наказу? Посвятіть мене в мантру Крішни і я буду виконувати віддане служіння Господу Крішні».
Текст* 38: Він сказав це, а вночі задумався: «Як же я покину лотосові стопи Господа Раґгунатги?»
Текст* 39: Усю ніч він не міг заснути й плакав. Уранці він прийшов до нас і смиренно сказав:
Текст* 40: «Я продав свою голову лотосовим стопам Господа Рамачандри. Я нездатний забрати її назад. Це для мене занадто боляче.
Текст* 41: Будь ласка, змилуйтесь наді мною і звеліть, щоб я служив лотосовим стопам Господа Раґгунатги життя за життям.
Текст* 42: Покинути лотосові стопи Господа Раґгунатги понад мої сили. Від одної думки про це моє серце крається».
Текст* 43: Почувши це, ми обійняли його і втішили: «Ти великий святий, великий відданий, бо твоя відданість непохитна», — так ми стали його хвалити.
Текст* 44: Господи, родина, якій Ти дарував хоча б крихту милості, завжди щаслива, бо Твоя милість розсіює всі страждання».
Текст* 45: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відказав: «Так само колись було з Мурарі Ґуптою. Я теж випробовував його, і його рішучість виявилась так само непохитна.
Текст* 46: Той відданий славетний, який не залишає свого повелителя, і той повелитель славетний, який не покидає Свого слугу.
Текст* 47: Якщо слуга випадково оступається і йде куди-інде, слава тому господарю, котрий хапає його за чуба й тягне назад.
Текст* 48: Дуже добре, що ти сюди прийшов. Живи тут, у цій хатині, з Харідасою Тгакурою.
Текст* 49: Ви обидва глибоко розумієтесь на смаках відданого служіння Господу Крішні. Тож насолоджуйтесь цими смаками і повторенням маха-мантри Харе Крішна».
Текст* 50: З цими словами Господь підвівся й пішов. З Ґовіндою Він послав їм прасаду.
Текст* 51: Так Санатана Ґосвамі жив під опікою Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Дивлячись на диск, що вінчав верхівку храму Джаґаннатги, він щоразу шанобливо кланявся.
Текст* 52: Шрі Чайтан'я Махапрабгу щодня приходив туди зустрітися з цими двома видатними відданими й якийсь час поговорити з ними на теми, пов'язані з Крішною.
Текст* 53: Прасад, який пропонували в храмі Господу Джаґаннатзі, був небесний. Шрі Чайтан'я Махапрабгу брав цей прасад і приносив Своїм двом відданим.
Текст* 54: Прийшовши одного дня, Господь раптом заговорив до Санатани Ґосвамі:
Текст* 55: «Дорогий Санатано, — сказав Господь, — якби Крішну можна було досягти наклавши на себе руки, то Я, не вагаючись і миті, покинув би мільйони тіл.
Текст* 56: Знай же, що Крішну не досягнути, просто покинувши тіло. Крішни досягають відданим служінням. Iншого способу прийти до Нього немає.
Текст* 57: Такі вчинки, як самогубство, нав'язує людині ґуна невігластва, а в невігластві та страсті не збагнути, хто такий Крішна.
Текст* 58: Без відданого служіння нікому не вдасться пробудити в собі любов до Крішни, що спить у серці, а досягнути Крішну можна тільки пробудивши в собі любов до Нього.
Текст 59: [Верховний Бог-Особа, Крішна, сказав:] «Любий Уддгаво, ні через аштанґа-йоґу [систему містичної йоґи, призначеної опанувати чуття], ні через імперсональний монізм чи аналітичне пізнання Абсолютної Iстини, ні вивчаючи Веди, ні через аскези, роздачу милостині чи прийняття санн'яси не задовольнити Мене так, як можна задовольнити Мене, плекаючи безкорисливе віддане служіння Мені».
Текст* 60: Такі дії, як самогубство, — це джерело гріха. Вони ніколи не приведуть відданого до лотосових стіп Крішни.
Текст* 61: Піднесений відданий, страждаючи від розлуки з Крішною, іноді прагне піти з життя. Але завдяки такій екстатичній любові йому вдається зустрітися з Крішною, і тоді він не може померти.
Текст* 62: Відданому, охопленому сильною любов'ю до Крішни, несила терпіти розлуку з Господом. Тому такий відданий бажає собі смерті.
Текст 63: «О лотосоокий, великі особистості, як оце Господь Шіва, прагнуть омитись пилом з Твоїх лотосових стіп, щоб розсіяти невігластво. Якщо я не дістану прихильності Твоєї Господньої Милості, я складу обітниці, які вкоротять мені віку, і так покидатиму тіла сотні життів, якщо це допоможе досягти Твоєї ласки».
Текст 64: «Любий Крішно, Своїми усміхненими поглядами й співучою мовою Ти розбурхав у наших серцях пожежу хтивих бажань. Тепер Ти мусиш загасити цю пожежу потоком нектару зі Своїх губ, цілуючи нас. Зроби ж це, будь ласка, бо інакше, милий друже, в розлуці з Тобою вогонь сердець спопелить наші тіла і ми, медитуючи на Твої лотосові стопи, вимагатимем притулку біля них».
Текст* 65: Чайтан'я Махапрабгу сказав Санатані Ґосвамі: «Покинь свої безглузді бажання, бо вони не допомагають знайти притулок біля лотосових стіп Крішни. Слухай про Крішну і оспівуй Його. Тоді ти, без сумніву, швидко досягнеш пристановища в Крішни.
Текст* 66: Людині низького роду ніщо не перешкоджає виконувати віддане служіння Господу Крішні, і навпаки, народження в аристократичній брахманській родині ще не забезпечує людині якості, потрібні для відданого служіння.
Текст* 67: Кожен, хто береться до відданого служіння, — піднесена особа, тоді як невідданий завжди викликає осуд і відразу. Отже, у відданому служінні Господу родинний статус нічого не важить.
Текст* 68: Верховний Бог-Особа завжди прихильний до смиренних та лагідних, але родовиті, вчені та багаті люди не мають цих якостей, навпаки, вони завжди пишаються собою.
Текст 69: «Нехай навіть особа народилась у брахманічній сім'ї і має всі дванадцять брахманічних якостей, якщо в неї нема відданості лотосовим стопам Господа Крішни, чий пупок наче лотос, вона нижча за чандалу, який присвятив розум, слова, вчинки, статки і життя на служіння Господеві. Ще не досить просто народитись у брахманічній родині чи мати брахманічні якості. Треба стати чистим відданим Господа. Шва-пача, або чандала, який відданий Господу, звільняє не тільки себе, а й усю свою родину, тимчасом як брахмана, який просто має брахманічні якості, але не відданий Господу, нездатний очистити навіть себе, а свою родину й поготів».
Текст 70: Серед способів відданого служіння дев'ять визначених методів найліпші, бо вони мають таку велику могутніть, що на силі дарувати Крішну й екстатичну любов до Нього.
Текст 71: З дев'яти методів відданого служіння найважливіший — це завжди повторювати святе ім'я Господа. Той, хто завжди повторює святе ім'я, уникаючи десяти образ, дуже легко здобуває найдорожче — любов до Бога».
Текст* 72: Санатану Ґосвамі приголомшило почуте. Він подумав: «Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не припало до серця моє рішення накласти на себе руки».
Текст* 73: Санатана Ґосвамі підсумував подумки: «Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу знає все — минуле, теперішнє й майбутнє, — і Він заборонив мені чинити самогубство». Санатана припав до лотосових стіп Господа і звернувся до Нього:
Текст* 74: «Господи, Ти всезнаючий, милостивий, незалежний Верховний Господь. Наче дерев'яний цурпалок, я танцюю так, як Ти мене повертаєш.
Текст* 75: Я низькородний, найнижчий з людей. Я пропаща людина, бо маю вдачу грішника. Якщо Ти лишиш мене жити, яка Тобі з того користь?»
Текст* 76: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Твоє тіло належить Мені. Ти вже віддався Мені. Отож ти більше не маєш права розпоряджатися своїм тілом.
Текст* 77: Чому ти хочеш знищити чуже майно? Ти що, не можеш відрізнити добро від зла?
Текст* 78: Твоє тіло — головне Моє знаряддя, і ним Я виконаю багато дуже потрібних Мені завдань.
Текст* 79: Тобі треба буде визначити основні істини щодо відданого, відданого служіння, любові до Бога, обов'язків вайшнави та його ознак.
Текст* 80: Також ти маєш пояснити віддане служіння Крішні й заснувати осередки, де люди могли б розвивати любов до Крішни. Ти маєш відродити втрачені святі місця і навчити людей, як приймати зречений сан.
Текст 81: Матгура-Вріндавана — це Моя обитель, що дуже Мені дорога. Я хочу зробити там дуже багато, щоб поширювати свідомість Крішни.
Текст* 82: З наказу матері Я живу тут, у Джаґаннатга Пурі, і не можу податись до Матгури-Вріндавани навчати людей, як треба жити за релігійними заповідями.
Текст* 83: Мені треба зробити всю цю роботу через твоє тіло, а ти хочеш його покинути. Як Я можу це стерпіти?»
Текст* 84: Тоді Санатана Ґосвамі сказав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Я шанобливо схиляюсь перед Тобою. Глибоких намірів у Твоєму серці не збагнути нікому.
Текст* 85: Дерев'яна лялька співає і витанцьовує так, як її смикає штукар, але сама не розуміє, як вона танцює та співає.
Текст* 86: Господи, як Ти смикаєш істоту, так вона й танцює, але, як вона танцює і хто її смикає, сама вона не знає».
Текст* 87: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу повернувся до Харідаси Тгакури: «Послухай-но, дорогий Харідасо, оцей добродій має намір знищити чужу власність.
Текст* 88: Коли людині довіряють чуже майно, вона його не роздає і не використовує для себе. Тож скажи йому, нехай не робить таких протизаконних речей».
Текст* 89: Харідаса Тгакура відповів: «Ми даремно пишаємось своїми здібностями. Насправді ми не розуміємо Твоїх глибоких намірів.
Текст* 90: Якщо Ти Сам не поясниш, нам не зрозуміти, яка Твоя ціль і що через кого Ти хочеш досягнути.
Текст* 91: Любий Господи, Санатані Ґосвамі дуже поталанило, бо Ти, велика особистість, прийняв його. Немає щасливішого за нього».
Текст* 92: Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Харідасу Тгакуру й Санатану Ґосвамі, а тоді підвівся й пішов виконувати опівденні ритуали.
Текст* 93: «Дорогий Санатано, — сказав Харідаса Тгакура, обіймаючи його, — твоєму щастю немає меж.
Текст* 94: Шрі Чайтан'я Махапрабгу визнав твоє тіло за Свою власність. Нікому більше так не пощастило.
Текст* 95: Що Шрі Чайтан'я Махапрабгу не має змоги зробити за допомогою власного тіла, Він хоче зробити через тебе, і Він хоче це зробити в Матгурі.
Текст* 96: Якщо Верховний Бог-Особа хоче, щоб ми що-небудь зробили, це увінчається успіхом. Тобі дуже пощастило. Це моя виважена думка.
Текст* 97: Зі слів Шрі Чайтан'ї Махапрабгу я розумію так, що Він хоче, щоб ти написав книжки про остаточні істини відданого служіння й про визначені в явлених писаннях правила поведінки.
Текст 98: Моє тіло не виходить використати в служінні Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тому воно ні на що не придатне, дарма що я народився на землі Iндії».
Текст* 99: Санатана Ґосвамі відповів йому: «Харідасо Тгакуро, хто зрівняється з тобою? Ти один із супутників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тому ти найщасливіший з людей.
Текст* 100: Місія Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, задля якої Він втілився, — поширювати знання про важливість святого імені Господа. Однак замість того, щоб робити це особисто, Господь поширює це знання через тебе.
Текст* 101: Мій повелителю, ти щодня повторюєш святе ім'я 300000 разів і всіх напучуєш про важливість їхнього оспівування.
Текст* 102: Дехто чудово поводиться, але не проповідує вчення свідомості Крішни, а дехто проповідує, але не поводиться як слід.
Текст 103: Ти ж одночасно виконуєш обидва обов'язки перед святим іменем — чудово дієш сам і проповідуєш. Отже, ти духовний вчитель усього світу, адже ти найпіднесеніший відданий у світі».
Текст* 104: Так вони разом проводили свій час, обговорюючи теми, пов'язані з Крішною, і насолоджувались життям.
Текст* 105: На час Ратга-ятри прийшли всі віддані з Бенґалії, щоб, як і раніше, подивитись на свято колісниць.
Текст* 106: Під час свята Ратга-ятри Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову танцював перед колісницею Джаґаннатги. Санатану Ґосвамі той танець невимовно вразив.
Текст* 107: Віддані Господа, що прийшли з Бенґалії залишились у Джаґаннатга Пурі на чотири місяці пори дощів. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу познайомив Санатану Ґосвамі з ними всіма.
Текст* 108-110: Шрі Чайтан'я Махапрабгу представив Санатану Ґосвамі всім найпіднесенішим відданим, починаючи з Адвайти Ачар'ї, Ніт'янанди Прабгу, Шріваси Тгакури, Вакрешвари Пандіти, Васудеви Датти, Мурарі Ґупти, Раґгави Пандіти, Дамодари Пандіти, Парамананди Пурі, Брахмананди Бгараті, Сварупи Дамодари, Ґададгари Пандіти, Сарвабгауми Бгаттачар'ї, Рамананди Раї, Джаґадананди Пандіти, Шанкари Пандіти, Кашішвари та Ґовінди.
Текст* 111: Господь попрохав Санатану Ґосвамі поклонитись усім відданим, як кому годилось. Так він представив Санатану Ґосвамі всім відданим, щоб вони пролили на нього свою милість.
Текст* 112: Санатана Ґосвамі через свої піднесені якості та вченість став дуже дорогий усім. Тому всі, відповідно до свого становища, дарували йому милість, дружбу та повагу.
Текст* 113: Коли всі віддані повернулись до Бенґалії після свята Ратга- ятри, Санатана Ґосвамі залишився під захистом лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 114: Разом із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу Санатана Ґосвамі подивився на церемонію Дола-ятри. В товаристві Господа щастя Санатани Ґосвамі зростало день у день.
Текст* 115: Санатана Ґосвамі прийшов до Джаґаннатга Пурі, щоб зустрітися з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, у місяці квітень-травень, а протягом місяця травень-червень Шрі Чайтан'я Махапрабгу випробовував його.
Текст* 116: У місяці травень-червень Шрі Чайтан'я Махапрабгу якось прийшов до саду Ямешвари [Господа Шіви] й на прохання відданих поїв там прасад.
Текст* 117: Опівдні, коли надійшов час обіду, Господь послав по Санатану Ґосвамі, і від цього щастя Санатани поглибилось.
Текст* 118: Опівдні пісок на узбережжі був гарячий, як вогонь, але Санатана Ґосвамі пішов саме тією дорогою.
Текст* 119: Охоплений радістю від того, що його покликав Господь, Санатана Ґосвамі не відчував, як гарячий пісок обпікає стопи.
Текст* 120: Від жару його підошви взялись пухирями, але він ішов, не зважаючи на це. Коли він прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, то побачив, що Господь, пообідавши, відпочиває.
Текст* 121: Ґовінда дав Санатані Ґосвамі тарілку з рештками їжі Господа Чайтан'ї. З'ївши прасад, Санатана Ґосвамі наблизився до Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 122: Господь запитав його: «Якою дорогою ти прийшов?»
Санатана Ґосвамі відповів: «Я йшов понад берегом моря».
Санатана Ґосвамі відповів: «Я йшов понад берегом моря».
Текст 123: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Як ти пройшов берегом? Там такий розпечений пісок! Чому ти не пішов у холодку, повз браму Сімха-двара?
Текст* 124: Гарячий пісок напевно до пухирів обпік тобі підошви. Тепер ти не можеш ходити. Як ти витерпів це?»
Текст* 125: Санатана Ґосвамі відповів: «Я не відчував великого болю і навіть не знав, що від жару в мене підошви беруться пухирями.
Текст* 126: Мені не вільно ходити повз Сімха-двару, бо там повсякчасно заходять і виходять слуги Джаґаннатги.
Текст 127: Слуги Джаґаннатги заходять і виходять безперервно. Якщо я до них доторкнусь, все моє життя піде внівець».
Текст* 128: Почувши це пояснення, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, глибоко вдоволений, сказав:
Текст* 129-130: «Дорогий Санатано, ти рятівник усього всесвіту і від твого доторку очищуються навіть півбоги та великі святі, але природа відданих така, що вони пильнують вайшнавського етикету. Вірність вайшнавському етикету — це прикраса відданого.
Текст* 131: Коли хто-небудь порушує етикет, його беруть на глузи і тоді що це життя, що наступне для нього загублені.
Текст* 132: Додержавши етикету, ти втішив Моє серце. Хто ще крім тебе міг би показати такий приклад?»
Текст* 133: З цими словами Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Санатану Ґосвамі, і рідина, що сочилася з виразок на тілі Санатани, вимазала тіло Господа.
Текст* 134: Хоча Санатана Ґосвамі знову й знову уникав обіймів Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господь все одно обіймав його. Щоразу тіло Господа вимазував гній із виразок на тілі Санатани, і Санатана від цього сильно мучився.
Текст* 135: На тому слуга й пан розійшлися, повернувшись до своїх домівок. Наступного дня до Санатани Ґосвамі прийшов Джаґадананда Пандіта.
Текст* 136: Коли вони сіли з Джаґаданандою Пандітою й почали розмовляти про Крішну, Санатана Ґосвамі вилив Джаґадананді Пандіті свій жаль.
Текст* 137: Я прийшов сюди побачити Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу й тим самим розсіяти свій смуток, але Господь не дозволив мені здійснити мій намір.
Текст* 138: Хоча я пручаюся, Шрі Чайтан'я Махапрабгу все одно обіймає мене, і через це Його тіло вимащується гноєм, що тече з моїх виразок.
Текст* 139: Так я ображаю Його лотосові стопи, і немає мені порятунку від цих образ. До того ж я не можу побачити Господа Джаґаннатгу. Це мене дуже гнітить.
Текст* 140: Я прийшов сюди задля добра собі, а бачу, все виходить навпаки. Не знаю й ніяк не доберу розуму — що для мене ліпше».
Текст* 141: Джаґадананда Пандіта сказав: «Найбільше тобі підходить жити у Вріндавані. Подивись на свято Ратга-ятри, а тоді можеш повертатись туди.
Текст* 142: Господь уже наказав вам, обом братам, поселитись у Вріндавані. Там ви знайдете повне щастя.
Текст* 143: Мету, задля якої ти прийшов, ти вже досягнув, адже ти побачив лотосові стопи Господа. Отож, подивившись на Господа Джаґаннатгу на колісниці Ратга-ятри, можеш уже йти».
Текст 144: Санатана Ґосвамі відповів: «Ти радиш мені дуже добре. Я неодмінно піду туди, адже це місце, де Господь визначив мені жити».
Текст* 145: Так порозмовлявши, Санатана Ґосвамі й Джаґадананда Пандіта повернулись до своїх справ. Наступного дня Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов побачитися з Харідасою Тгакурою та Санатаною Ґосвамі.
Текст* 146: Харідаса Тгакура поклонився лотосовим стопам Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а Господь обійняв його з почуттям екстатичної любові.
Текст* 147: Санатана Ґосвамі поклонився, простягнувшись у дандаваті, здалеку, але Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову й знову гукав його, щоб обійняти.
Текст* 148: Боячись скоїти гріх, Санатана Ґосвамі не підходив привітати Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Однак Господь Сам підійшов привітати його.
Текст* 149: Санатана Ґосвамі позадкував, але Шрі Чайтан'я Махапрабгу силою схопив його і обійняв.
Текст* 150: Господь взяв їх за руки й сів на освяченому місці. Тоді Санатана Ґосвамі, що був дуже відречений, заговорив:
Текст* 151: «Я йшов сюди задля свого добра, — сказав він, — але бачу, що виходить зовсім навпаки. Я не гідний служити. Я просто день у день ображаю Тебе.
Текст* 152: Я від природи низькородний. Я вмістище скверни й гріха. Якщо Ти доторкатимешся до мене, повелителю, чи зможу я спокутувати цей гріх?
Текст* 153: Мало того, із заразних виразок на моєму тілі сочиться кров і вимащує Твоє тіло, однак Ти все одно силоміць до мене доторкаєшся.
Текст* 154: Володарю, Ти анінайменшою мірою не гидуєш доторкатись до мого тіла, що являє собою жахливе видовище. Через цей гріх я втрачу все, що маю доброго.
Текст* 155: Як я бачу, нічого доброго для мене не буде, якщо я залишатимусь тут. Дозволь мені, будь ласка, повернутись до Вріндавани після свята Ратга-ятри.
Текст* 156: Я питався думки в Джаґадананди Пандіти, і він теж порадив мені повертатись до Вріндавани».
Текст* 157: Почувши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу розгнівано став картати Джаґадананду Пандіту.
Текст* 158: «Джаґа [Джаґадананда Пандіта] — всього-навсього зелене хлопчисько, але він так загордився, що вважає себе гідним давати поради таким особам, як ти.
Текст* 159: Як у духовних питаннях, так і в звичайних справах ти годишся йому в духовні вчителі. А він, не знаючи, чого він вартий, має зухвалість давати тобі поради.
Текст* 160: Дорогий Санатано, ти годишся в порадники Мені, бо ти великий авторитет. А Джаґа хоче тебе напучувати. Це просто зухвальство зарозумілого хлопчака».
Текст* 161: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу став так картати Джаґадананду Пандіту, Санатана Ґосвамі впав до стіп Господа і сказав: «Тепер я розумію, як поталанило Джаґадананді.
Текст* 162: Разом з тим я бачу тепер, який я нещасний. У всьому світі немає такого щасливця, як Джаґадананда Пандіта.
Текст* 163: Повелителю, Джаґадананду ти поїш нектаром любовних взаємин, а мені підносиш шанобливі похвали, поячи мене гірким соком німби та нішінди.
Текст* 164: Я такий нещасний, що Ти ніяк не визнаєш мене за Свого близького родича. Втім, Ти цілковито незалежний Верховний Бог-Особа».
Текст* 165: Почувши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу зніяковів. Щоб розрадити Санатану Ґосвамі, Він сказав:
Текст* 166: «Дорогий Санатано, будь ласка, не думай, що Джаґадананда дорожчий Мені за тебе. Однак Я не можу стерпіти порушення вимог етикету.
Текст* 167: Ти авторитетний знавець шастр, тоді як Джаґа — просто зелене хлопчисько.
Текст* 168: Ти можеш переконати навіть Мене. Ти вже переконав Мене в багатьох питаннях щодо звичайних справ і відданого служіння.
Текст* 169: Мені нестерпно, що Джаґа тебе напучує. Через це Я його картаю.
Текст* 170: Я складаю тобі хвалу не тому, що маю тебе за чужого, а тому, що ти справді посідаєш такі якості, що годі й втриматись від похвали.
Текст* 171: Хоча можна прихильно ставитись до багатьох, залежно від природи взаємин з різними людьми виникають різні типи любовних стосунків.
Текст* 172: Ти вважаєш своє тіло заразним і жахливим, але Я вважаю, що воно — наче нектар.
Текст 173: Насправді твоє тіло трансцендентне і не має нічого матеріального. Але ти підходиш до нього з матеріальними мірками.
Текст 174: Та навіть якби твоє тіло було матеріальне, Я все одно не міг би погребувати ним, бо матеріальне тіло не можна вважати ні хорошим, ні поганим.
Текст 175: «Все, в чому не можна простежити зв'язку з Крішною, слід вважати за ілюзію [майу]. Всі створені словами чи розумом ілюзії нереальні. А що ілюзія нереальна, то немає різниці між тим, що ми вважаємо за добре, і тим, що ми вважаємо за погане. Коли йдеться про Абсолютну Iстину, такі міркування не мають під собою основи».
Текст 176: У матеріальному світі всі поняття добра й зла являють собою умоглядну спекуляцію. Тому казати «Це добре» чи «Це погано» — помилка.
Текст 177: «Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного брахману, корову, слона, собаку та собакоїда».
Текст 178: «Досконалим йоґом називають того, хто цілковито задоволений набутим і втіленим у життя знанням, хто завжди сповнений рішучості й утверджений у своїй духовній природі, хто цілковито владає своїми чуттями і хто однаково дивиться на грудку землі, каміння та золото».
Текст 179: Я прийняв зречений сан, а тому Мій обов'язок — не вбачати відмінностей і бути безстороннім. Моє ставлення повинно бути однакове і до сандалової пасти, і до багнюки.
Текст* 180: Через це Я не можу тебе цуратись. Якби Я погребував тобою, Я порушив би Свій обов'язок».
Текст* 181: Харідаса сказав: «Господи, те, що Ти сказав, стосується зовнішніх формальностей. Я не визнаю цього за пояснення.
Текст* 182: Господи, ми всі пропащі, але Ти прийняв нас, тому що Ти милостивий до пропащих. Слава про цю Твою якість поширилась усім світом».
Текст* 183: Господь Чайтан'я усміхнувся і сказав: «Послухайте, Харідасо й Санатано. Я скажу чесно, як прив'язане до вас Моє серце.
Текст 184: Любі Мої Харідасо й Санатано, Я вас вважаю за Своїх хлопчиків, про яких Я мушу піклуватись. Опікун ніколи не прискіпується до вад підопічних.
Текст* 185: Я ніколи не думаю, що гідний шани, а до вас завжди з любов'ю ставлюсь, як до Своїх малих дітей.
Текст* 186: Коли випорожнення немовляти доторкаються до тіла матері, та ніколи не гидує дитиною. Навпаки, їй дуже приємно мити малюка.
Текст* 187: Випорожнення дитини здаються матері подібними до сандалової пасти. Так само, коли гній з виразок Санатани доторкається до Мого тіла, Я не відчуває до нього ніякої відрази».
Текст* 188: Харідаса Тгакура сказав: «Повелителю, Ти Верховний Бог- Особа і надзвичайно ласкавий до нас. Нікому не збагнути, що приховане в глибині Твого люблячого серця.
Текст* 189: Ти обійняв прокаженого Васудеву, тіло якого вкривали хробаки. Ти настільки добрий, що, незважаючи на його стан, обійняв його.
Текст* 190: Обійнявши його, Ти зробив його тіло прекрасним, як тіло Купідона. Нам не зрозуміти хвиль Твоєї милості».
Текст 191: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Тіло відданого аж ніяк не матеріальне. Воно трансцендентне і сповнене духовного блаженства.
Текст* 192: Під час посвяти, коли відданий повністю присвячує себе служінню Господу, Крішна визнає його за рівного Собі.
Текст* 193: Коли тіло відданого отак набуває духовної природи, у цьому трансцендентному тілі він служить лотосовим стопам Господа.
Текст 194: «Коли жива істота, підвладна закону народження і смерті, припиняє всяку матеріальну діяльність, присвячує своє життя виконанню Мого наказу і діє за Моїми вказівками, вона досягає невмирущості. Вона стає гідна насолоджуватись духовним блаженством, яке походить із обміну любовними смаками зі Мною».
Текст* 195: Крішна якимось чином проявив у тілі Санатани Ґосвамі ці виразки й послав його сюди, щоб випробувати Мене.
Текст* 196: Якби Я погидував Санатаною Ґосвамі й не обійняв його, за цю образу Крішна неодмінно покарав би Мене.
Текст 197: Санатана Ґосвамі належить до гурту Крішниних супутників. Від його тіла не може йти ніякий сморід. Першого ж дня, коли Я обійняв його, Я відчув пахощі чатухсами [суміші сандалу, камфори, аґуру та мускусу]».
Текст* 198: Насправді ж, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу обіймав тіло Санатани Ґосвамі, від самого доторку Господа виникав аромат, достоту як пахощі сандалової пасти.
Текст* 199: Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Дорогий Санатано, не журись, адже коли Я тебе обіймаю, Я відчуваю велику втіху.
Текст* 200: Залишись зі Мною в Джаґаннатга Пурі на один рік, а потім Я пошлю тебе до Вріндавани».
Текст* 201: Сказавши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову обійняв Санатану Ґосвамі. Раптом усі виразки Санатани зникли, а його тіло стало немов золоте.
Текст* 202: Уздрівши переміну, Харідаса Тгакура, приголомшено сказав Господу: «Це Твоя розвага.
Текст* 203: Дорогий Господи, це Ти спонукав Санатану Ґосвамі напитись води в Джгарікганді, і Ти проявив виразки, що після того вкрили його тіло.
Текст* 204: Проявивши ці виразки, Ти випробував Санатану Ґосвамі. Твоїх трансцендентних розваг не збагнути нікому».
Текст* 205: Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Харідасу Тгакуру та Санатану Ґосвамі й повернувся до Своєї оселі. А Харідаса Тгакура й Санатана Ґосвамі з великою екстатичною любов'ю стали обговорювати трансцендентні якості Господа.
Текст* 206: Так Санатана Ґосвамі жив під опікою Шрі Чайтан'ї Махапрабгу й розмовляв з Харідасою Тгакурою про трансцендентні якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 207: Після того як вони відсвяткували Дола-ятру, Шрі Чайтан'я Махапрабгу ретельно напутив Санатану Ґосвамі про його завдання у Вріндавані і попрощався з ним.
Текст* 208: Розлука Санатани Ґосвамі та Шрі Чайтан'ї Махапрабгу була така зворушлива, що її неможливо тут змалювати.
Текст* 209: Санатана Ґосвамі вирішив іти до Вріндавани тою самою лісовою дорогою, якою йшов колись Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 210: З розповідей Балабгадри Бгаттачар'ї Санатана Ґосвамі занотував собі всі села, річки й гори, де Шрі Чайтан'я Махапрабгу проводив Свої розваги.
Текст 211: Санатана Ґосвамі побачився з усіма відданими Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а тоді пішов тою дорогою, відвідуючи місця, якими проходив Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 212: Коли Санатана Ґосвамі приходив куди-небудь, де Шрі Чайтан'я Махапрабгу по дорозі влаштовував Свої розваги, його затоплювала екстатична любов.
Текст* 213: Так Санатана Ґосвамі дійшов до Вріндавани. Незабаром туди прийшов Рупа Ґосвамі й вони зустрілися.
Текст 214: Шріла Рупа Ґосвамі затримався у Бенґалії на рік, бо розподіляв між родичами свої гроші, забезпечуючи всім прожиток.
Текст* 215: В Бенґалії він зібрав усі свої гроші і розділив їх між родичами, брахманами та різними храмами.
Текст* 216: Залагодивши всі справи, які мав на думці, він повернувся до Вріндавани повністю задоволений.
Текст 217: Брати зустрілись і стали жити у Вріндавані, виконуючи волю Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 218: Шріла Рупа Ґосвамі та Санатана Ґосвамі зібрали багато явлених писань і за їхніми описами зробили розкопки та познаходили всі загублені святі місця. У цих місцях вони встановили храми для поклоніння Господу Крішні.
Текст* 219: Шріла Санатана Ґосвамі уклав «Бріхад-бгаґаватамріту». З цієї книжки можна зрозуміти, хто такий відданий, що таке віддане служіння і хто такий Крішна, Абсолютна Iстина.
Текст* 220: Шріла Санатана Ґосвамі написав «Дашама-тіппані», коментар до Десятої пісні, з якого можна зрозуміти трансцендентні розваги Господа Крішни та екстатичну любов до Нього.
Текст 221: Він склав також «Харі-бгакті-віласу», за допомогою якої можна зрозуміти всі правила вайшнавської поведінки і всі обов'язки вайшнави.
Текст 222: Також Шріла Санатана Ґосвамі написав багато інших книжок. Хто їх може перелічити? Всі ці книжки призначені показати нам, як полюбити Мадана-мохану та Ґовіндаджі.
Текст* 223: Шріла Рупа Ґосвамі також написав багато книжок, найвідоміша з яких — «Бгакті-расамріта-сіндгу». З цієї книжки ми довідуємось про суть відданого служіння Крішні й трансцендентні смаки, що їх можна знайти в цьому служінні.
Текст* 224: Також Шріла Рупа Ґосвамі написав книжку за назвою «Удджвала-ніламані», що дає найповніше розуміння розваг Шрі Шрі Радги й Крішни.
Текст* 225: Крім того, Рупа Ґосвамі написав дві важливі п'єси: «Відаґдга-мадгава» і «Лаліта-мадгава», що дають розуміння всіх смаків, якими сповнені розваги Господа Крішни.
Текст 226: Шріла Рупа Ґосвамі написав 100000 віршів, починаючи з книжки «Дана-келі-каумуді». У всіх цих творах він докладно пояснює трансцендентні смаки вріндаванських розваг.
Текст* 227: Син меншого брата Шріли Рупи Ґосвамі, Шрі Валлабги, чи Анупами, був великий вчений. Його звали Шріла Джіва Ґосвамі.
Текст* 228: Зрікшись усього, Шріла Джіва Ґосвамі прийшов до Вріндавани. З часом він теж написав багато книжок про віддане служіння і розгорнув широку проповідницьку діяльність.
Текст* 229: Зокрема Шріла Джіва Ґосвамі склав книгу за назвою «Бгаґавата-сандарбга», або «Шат-сандарбга», що містить у собі суть усіх писань. З цієї книги можна отримати вичерпне розуміння відданого служіння і Верховного Бога-Особи.
Текст* 230: Також він написав «Ґопала-чампу», суть усієї ведичної літератури. У цій книзі він змалював екстатичні любовні взаємини та розваги Радги та Крішні у Вріндавані.
Текст* 231: У «Шат-сандарбгах» Шріла Джіва Ґосвамі виклав істини стосовно трансцендентної любові до Крішни. Загалом у всіх його книжках міститься 400000 віршів.
Текст* 232: Коли Джіва Ґосвамі хотів вирушити з Бенґалії до Матгури, він попрохав дозволу в Шріли Ніт'янанди Прабгу.
Текст* 233: Джіва Ґосвамі був родич Рупи Ґосвамі й Санатани Ґосвамі, які завоювали велику прихильність Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, і тому Господь Ніт'янанда Прабгу поставив Свої стопи на голову Шрілі Джіві Ґосвамі й обійняв його.
Текст* 234: Господь Ніт'янанда Прабгу наказав: «Так, іди якнайшвидше до Вріндавани. Вріндавану призначив твоїй родині, батькові й дядькам, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, отож іди туди негайно».
Текст* 235: З наказу Ніт'янанди Прабгу він пішов до Вріндавани і дістав плід цього наказу, написавши багато книжок і тривалий час проповідуючи звідти вчення бгакті.
Текст* 236: Ці троє — Рупа Ґосвамі, Санатана Ґосвамі і Джіва Ґосвамі — мої духовні вчителі, так само як і Раґгунатга даса Ґосвамі. Я молюсь до їхніх лотосових стіп, бо я їхній слуга.
Текст* 237: Отже, я розповів, як Господь знову зустрівся з Санатаною Ґосвамі. Слухаючи про це, я пізнаю Господнє бажання.
Текст* 238: Ці якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче цукрова тростина, жуючи яку, можна насолодитись трансцендентним соком.
Текст* 239: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.