дйо 'ватра пуруша парасйа

кла свабгва сад-асан-мана ча

дравйа вікро ґуа індрійі

вір свар стгсну чарішу бгӯмна

дйа аватра — відначальне втілення; пуруша — Маха-Вішну; парасйа — Верховного Господа; кла — час; свабгва — природа; сат-асат — причина і наслідок; мана ча — також розум; дравйам — п'ять елементів; вікра — перетворення, або оманне его; ґуа — ґуни природи; індрійі — чуття; вір — всесвітня форма; свар — повна незалежність; стгсну — нерухомих; чарішу — рухомих; бгӯмна — Верховний Бог-Особа.


Текст

«Цей пуруша [Маха-Вішну] — це перше втілення Верховного Бога-Особи. Час, природа, пракріті (як причина та наслідок), розум, матеріальні елементи, оманне его, ґуни природи, чуття, всесвітня форма, цілковита незалежність і рухомі та нерухомі істоти з'являються одне по одному як прояви Його щедрот».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Описуючи втілення та їхні ознаки, «Лаґгу- бгаґаватамріта» зазначає, що, коли Господь Крішна сходить опікуватись творенням матеріального прояву, Він діє як аватара, тобто втілення. Є дві категорії аватар: уповноважені віддані і тад-екатма-рупа (Сам Господь). За приклад тад- екатма-рупи може служити Шеша, а приклад втілення-відданого — це Васудева, батько Господа Крішни. Шріла Баладева Від'ябгушана щодо цього зауважує, що матеріальний космічний прояв — це ізольоване царство Бога, куди Богові іноді потрібно прийти і виконати якесь завдання. Довершена частка Господа, через яку Господь Крішна виконує такі завдання, — це Маха-Вішну, первоначало всіх утілень. Поверхові дослідники роблять незрілий висновок, що і причина, і джерело елементів космічного прояву — це матеріальна енерґія і що живі істоти покликані насолоджуватись матеріальною природою. Але віддані школи бгаґавати, філософської традиції, в якій вичерпно й докладно систематизовані всі такі речі, розуміють, що сама по собі матеріальна природа не може ні постачати матеріальні елементи, ні спричинювати матеріальний прояв. Силу постачати матеріальні елементи матеріальна природа дістає від погляду верховного пуруші, Маха-Вішну, і причиною матеріального прояву її можна назвати тільки після того, як Він її наснажить відповідною силою. Обидва прояви матеріальної природи — як причини матеріального творіння і як джерела його елементів — залежать від погляду Верховного Бога-Особи. Різні поширення Верховного Господа, які наснажують матеріальну енерґію, називаються довершеними поширеннями або втіленнями. Як пояснює аналогія багатьох світильників, запалених від одного, жодне з цих довершених поширень та втілень не поступаються Самому Вішну; однак з огляду на те, що їхня діяльність полягає в керуванні майею, їх іноді називають майіка, тобто «пов'язані з майею». Даний вірш походить із «Шрімад- Бгаґаватам»(2.6.42).