утсава-анте — після свята; ґел — пішов; тіхо — він; карій прасда — проливши милість; мора — мене; бгрт-сане — з братом; тра — його; кічгу — певна; хаіла — була; вда — суперечка.

Під кінець свята Мінакетана Рамадаса пішов собі, всім дарувавши свої благословення. В цей час між ним і моїм братом виникла певна незгода.