ПОЯСНЕННЯ: Ніщо не може існувати чи відбуватись без впливу енерґії бажання Господа. З цього випливає, що все проявлене творіння спочиває на енерґії Господа, але це не дає права висувати невиправданого припущення, що матеріальний прояв і Верховний Бог-Особа тотожні. Хмара може спочивати в небі, але це не означає, що небо і хмара — це одне й те саме. Аналогічно, складена з ґун матеріальна природа і її утвори аж ніяк не тотожні з Верховним Господом. Схильність орудувати матеріальною природою, майею, цілковито чужа єству Верховного Бога-Особи. Коли Він сходить до матеріального світу, Він зберігає Свою трансцендентну природу, непідвладний матеріальним якостям. I в духовному, і в матеріальному світах Він завжди повелитель усіх енерґій. Він завжди лишається вмістищем неоскверненої духовної природи. У матеріальному світі Господь задля Своїх розваг з'являється в різних втіленнях і зникає, але при тому Він — джерело всіх космічних проявів.

Матеріальний прояв не може існувати окремо від Верховного Господа, але Господь Вішну, Верховний Бог-Особа, попри Свій зв'язок з матеріальною природою, в жодному разі не влягає її впливові. Його предвічне тіло вічного блаженства і знання ніколи не підпорядковується трьом якостям матеріальної природи. Це особлива сила незбагненних енерґій Верховного Господа.