мартйо йад тйакта-самаста-карм
ніведіттм вічікīршіто ме
тадмтатва пратіпадйамно
майтма-бгӯййа ча калпате ваі
мартйа — жива істота, яка підлягає народженню та смерті; йад — коли; тйакта — залишила; самаста — всю; карм — корисливу діяльність; ніведіта- тм — повністю віддана душа; вічікīршіта — бажала діяти; ме — Мною; тад — тоді; амтатвам — безсмертя; пратіпадйамна — діставши; май — зі Мною; тма-бгӯййа — щоб набути такої самої природи; ча — також; калпате — гідна; ваі — певно.
«Коли жива істота, підвладна закону народження і смерті, припиняє всяку матеріальну діяльність, присвячує своє життя виконанню Мого наказу і діє за Моїми вказівками, вона досягає невмирущості. Вона стає гідна насолоджуватись духовним блаженством, яке походить із обміну любовними смаками зі Мною».
ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.29.34). Під час посвяти відданий відмовляється від усіх своїх матеріальних концепцій. Встановивши зв'язок із Верховним Богом- Особою, він стає на трансцендентний рівень. Оволодівши знанням і піднявшись на духовний рівень, він повсякчасно служить духовному тілу Крішни. Коли він таким чином звільняється від пут матерії, тіло його стає духовне, і Крішна приймає його служіння. Однак від людини, яка перебуває під владою матеріалістичного світогляду, Крішна не приймає нічого. Коли в відданого не залишилось бажань задовольняти матеріальні чуття, він починає служити Господеві у своїй духовній сутності, бо прокидається його приспана духовна свідомість. Пробуджена духовна свідомість одухотворює тіло відданого, даючи йому право служити Господеві. Кармі можуть вважати тіло відданого матеріальним але це не так, тому що відданий вільний від концепції матеріальної насолоди. Той, хто вважає тіло чистого відданого за матеріальне, — блюзнір, тому що це вайшнава-апарадга. Щодо цього слід звернутись до «Бріхад-бгаґаватамріти»(1.3.45 і2.3.139) Шріли Санатани Ґосвамі.
