ПОЯСНЕННЯ: Веди пояснюють, що космічний прояв, який розгортається перед очима зумовлених душ, спричинив Бог- Особа, Абсолютна Iстина, задіявши Свої відповідні енерґії, хоча атеїсти приходять до висновку, що космічне творіння проявляє матеріальна природа. Енерґія Абсолютної Iстини має три прояви: духовний, матеріальний та межовий. Абсолютна Iстина тотожна Своїй духовній енерґії. Тільки під впливом духовної енерґії матеріальна енерґія може діяти і тимчасові матеріальні прояви можуть набувати діяльного вигляду. У зумовленому стані живі істоти, що належать до межової енерґії, являють собою суміш духовної та матеріальної енерґій. Первісно межова енерґія підпорядкована духовній, але, підпорядкувавшись матеріальній енерґії і все забувши, живі істоти з непам'ятних часів блукають у матеріальному світі.

Зумовлений стан — це наслідок неправильного використання особистої незалежності живої істоти на духовному рівні, що розлучило живу істоту з духовною енерґією. Але коли Верховний Господь чи Його чистий відданий милостиво просвітлюють живу істоту і вона бажає відродити свій предвічний стан любовного служіння, тоді вона стає на благословенний рівень вічного блаженства та знання. Межова енерґія, — джіва, жива істота, — зловживає своєю незалежністю і цурається свого стану вічного слуги тоді, коли починає на свій розсуд вважати себе не енерґією, а володарем енерґії. Це хибне уявлення про свою сутність розвиває в ній бажання орудувати матеріальною природою.

Матеріальна природа являє собою протилежність духовної енерґії. Насправді матеріальна енерґія може діяти тільки разом із духовною. Первинна енерґія Крішни духовна, але діє вона по-різному. Отак електрична енерґія, по-різному проявляючись, може створювати як холод, так і тепло. Матеріальна енерґія — це духовна енерґія, покрита хмарою ілюзії, майі. Через це матеріальна енерґія сама по собі не самодостатня. Крішна наснажує матеріальну енерґію Своєю духовною енерґією, і тоді вона здатна до дії, як-от розпечене у вогні залізо здатне діяти, як вогонь. Матеріальна енерґія здатна до дії тільки тоді, коли Крішна наснажить її духовною енерґією.

Коли живу істоту, що теж належить до духовної енерґії Верховного Бога-Особи, покриває хмара матеріальної енерґії, вона забуває про діяльність духовної енерґії і вважає всю діяльність матеріального прояву за чудо. Але той, хто у повній свідомості Крішни виконує віддане служіння і таким чином вже помістив себе у духовну енерґію, може зрозуміти, що матеріальна енерґія не може незалежно виявляти свою могутність: все, що відбувається, відбувається завдяки впливу духовної енерґії. Матеріальна енерґія являє собою спотворену видозміну духовної енерґії, і через те вона представляє все в спотвореній формі, породжуючи хибні уявлення і двоїстість. Матеріалістичні вчені та філософи, заворожені чарами матеріальної енерґії, гадають, що вона діє сама по собі, і тому зазнають у своїх починаннях поразки, як людина, яка в омані намагається доїти сосковидні шкіряні вирости на козячій шиї. Як не видоїти молока з цих шкіряних виростів, так і не пізнати відначальної причини творіння, висуваючи теорії, породжені з матеріальної енерґії. Такі спроби — прояв невігластва.

Матеріальну енерґію Верховного Бога-Особи називають майа, тобто ілюзія, тому що у своїх двох аспектах (один з яких постачає матеріальні елементи, а другий спричинює матеріальний прояв) вона не дає зумовленій душі змоги пізнати істину щодо творіння. Однак, коли жива істота звільняється від життя, зумовленого матерією, вона може збагнути обидва впливи матеріальної природи: і той, що покриває, і той, що спантеличує.

Джерело творіння — це Верховний Бог-Особа. Як підтверджує «Бгаґавад-ґіта»(9.10), космічний прояв діє під керівництвом Верховного Господа, що наділяє матеріальну енерґію трьома матеріальними якостями. Приведені в рух цими якостями, елементи, які постачає матеріальна енерґія, утворюють найрізноманітніші речі, так само як художник утворює найрізноманітніші картини, змішуючи три кольори: червоний, жовтий та синій. Жовтий колір уособлює якість добра, червоний — страсть, а синій — невігластво. Барвисте матеріальне творіння — це просто поєднання і взаємодія цих трьох якостей, що, змішуючись, утворюють 81 поєднання (3х3 дорівнює 9, 9х9 дорівнює 81). Під впливом ілюзорної матеріальної енерґії зумовлені душі, зачаровані цим вісімдесят одним різновидом виявів суміші матеріальних якостей, прагнуть орудувати матеріальною енерґією, так само як метелик прагне насолоджуватись полум'ям. Ця ілюзія — прямий результат того, що зумовлена душа забула свої вічні стосунки з Верховним Богом-Особою. Коли душу зумовлює матеріальна енерґія, вона шукає чуттєвої насолоди, а коли її осяває духовна енерґія, вона береться служити Верховному Господу в тих стосунках, які її вічно пов'язують з Ним.

Крішна — це первинна причина духовного світу, а також прихована причина матеріального прояву. Крім того, Він первинна причина межової енерґії, живих істот. Він і провадить, і підтримує живі істоти, які називають межовою енерґією з огляду на те, що вони можуть діяти або під опікою духовної енерґії, або під покровом матеріальної. За допомогою духовної енерґії ми можемо зрозуміти, що незалежність відзначає тільки Крішну, що силою Своєї незбагненної енерґії здатний діяти, як тільки забажає.

Верховний Бог-Особа — це Абсолютне Ціле, а живі істоти — це частки Абсолютного Цілого. Цей зв'язок між Верховним Богом-Особою та живими істотами вічний. Аж ніяк не слід погоджуватись із помилковою думкою, ніби незначна матеріальна енерґія може розбити духовне ціле на крихітні частки. Ця теорія майаваді не знаходить опертя в «Бгаґавад- ґіті». Навпаки, «Бгаґавад-ґіта» виразно вказує, що живі істоти вічно були і є крихітні частки верховного духовного цілого. Як частка ніколи не зрівняється з цілим, так і жива істота, крихітна часточка духовного цілого, ніколи не зрівняється з Верховним Цілим, Абсолютним Богом-Особою. Хоча кількісно Верховний Господь і живі істоти пов'язані як ціле й частки, за своїми якостями частки і ціле єдині. Отож живі істоти завжди якісно єдині з Верховним Господом, але перебувають в залежності від Нього. Верховний Бог-Особа орудує всім, а живі істоти завжди перебувають під орудою або духовної, або матеріальної енерґії. З цього видно, що живій істоті ніколи не стати повелителем матеріальної чи духовної енерґій. Природне становище живої істоти — завжди підпорядковуватись Верховному Богові-Особі. Коли вона погоджується діяти відповідно до цього становища, вона осягає досконалість життя, але якщо вона повстає проти цього закону, вона потрапляє в зумовлений стан.