 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Мої поклони Господу Шрі Ніт'янанді, Верховному Богові- Особі, що Його багатства дивовижні й безмежні. З Його волі навіть дурень на силі збагнути, хто Він такий.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: У шістьох віршах я описав велич Шрі Крішни Чайтан'ї. Тепер у п'яти віршах я опишу велич Господа Ніт'янанди.
Текст 4: Верховний Бог-Особа, Крішна, — це джерело всіх втілень. Господь Баларама — Його друге тіло.
Текст 5: Ці двоє — одна особа. Вони відрізняються лише виглядом. Господь Баларама — це перше поширення тіла Крішни, Він допомагає Господу Крішні в Його трансцендентних іграх.
Текст* 6: Цей первинний Господь Крішна з'явився в Навадвіпі як Господь Чайтан'я, а Баларама прийшов з Ним як Господь Ніт'янанда.
Текст 7: Нехай Шрі Ніт'янанда Рама ніколи не сходить мені з думки. Санкаршана, Шеша Наґа та три Вішну, що лежать в океані Карана, в океані Ґарбгодака та в океані молока, — це Його повні частки та частки Його повних часток.
Текст* 8: Господь Баларама — первинний Санкаршана. Щоб служити Господеві Крішні, Він приймає п'ять інших форм.
Текст* 9: Сам Він допомагає в розвагах Господа Крішни, а в чотирьох інших формах Він опікується творенням.
Текст 10: Він виконує накази Господа Крішни щодо творення, а у формі Господа Шеші Він робить Крішні різні послуги.
Текст* 11: В усіх Своїх постатях Він насолоджується трансцендентним блаженством від служіння Крішні. Той самий Баларама — це Господь Ніт'янанда, супутник Господа Ґаурасундари.
Текст* 12: Сьомий вірш я пояснив чотирма наступними віршами. З цих віршів весь світ може пізнати істину про Господа Ніт'янанду.
Текст 13: Я віддаюся лотосовим стопам Шрі Ніт'янанди Рами, що відомий як Санкаршана в чатур-в'юсі [складеній з Васудеви, Санкаршани, Прад'юмни та Аніруддги]. Він володіє всіма багатствами у всій їхній повноті і перебуває на Вайкунтгалоці, далеко поза межами матеріального творіння.
Текст 14: Поза матеріальною природою розкидається царство, яке звуть паравйомою, духовним небом. Як і Господь Крішна, воно посідає всі трансцендентні якості, і серед них усі шість щедрот.
Текст* 15: Ця область Вайкунтги всепронизуюча, безмежна і верховна. Це обитель Господа Крішни та усіх Його втілень.
Текст* 16: У найвищій частині духовного неба розміщена духовна планета, яку називають Крішналока. На ній є три області: Дварака, Матгура та Ґокула.
Текст* 17: Шрі Ґокулу, найвищу планету з усіх, називають також Враджа, Ґолока, Шветадвіпа та Вріндавана.
Текст 18: Як трансцендентне тіло Господа Крішни, Ґокула всепронизуюча, безмежна і верховна. Вона простягається вгору і вниз, не маючи ніяких меж.
Текст 19: З волі Господа Крішни ця обитель проявлена в матеріальному світі. Вона тотожна відначальній Ґокулі — це не два окремих об'єкти.
Текст 20: Земля там — філософський камінь [чінтамані], а ліси сповнені побажай-дерев. Матеріальні очі бачать цю обитель як звичайне місце.
Текст* 21: Але очима любові до Бога можна побачити справжню природу цієї обителі — місця розваг Господа Крішни з пастушками та пастушками.
Текст 22: «Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві, першому прародителю, що доглядає корови, які виконують усі бажання. Його обителі зроблені з духовних самоцвітів і стоять серед мільйонів побажай-дерев. Йому завжди з великою шаною та любов'ю служать сотні й тисячі богинь щастя».
Текст* 23: У Матгурі та Двараці Господь Крішна проявляє Свої поширення. Поширившись у четверні форми, Він втішається всілякими розвагами.
Текст* 24: Васудева, Санкаршана, Прад'юмна та Аніруддга — це первісні четверні форми, з яких походять усі інші четверні форми. Усі вони чисто трансцендентні.
Текст* 25: Тільки в цих трьох місцях [Дварака, Матгура і Ґокула] вічно грайливий Господь Крішна розважається нескінченними іграми зі Своїми особистими супутниками.
Текст* 26: На планетах Вайкунтги в духовному небі Господь проявляється в постаті Нараяни і розважається різноманітними іграми.
Текст 27-28: У тілі Крішни Господь має тільки дві руки, а в тілі Господа Нараяни — чотири. Господь Нараяна тримає мушлю, диск, булаву та лотос і пишається великим багатством. Його лотосовим стопам слугують енерґії шрі, бгу та ніла.
Текст* 29: Хоча єдине властиве Йому заняття — це розважатись, з безпричинної милості Він робить для впалих душ одну річ.
Текст 30: Він рятує впалі живі істоти, пропонуючи їм звільнення чотирьох різновидів: салок'я, саміп'я, саршті та саруп'я.
Текст* 31: Ті, хто досягли звільнення брахма-саюдж'я, не можуть увійти на Вайкунтгу. Вони живуть за межами планет Вайкунтги.
Текст* 32: Поза планетами Вайкунтги розливається яскраве сяйво, складене з сліпучих променів тіла Господа Крішни.
Текст* 33: Ця область має назву Сіддгалока, і розміщена вона поза матеріальною природою. Сутність її духовна, але їй бракує духовного розмаїття.
Текст 34: Її можна порівняти до однорідного сяйва навколо Сонця. Проте всередині Сонця є колісниці, коні та інші багатства бога Сонця.
Текст 35: «Господньої обителі, яку досягають відданістю Господеві, багато хто досягнув, покинувши гріховну діяльність і зануривши розум у думки про Господа під впливом хіті, заздрості, страху чи прив'язаності».
Текст 36: «Коли йдеться про те, що ненависники Господа і Його віддані досягають однакового призначення, це вказує на принципову єдність Брахмана і Господа Крішни. Це можна пояснити на прикладі Сонця і сонячного сяйва, порівнявши Брахман до сонячного сяйва, а Самого Крішну — до Сонця».
Текст* 37: Отже, в духовному небі відбуваються різноманітні розваги духовної енерґії. Поза планетами Вайкунтги пломеніє безособистісне сяйво.
Текст* 38: Безособистісне сяйво Брахмана — це світлосяйні промені Господа і нічого більше. В нього вливаються ті, хто гідні отримати звільнення саюдж'я.
Текст 39: «Поза областю невігластва [матеріальним космічним проявом] лежить царство Сіддгалоки. Там перебувають сіддги, занурені в блаженство усвідомлення Брахмана. Також цього царства досягають демони, яких убив Господь».
Текст 40: У цьому духовному небі з чотирьох сторін Нараяни перебувають вторинні поширення четверних поширень Двараки.
Текст 41: Це друге четверне поширення складають Васудева, Санкаршана, Прад'юмна та Аніруддга. Вони всі чисто трансцендентні.
Текст* 42: Там [у духовному небі] перебуває особистий прояв Баларами, Маха-Санкаршана, який являє Собою притулок духовної енерґії. Він є первісна причина, причина всіх причин.
Текст* 43: Один-єдиний прояв гри духовної енерґії окреслюють як чисте добро [вішуддга-саттва]. Вона охоплює в собі всі обителі Вайкунтги.
Текст* 44: Шість властивостей цілковито духовні. Знайте напевно, що вони — прояв багатства Санкаршани.
Текст* 45: Є одна межова енерґія, яку називають джіва. Маха-Санкаршана дає притулок усім джівам.
Текст* 46: Санкаршана — предвічний притулок пуруші, з якого це творіння постає і в якому воно розчиняється.
Текст* 47: Він [Санкаршана] — притулок усього. Він дивовижний в усьому сторонами, а Його багатства безмежні. Його велич не спроможний описати навіть Ананта.
Текст* 48: Цей Санкаршана, трансцендентне чисте добро, — це часткове поширення Ніт'янанди Баларами.
Текст* 49: Я стисло пояснив восьмого вірша. Тепер, будь ласка, уважно послухайте пояснення дев'ятого.
Текст* 50: Я простягаюсь у поклоні перед стопами Шрі Ніт'янанди Рами, чий частковий прояв, Каранодакашаї Вішну, що лежить в океані Карана, — це первинний пуруша, повелитель ілюзорної енерґії і притулок усіх всесвітів.
Текст 51: Поза планетами Вайкунтги розливається безособистісне сяйво Брахман, а поза тим сяйвом розкидається океан Карана, Причиновий океан.
Текст* 52: Довкола Вайкунтгу оточує океан води — безмежний, незглибимий і безкраїй.
Текст* 53: I земля, і вода, і вогонь, і повітря, і ефір Вайкунтги духовні. Матеріальних елементів там не існує.
Текст* 54: Отже, вода океану Карана, відначальної причини, духовна. Священна Ґанґа — лише краплина цієї води — очищує пропащі душі.
Текст* 55: В той океан лягає довершена частка Господа Санкаршани.
Текст* 56: Його називають першим пурушею, творцем сукупної матеріальної енерґії. Він, причина всесвітів, перше втілення, кидає погляд на майу.
Текст* 57: Майа-шакті перебуває за межами Причинового океану. Майа нездатна торкнутись до його вод.
Текст 58: Майа існує в двох формах. Одна форма називається прадгана, або пракріті. Вона постачає складові частини матеріального світу.
Текст* 59: Пракріті несвідома й бездіяльна і тому не може бути причиною матеріального світу. Але Господь Крішна проявляє милість і вливає в цю несвідому, бездіяльну матеріальну природу Свою енерґію.
Текст* 60: Таким чином пракріті, наснажена енерґією Господа Крішни, стає вторинною причиною, як оце залізо під впливом вогню розпікається до червоного жару.
Текст 61: Отже, первинна причина космічного прояву — Господь Крішна. Пракріті подібна до сосків на козиній шиї, які молока дати не можуть.
Текст* 62: Матеріальна природа в аспекті майі становить безпосередню причину космічного прояву. Але вона не може бути дійсною причиною, бо відначальна причина — це Господь Нараяна.
Текст* 63: Як первинна причина глиняного горщика — це гончар, так само й творець матеріального світу — це перше втілення- пуруша [Каранарнавашаї Вішну].
Текст* 64: Господь Крішна творить, а майа лише Йому допомагає як інструмент, скидаючись на гончарне колесо та інші інструменти, що становлять орудні причини горщика.
Текст* 65: Перший пуруша здалеку скидає оком на майу і так запліднює її сім'ям життя у формі живих істот.
Текст 66: Відблиск променів Його тіла змішується з майею, і вона породжує міріади всесвітів.
Текст* 67: Пуруша входить у кожен з безлічі всесвітів. Він проявляється в стількох окремих формах, скільки є всесвітів.
Текст* 68: Всесвіти проявляються з кожним видихом пуруші.
Текст 69: А тоді, коли Він вдихає, всі всесвіти знову входять у Його тіло.
Текст* 70: Як корпускули проходять крізь шпарини у зачинених віконницях, грона всесвітів проходять через пори в шкірі пуруші.
Текст 71: «Брахми та інші повелителі матеріальних світів з'являються з пор Маха-Вішну і живуть стільки, скільки триває один Його видих. Я поклоняюсь предвічному Господеві, Ґовінді, часткою чиєї довершеної частки є Маха-Вішну».
Текст 72: «Де-то я, крихітне створіння семи своїх ліктів на зріст? Я замкнутий у всесвіті, що складається з матеріальної природи, сукупної матеріальної енерґії, оманного его, ефіру, повітря, води та землі. А де Твоя велич! Безмежні всесвіти проходять через пори Твого тіла, мов порошинки крізь віконний отвір».
Текст* 73: Частину частини цілого називають кала. Шрі Баларама — це двійник Господа Ґовінди.
Текст* 74: Поширення Самого Баларами називається Маха-Санкаршана, а Його частку, пурушу, визнають за калу, частину довершеної частки.
Текст* 75: Ця кала, я кажу вам, — це Маха-Вішну. Він Маха-пуруша, джерело інших пуруш, і Він пронизує все.
Текст 76: I Ґарбгодашаї, і Кшіродашаї відомі як пуруші. Вони довершені частки Каранодашаї Вішну, першого пуруші, обителі всіх усесвітів.
Текст 77: «Вішну має три форми, які називають пурушами. Перша, Маха-Вішну, — це творець сукупної матеріальної енерґії [махат], друга — Ґарбгодашаї, що входить у кожен всесвіт, і третя — Кшіродашаї, що живе в серці кожної живої істоти. Той, хто знає ці три форми Вішну, звільнюється з лабет майі».
Текст* 78: Хоча Каранодашаї Вішну називають калою Господа Крішни, Він являє собою джерело Матс'ї, Курми та інших втілень.
Текст 79: «Усі ці втілення Бога є або довершені частки, або частки довершених часток пуруша-аватар. Але Крішна — це Сам Верховний Бог-Особа. Через Свої різні прояви Він щоепохи захищає всесвіт, коли світовий лад порушують вороги Iндри».
Текст* 80: Цей пуруша [Каранодакашаї Вішну] забезпечує творення, підтримання і знищення. Він проявляється в багатьох втіленнях, тому що Він підтримує світ.
Текст* 81: Ця частка Верховного Господа, відома як Маха-пуруша, з'являється, щоб творити, підтримувати і знищувати, і зветься втіленням.
Текст* 82: Цей Маха-пуруша тотожний з Богом-Особою. Він — первісне втілення, сім'я решти втілень і притулок усього сущого.
Текст 83: «Цей пуруша [Маха-Вішну] — це перше втілення Верховного Бога-Особи. Час, природа, пракріті (як причина та наслідок), розум, матеріальні елементи, оманне его, ґуни природи, чуття, всесвітня форма, цілковита незалежність і рухомі та нерухомі істоти з'являються одне по одному як прояви Його щедрот».
Текст 84: «На початку творення Господь поширив Себе у форму втілення-пуруші разом зі всіма складниками матеріального творіння. Насамперед Він створив шістнадцять начал, потрібних для творення, щоб проявляти матеріальні всесвіти».
Текст* 85: Хоча Господь — притулок усього сущого і хоча в Ньому спочивають усі всесвіти, Він також підтримує все як Наддуша.
Текст 86: Хоча Він таким чином двома способами пов'язаний з матерією, Він з нею анітрохи не стикається.
Текст 87: «Така велич Господа. Навіть перебуваючи в матеріальній природі, Він ніколи не підпадає під вплив її ґун. Так само й ті, хто віддався Йому і зосередив свій інтелект на Ньому, теж не влягають впливу ґун природи».
Текст* 88: «Бгаґавад-ґіта» теж знову й знову стверджує, що Абсолютна Iстина завжди володіє незбагненною могутністю.
Текст 89: [Господь Крішна сказав:] «Я перебуваю в матеріальному світі, а світ перебуває в Мені. Але водночас Я й не перебуваю в матеріальному світі, і він насправді не перебуває в Мені.
Текст* 90: «Арджуно, знай же: це Моя незбагненна велич». Це послання Господа Крішни, яке Він поширює через «Бгаґавад- ґіту».
Текст* 91: Цей Маха-пуруша [Каранодакашаї Вішну] відомий як довершена частка Господа Ніт'янанди Баларами, улюбленого супутника Господа Чайтан'ї.
Текст* 92: Так я пояснив дев'ятого вірша, і тепер я пояснюватиму десятий. Будь-ласка, слухайте якнайуважніше.
Текст 93: Я простираюсь у поклоні стопам Шрі Ніт'янанди Рами, чиєю часткою є Ґарбгодакашаї Вішну. З пупа Ґарбгодакашаї Вішну виростає лотос, в якому народжується Брахма, творець усесвіту. Стебло цього лотосу вміщує в собі безмір планет.
Текст* 94: Створивши мільйони всесвітів, перший пуруша ввійшов у кожен з них окремо як Шрі Ґарбгодакашаї.
Текст* 95: Увійшовши у всесвіт, Він виявив там тільки темряву і брак місця, на якому можна було б розташуватись. Тоді Він замислився.
Текст* 96: З поту власного тіла Він тоді створив воду і заповнив нею половину всесвіту.
Текст* 97: Розмір усесвіту становить п'ятсот мільйонів йоджан. Його довжина й ширина однакові.
Текст 98: Наповнивши водою половину всесвіту, Він влаштував там Свою оселю, а в іншій половині проявив чотирнадцять світів.
Текст* 99: Там Він проявив Свою обитель Вайкунтгу і спочив серед вод на ложі з Господа Шеші.
Текст 100-101: Там Він лежав, і Ананта служив Йому за ложе. Господь Ананта — це божественний змій з тисячами голів, тисячами облич, тисячами очей, тисячами рук і тисячами ніг. Він джерело всіх втілень і причина матеріального світу.
Текст* 102: З Його пупа виріс лотос, квітка якого стала місцем народження Господа Брахми.
Текст* 103: У стеблі цього лотоса вміщувались чотирнадцять світів. Так Верховний Господь, представлений в постаті Брахми, створив усю світобудову.
Текст 104: А як Господь Вішну Він підтримує весь світ. Господь Вішну далекий від усіх проявів матерії і тому не стикається з матеріальними якостями.
Текст 105: Приймаючи подобу Рудри, Він знищує творіння. Отже, творення, підтримання і знищення відбуваються з Його волі.
Текст* 106: Він — Наддуша, Хіран'яґарбга, причина матеріального світу. Всесвітню форму вважають за Його поширення.
Текст* 107: Цей Господь Нараяна являє Собою частку довершеної частки Господа Ніт'янанди Баларами, джерела усіх втілень.
Текст* 108: Ось я пояснив десятий вірш. Тепер, будь ласка, з пильною увагою розуму послухайте пояснення одинадцятого.
Текст* 109: Я складаю шанобливі поклони до стіп Шрі Ніт'янанди Рами, чия вторинна частка — Вішну, що лежить в океані молока. Цей Кшіродакашаї Вішну — Наддуша всіх живих істот. Він підтримує усі всесвіти. Шеша Наґа — Його наступна підчастка.
Текст* 110: Матеріальні планети спочивають у стеблі, що виростає з лотосового пупка Господа Нараяни. Між цими планетами розливаються сім океанів.
Текст 111: Там посеред молочного океану лежить Шветадвіпа, обитель Господа Вішну, що підтримує всесвіт.
Текст 112: Він Наддуша всіх живих істот. Він підтримує матеріальний світ і є Його Господь.
Текст 113: У різні віки та епохи Ману Він приходить у різних втіленнях, щоб утвердити засади істинної релігії і знищити безбожність.
Текст 114: Не бачачи Його, півбоги йдуть на берег молочного океану і підносять до Нього молитви.
Текст* 115: Тоді Він сходить, щоб подбати про матеріальний світ. Його безмежним щедротам немає ліку.
Текст 116: Цей Господь Вішну — лише частка частки довершеної частини Господа Ніт'янанди, джерела усіх втілень.
Текст* 117: Той самий Господь Вішну в подобі Господа Шеші тримає на Своїх головах планети, хоча й не знає, де вони лежать там, бо не відчуває їхньої ваги.
Текст* 118: Тисячі Його розкритих каптурів прикрашені блискучими самоцвітами, які сяють сильніше, ніж сонце.
Текст 119: Всесвіт, діаметр якого сягає п'ятсот мільйонів йоджан, спочиває на одному з Його каптурів, наче гірчичне зернятко.
Текст 120: Цей Ананта Шеша — втілення-відданий Верховного Бога. Він не знає нічого іншого поза служінням Господу Крішні.
Текст* 121: Тисячами Своїх вуст Він оспівує славу Господа Крішни, але хоча Він співає без упину, Він ніяк не дійде краю в переліку Господніх якостей.
Текст* 122: Четверо Кумар слухають з Його вуст «Шрімад-Бгаґаватам», а тоді переказують його в трансцендентному блаженстві любові до Верховного Бога.
Текст* 123: Він служить Господу Крішні, прибираючи всіх форм: парасоля, капців, ложа, подушки, одягу, м'якого крісла, оселі, священного шнура та престолу.
Текст* 124: Тому Його називають Господь Шеша, бо Він сягнув останньої межі в служінні Крішні. Для служіння Крішні Він прибирає численних форм і в них служить Господеві.
Текст* 125: Особа, чиєю кала, частиною довершеної частки, є Господь Ананта, — це Господь Ніт'янанда Прабгу. Хто ж тоді може пізнати ігри Господа Ніт'янанди?
Текст* 126: З цих свідоцтв можна збагнути обсяг істини про Господа Ніт'янанду. Яка Йому слава, якщо Його назвати Анантою?
Текст* 127: Але я визнаю це за істину, бо так сказали віддані. Він джерело усіх втілень, тому в Ньому можливе усе.
Текст* 128: Віддані знають, що між втіленням і джерелом усіх втілень різниці немає. Колись і Господа Крішну різні люди сприймали у світлі різних понять.
Текст* 129: Дехто казав, що Крішна — Сам Нара-Нараяна, а дехто називав Його втіленим Господом Ваманадевою.
Текст* 130: Дехто називав Господа Крішну втіленням Господа Кшіродакашаї. Всі ці імена справедливі, бо в цьому немає нічого неможливого.
Текст* 131: Коли з'являється Верховний Бог-Особа Крішна, Він вміщує в Собі всі свої довершені частки. У цей час всі Його довершені частини з'єднуються у Ньому.
Текст 132: У якій формі людина знає Господа, у такій формі вона про Нього й говорить. У цьому немає нічого неслушного, бо в Крішні можливе все.
Текст* 133: Тому Господь Чайтан'я Махапрабгу всім показав усі розваги всіх втілень.
Текст* 134: Отже втілення Господа Ніт'янанди незліченні. Охоплений трансцендентним почуттям, Господь Ніт'янанда називає Себе слугою Господа Чайтан'ї.
Текст* 135: Iноді Він служить Господу Чайтан'ї як Його ґуру, іноді — як Його друг, а іноді — як Його слуга, тобто у тих самих трьох настроях, в яких розважався з Господом Крішною у Враджі Господь Баларама.
Текст* 136: Зображаючи бика, Господь Баларама буцається з Крішною голова до голови. А іноді Господь Крішна масує стопи Господа Баларами.
Текст* 137: Господь Баларама вважає Себе за слугу, а Крішну — за Свого пана. Таким чином Він має Себе за частину довершеної частки Крішни.
Текст 138: «Вони бавились неначе звичайні діти, боролись одне з одним, ревіли, зображаючи биків, або імітували вигуки різних інших звірів».
Текст* 139: «Часом, коли старший брат Господа Крішни, Господь Баларама, втомлювався від гри і клав голову на коліна пастушка, Господь Крішна Сам служив Йому, масуючи стопи».
Текст 140: «Що це за містична сила, звідки вона походить? Це якась півбогиня чи демониця? Це не інакше, як ілюзорна енерґія Мого пана, Господа Крішни, бо хто ж іще на силі Мене спантеличити!»
Текст 141: «Яку цінність для Господа Крішни має царський престол? Повелителі цілих планетних систем посипають свої вінценосні голови пилом з Його лотосових стіп. Цей пил освячує святі місця, і навіть Господь Брахма, Господь Шіва, Лакшмі і Я Сам — частки Його довершеної частки — вічно носимо цей пил на своїх головах».
Текст* 142: Господь Крішна — єдиний верховний повелитель, а всі інші — Його слуги. Всі танцюють, як Він скаже.
Текст* 143: Так само й Господь Чайтан'я — єдиний повелитель. Всі інші — Його супутники або слуги.
Текст* 144-145: Його старші, як оце Господь Ніт'янанда, Адвайта Ачар'я та Шріваса Тгакура, а також інші Його віддані — молодші за Нього, рівні Йому чи старші за Нього, — це все Його супутники, що допомагають Йому в Його іграх. З їхньою допомогою Господь Ґауранґа досягає Своїх цілей.
Текст* 146: Шрі Адвайта Ачар'я та Шріла Ніт'янанда Прабгу, довершені частки Господа, — це Його основні супутники. З Ними двома Господь розважається різноманітними забавами.
Текст 147: Господь Адвайта Ачар'я — це безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа. Хоча Господь Чайтан'я ставиться до Нього як до наставника, Адвайта Ачар'я — Господній слуга.
Текст* 148: Мені не до снаги описати всю істину щодо Адвайти Ачар'ї. Він врятував цілий світ, примусивши втілитись Господа Крішну.
Текст 149: Господь Ніт'янанда Сварупа раніше приходив як Лакшмана і служив Господу Рамачандрі як Його молодший брат.
Текст* 150: Діяння Господа Рами мали засвідчити, що земне життя сповнене страждань, але Лакшмана самохіть терпеливо зносив ці страждання.
Текст* 151: Як молодший брат Він не міг відраджувати Господа Раму, тому мовчав, хоча в серці був нещасний.
Текст* 152: Коли приходив Господь Крішна, Він [Баларама] став Його старшим братом, щоб служити Йому досхочу і вдовольняти Його всіма різновидами щастя.
Текст 153: Шрі Рама і Шрі Лакшмана, довершені частки, відповідно, Господа Крішни та Господа Баларами, увійшли в Них, коли Вони втілювались.
Текст* 154: Крішна й Баларама грають роль молодшого та старшого братів, але писання Їх описують як первинного Верховного Бога-Особу та Його поширення.
Текст 155: «Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві, що з'являється у світі в різних формах та втіленнях Своїх довершених часток, як-от Господь Рама, а особисто приходить у Своїй верховній первинній формі Господа Крішни».
Текст* 156: Господь Чайтан'я — це той Самий Господь Крішна, а Господь Ніт'янанда — це Господь Баларама. Господь Ніт'янанда виконує всі бажання Господа Чайтан'ї.
Текст* 157: Океан слави Господа Ніт'янанди безмежний і незглибимий. Тільки з милості Господа Ніт'янанди мені вдалося доторкнутись до найменшої краплини з цього океану.
Текст* 158: Послухайте, будь ласка, про інший вияв Його милості. Пропащій душі Господь допоміг піднятись до найвищого рівня.
Текст* 159: Розголошувати цього не пристало, бо це треба зберігати в таємниці, як Веди, однак я розповім-таки, щоб усім було відомо про Його милість.
Текст* 160: Господи Ніт'янандо, я пишу про Твою ласку з напливу почуттів. Будь ласка, вибач мені мої образи.
Текст* 161: Господь Ніт'янанда Прабгу мав слугу на ім'я Шрі Мінакетана Рамадаса, що був сповнений любові.
Текст* 162: У мене вдома день і ніч тривала санкіртана, і тому він на моє запрошення прийшов до мене.
Текст* 163: Охоплений любовними почуттями, він сидів у мене на подвір'ї, і всі вайшнави схилялися до його стіп.
Текст* 164: У радісному настрої любові до Бога він вилазив комусь на плечі, коли йому кланялися, когось бив своєю флейтою, а комусь давав м'якого стусана.
Текст* 165: Коли хтось бачив очі Мінакетани Рамадаси, йому самому очі набігали сльозами, тому що з очей Мінакетани Рамадаси лився безупинний потік сліз.
Текст* 166: Iноді якісь частини його тіла вкривались від екстазу пухирцями, наче квіти кадамби, а іноді якийсь член його тіла ціпенів, тоді як інший тремтів.
Текст* 167: Коли він голосно вигукував ім'я «Ніт'янанда», всіх навколо огортав подив та зчудування.
Текст* 168: Один шановний брахмана, Шрі Ґунарнава Мішра, служив Божеству.
Текст* 169: Коли Мінакетана сидів на подвір'ї, цей брахмана не виказав йому шани. Побачивши це, Шрі Рамадаса розсердився і сказав:
Текст* 170: «Тут я бачу другого Ромахаршану Суту, що не встав на знак шани, побачивши Господа Балараму».
Текст 171: Сказавши це, він пішов танцювати і співати на втіху своєму серцю, але брахмана не розсердився, тому що якраз служив Господу Крішні.
Текст* 172: Під кінець свята Мінакетана Рамадаса пішов собі, всім дарувавши свої благословення. В цей час між ним і моїм братом виникла певна незгода.
Текст* 173: Мій брат твердо вірив у Господа Чайтан'ю, але мав лише тінь віри в Господа Ніт'янанду.
Текст* 174: Шрі Рамадаса зрозумів це, і йому стало важко на серці. Я тоді насварив свого брата.
Текст* 175: «Ці два брати, — сказав я йому, — наче одне тіло. Вони — один прояв. Якщо ти не віриш у Господа Ніт'янанду, ти впадеш.
Текст* 176: Якщо ти віриш в одного, але зневажаєш другого, то ти чиниш за логікою, що визнає тільки половину курки*.
Текст* 177: Ліпше бути безбожником, нехтуючи обома братами, аніж лицеміром, в одного вірячи, а другим нехтуючи».
Текст* 178: Отож Шрі Рамадаса у гніві зламав свою флейту і пішов геть. У цей час мій брат пав.
Текст* 179: Отже, я описав могутність слуг Господа Ніт'янанди. А зараз я опишу ще одну властивість Його милості.
Текст* 180: Тої ж ночі за те, що я проявив добру якість, висваривши брата, до мене уві сні прийшов Господь Ніт'янанда.
Текст 181: У селищі Джгаматапура, що поблизу Найхаті, Господь Ніт'янанда з'явився мені уві сні.
Текст* 182: Я впав до Його стіп у поклоні, і Він поставив мені на голову Свої лотосові стопи.
Текст* 183: «Піднімись! Вставай!» — казав Він мені знову й знову. Вставши і побачивши Його красу, я був приголомшений.
Текст* 184: Його шкіра була чорнуватого кольору і лисніла, а Його тіло — високе й кремезне, як у богатиря. Він здавався втіленим богом любові.
Текст* 185: У Нього були прекрасної форми руки, плечі й ноги, а очі Його були наче лотоси. Він був вбраний у шовкові шати, а на голові мав шовковий тюрбан.
Текст* 186: У вухах Він мав золоті сережки, а на руках — зап'ястя та браслети. На ногах у Нього дзвеніли ножні дзвіночки, а Його шию оповивала ґірлянда.
Текст* 187: Його тіло було намащене сандаловою пастою і прикрашене гарною тілакою. Його рухи були величніші за рухи охопленого шалом слона.
Текст* 188: Його обличчя було прекрасніше за мільйони мільйонів місяців, а зуби від жування бетелю скидались на ґранатові зерна.
Текст* 189: Він був охоплений екстазом, і тому Його тіло розгойдувалось взад і вперед, наліво й направо. Глибоким голосом Він повторював: «Крішна, Крішна».
Текст* 190: Змахуючи червоною палицею, Він виглядав, наче безумний лев. З усіх чотирьох сторін біля Його стіп вились джмелі.
Текст* 191: Його віддані в одязі пастушків обступали Його стопи, немов бджолиний рій, і теж повторювали «Крішна, Крішна», занурені в любовний екстаз.
Текст* 192: Деякі з них грали на ріжках та флейтах, деякі танцювали та співали. Дехто з них підносив горіхи бетеля, а інші обмахували Господа віялами-чамарами.
Текст* 193: Так я уздрів пишноту Господа Ніт'янанди Сварупи. Його дивовижне тіло, якості та ігри цілковито трансцендентні.
Текст* 194: Мене переповнив трансцендентний екстаз, і я забув про все інше. Тоді Господь Ніт'янанда усміхнувся і промовив до мене так:
Текст* 195: «О любий мій Крішнадасо, не бійся. Iди до Вріндавани, бо там ти здобудеш усе».
Текст* 196: Сказавши це, Він помахом руки наказав мені йти до Вріндавани. I по тому Він разом зі Своїми супутниками зник.
Текст* 197: Я знепритомнів і впав на землю. Сон мій обірвався і, оговтавшись, я побачив, що вже надійшов ранок.
Текст* 198: Я обдумав те, що побачив і почув, і зробив висновок, що Господь наказав мені йти до Вріндавани негайно.
Текст* 199: Тої ж миті я вирушив до Вріндавани і з Його ласки дістався туди з великою радістю.
Текст* 200: Хвала, хвала Господу Ніт'янанді Баларамі, з чиєї милості я знайшов притулок у трансцендентній Вріндавані!
Текст* 201: Хвала, хвала милостивому Господу Ніт'янанді, з чиєї милості я отримав притулок біля лотосових стіп Шрі Рупи і Шрі Санатани!
Текст 202: З Його милості я отримав притулок великої особистості Шрі Раґгунатги даси Ґосвамі, і з Його милості я знайшов захист Шрі Сварупи Дамодари.
Текст 203: З милості Санатани Ґосвамі я пізнав остаточні істини відданого служіння, а з милості Шрі Рупи Ґосвамі я звідав смак найвищого нектару в відданому служінні.
Текст 204: Хвала, хвала лотосовим стопам Господа Ніт'янанди, з чиєї милості я отримав Шрі Радга-Ґовінду.
Текст* 205: Я гріховніший за Джаґая та Мадгая і нижчий навіть за хробаків у випорожненнях.
Текст* 206: Кожен, хто почує моє ім'я, втрачає плоди своєї добродійності. Кожен, хто промовить моє ім'я, набереться гріха.
Текст* 207: Хто ще в цьому світі, крім Ніт'янанди, міг виявити милість до такої огидної людини, як я?
Текст* 208: П'яний від екстатичної любові, Він являє Собою втілення милості, тому Він не розрізняє між піднесеними й низькими.
Текст* 209: Він звільняє всіх, хто ницьма впаде перед Ним. Тому Він звільнив такого пропащого грішника, як я.
Текст* 210: Хоча я грішник, що дуже низько впав, Він дарував мені лотосові стопи Шрі Рупи Ґосвамі.
Текст* 211: Я не гідний розповідати ці всі потаємні речі про мої відвідини Господа Мадани Ґопали та Господа Ґовінди.
Текст* 212: Господь Мадана Ґопала, головне Божество Вріндавани, насолоджується танцем раса. Він син царя Враджі.
Текст* 213: Iз Шріматі Радгарані, Шрі Лалітою та іншими Він насолоджується танцем раса. Він проявляється як Купідон усіх Купідонів.
Текст 214: «Вбраний у жовті шати і прикрашений ґірляндою, Господь Крішна з'явився в гурті ґопі з усміхом на лотосовому обличчі, Своїм виглядом зачаровуючи серце самого Купідона».
Текст* 215: З обох боків Йому служать Радга і Лаліта. Своєю чарівністю Він приваблює серця всіх.
Текст* 216: Милість Господа Ніт'янанди явила і дала мені Шрі Мадана- мохану як Господа й повелителя.
Текст* 217: Такій ницій людині, як я, Він дарував можливість побачити Господа Ґовінду. Словами цього не передати, і розголошувати це не пристало.
Текст* 218-219: На вівтарі з коштовних каменів у головному храмі Вріндавани, у лісі побажай-дерев, Господь Ґовінда, син царя Враджі, сидить на троні з самоцвітів у всій Своїй славі, Своєю чарівністю заворожуючи весь світ.
Текст* 220: Зліва од Нього — Шріматі Радгарані та Її подружки. Господь Ґовінда насолоджується з ними раса-лілою та багатьма іншими розвагами.
Текст 221: На Нього завжди медитує Господь Брахма, сидячи на лотосі в своїй обителі і поклоняючись Йому мантрою з вісімнадцяти складів.
Текст* 222: Усі в чотирнадцятьох світах медитують на Нього, і всі жителі Вайкунтги оспівують Його якості та розваги.
Текст 223: Його чарівність приваблює богиню щастя, що Шріла Рупа Ґосвамі описав так:
Текст 224: «Люба подружко, якщо ти справді прив'язана до своїх земних друзів, не дивись на усміхнене обличчя Господа Ґовінди, що стоїть на березі Ямуни біля Кешіґгати. Скоса позираючи, Він притискає флейту до Своїх вуст, схожих на пелюстки щойно розпущеної квітки, а Його трансцендентне тіло, вигнуте в трьох місцях, залите яскравим місячним сяйвом».
Текст* 225: Поза сумнівом, Він — Сам син царя Враджі. Тільки дурень вважає Його за статую.
Текст 226: Через цю образу він не зможе звільнитись. Через це він впаде в жахливі пекельні умови. Що ще мені тут казати?
Текст* 227: Тож чи хто-небудь здатний описати милість лотосових стіп Його [Господа Ніт'янанди], з чиєї ласки я здобув захист цього Господа Ґовінди?
Текст* 228: Вайшнави всіх громад, що живуть у Вріндавані, занурені в повторення всеблагого імені Крішни.
Текст* 229: Господь Чайтан'я та Господь Ніт'янанда дорожчі за життя вайшнавам, для яких не існує нічого, крім відданого служіння Шрі Шрі Радга-Крішні.
Текст* 230: Пил і тінь лотосових стіп цих вайшнавів даровано цій пропащій душі з ласки Господа Ніт'янанди.
Текст* 231: Господь Ніт'янанда сказав: «У Вріндавані збудеться все». Я докладно пояснив тут це Його коротке речення.
Текст 232: Я здобув це все, прийшовши до Вріндавани, а сталося це з милості Господа Ніт'янанди.
Текст* 233: Я розповів свою історію, не криючи нічого. Писати про це все примушують мене якості Господа Ніт'янанди, чисто зводячи мене з розуму.
Текст* 234: Велич трансцендентних якостей Господа Ніт'янанди незглибима. Межі їм не може знайти навіть Господь Шеша, розповідаючи про них тисячами вуст.
Текст* 235: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.