йасйа — чийого; ека — одного; нівасіта — віддиху; клам — час; атга — так; аваламбйа — приймаючи притулок; джīванті — живе; лома-віла-дж — що виросли з волосяних пор; джаґат-аа-нтг — повелителі всесвітів (Брахми); вішу махн — Верховний Господь, Маха-Вішну; са — це; іха — тут; йасйа — чиє; кал-віеша — певна довершена частка чи поширення; ґовіндам — Господу Ґовінді; ді-пурушам — відначальній особі; там — Йому; ахам — я; бгаджмі — поклоняюся.

«Брахми та інші повелителі матеріальних світів з'являються з пор Маха-Вішну і живуть стільки, скільки триває один Його видих. Я поклоняюсь предвічному Господеві, Ґовінді, часткою чиєї довершеної частки є Маха-Вішну».