ґарбгода-кшīрода-йī дохе 'пуруша' нма

сеі дуі, йра аа, — вішу, віва-дгма

ґарбга-уда — в океані Ґарбгодака всередині всесвіту; кшīра-уда-йī — той, хто лежить в океані молока; дохе — Вони обоє; пуруша нма — відомий як пуруша, Господь Вішну; сеі — ці; дуі — двоє; йра аа — чиї довершені частки; вішу віва-дгма — Господь Вішну, притулок усієї сукупності всесвітів.


Текст

I Ґарбгодашаї, і Кшіродашаї відомі як пуруші. Вони довершені частки Каранодашаї Вішну, першого пуруші, обителі всіх усесвітів.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Ознаки пуруші описано в «Лаґгу-бгаґаватамріті». Описуючи втілення Верховного Бога-Особи, автор наводить цитату з «Вішну Пурани» (6.8.59), де сказано: «Я складаю шанобливі поклони Пурушоттамі, Господу Крішні, що завжди вільний від скверни шести проявів матеріальної двоїстості; чиє довершене поширення, Маха-Вішну, скинувши оком на матерію, створює проявлений космос; що Він поширюється у всілякі трансцендентні форми, єдині й невідмінні між Собою; що Він — повелитель всіх живих істот; що Він завжди вільний від забруднення матеріальної енерґії; що Він, з'являючись у матеріальному світі, здається одним із нас, хоча має вічне, духовне, блаженне, трансцендентне тіло». Підсумовуючи цього вірша, Рупа Ґосвамі визначає, що пурушею називають довершене поширення Верховного Бога- Особи, діяльність якого пов'язана з матеріальною енерґією.