січа — збризкай; аґа — любий Крішно; на — нас; тват — Твоїх; адгара — губ; амта — нектару; пӯракеа — потоком; хса — усміх; авалока — погляд; кала — мелодійна; ґīта — мова; джа — породжені; хт — в серці; айа — спочиваючи; аґнім — на вогонь; на у чет — якщо ж ні; вайам — ми; віраха — від розлуки; джа — породженим; аґні — вогнем; упайукта — поглинуті; дех — чиї тіла; дгйнена — медитацією; йма — підемо; падайо — лотосових стіп; падавīм — пристановище; сакге — милий друже; те — Твоїх.

«Любий Крішно, Своїми усміхненими поглядами й співучою мовою Ти розбурхав у наших серцях пожежу хтивих бажань. Тепер Ти мусиш загасити цю пожежу потоком нектару зі Своїх губ, цілуючи нас. Зроби ж це, будь ласка, бо інакше, милий друже, в розлуці з Тобою вогонь сердець спопелить наші тіла і ми, медитуючи на Твої лотосові стопи, вимагатимем притулку біля них».