се саба піну мі вндване йа

сеі саба лабгйа еі прабгура кпйа

се саба — це все; піну — дістав; мі — я; вндване — до Вріндавани; йа — прийшовши; сеі саба — це все; лабгйа — що можна досягти; еі — це; прабгура кпйа — милістю Господа Ніт'янанди.


Текст

Я здобув це все, прийшовши до Вріндавани, а сталося це з милості Господа Ніт'янанди.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Всі жителі Вріндавани — вайшнави. Всі вони обдаровують усіма благословеннями, тому що так чи інакше вони завше повторюють святе ім'я Крішни. Навіть якщо дехто з них не дотримується неухильно приписів відданого служіння, загалом вони віддані Крішни і прямо чи непрямо повторюють Його ім'я. Умисне чи невмисне, навіть ідучи вулицею, вони мають щастя з усіма вітатись іменами Радги чи Крішни. Тому прямо чи посередньо їм дуже щастить.

Сучасне місто Вріндавану заснували Ґаудія-вайшнави: на це місце прийшли шість Ґосвамі і подбали про спорудження тут різних храмів. З усіх храмів у Вріндавані дев'яносто відсотків належать громаді Ґаудія-вайшнавів, послідовників вчення Господа Чайтан'ї Махапрабгу та Ніт'янанди. Найбільшу славу мають сім храмів. Жителі Вріндавани не знають нічого іншого, крім поклоніння Радзі та Крішні. Нещодавно деякі безсовісні «священики», відомі як кастові ґосвамі, запровадили окреме поклоніння півбогам, але в цьому не бере участі жодний істинний і твердий вайшнава. У такому поклонінні півбогам не бере участі ніхто з тих, хто серйозно ставиться до вайшнавського методу відданого служіння.

Ґаудія-вайшнави ніколи не проводять різниці між Радга- Крішною і Господом Чайтан'єю. Вони вказують, що Господь Чайтан'я — це поєднана форма Радга-Крішни, і тому Він невідмінний від Радги та Крішни. Але деякі заблукалі люди кажуть, що їм до вподоби замість імен Радги та Крішни повторювати святе ім'я Господа Ґаури. Цим вони намагаються довести, що піднялись на дуже високий рівень духовного життя. Отож вони обдумано розмежовують Господа Чайтан'ю і Радга-Крішну. Вони вважають, що поклонятись треба за методом надія-наґарі, нещодавно народженим у їхніх плодовитих мізках. На їхню думку, треба поклонятись Ґаурі, Господу Чайтан'ї, але їм не подобається поклонятись Радзі та Крішні. Свою позицію вони арґументують тим, що Господь Чайтан'я Сам поєднує в Собі Радгу та Крішну і тому Радзі та Крішні поклонятись немає потреби. Таке розмежування між Радга- Крішною і Ґауранґою, яке проводять так звані віддані Господа Чайтан'ї Махапрабгу, чисті віддані вважають руйнівним на шляху відданого служіння. Кожного, хто розрізняє між Радга- Крішною і Ґауранґою, слід вважати за іграшку в руках майі.

Є й такі, що відкидають поклоніння Чайтан'ї Махапрабгу, маючи Його за матеріальну істоту. Але будь-яка школа, що розмежовує Господа Чайтан'ю Махапрабгу і Радга-Крішну — чи то поклоняючись Радга-Крішні як відмінним від Господа Чайтан'ї, чи то поклоняючись Господу Чайтан'ї, але не Радга- Крішні, — належить до пракріта-сахаджій.

Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», у віршах 225 і 226 провіщає, що всі, хто в майбутньому вигадуватимуть недостовірні методи поклоніння, поступово облишать поклонятись Радга-Крішні, а тоді, дарма що називатимуть себе відданими Господа Чайтан'ї, облишать поклонятись і Чайтан'ї Махапрабгу, скотившись на рівень матеріальної діяльності. Для істинних шанувальників Господа Чайтан'ї найвищу мету життя становить поклоніння Радзі та Крішні.