рма-лакшмаа — кша-рмера аа-віеша

аватра-кле дохе дохте правеа

рма-лакшмаа — Рамачандра і Лакшмана; кша-рмера аа-віеша — окремі поширення Господа Крішни і Господа Баларами; аватра-кле — під час втілення; дохе — Вони обоє (Рама і Лакшмана); дохте правеа — увійшли в Них обох (Крішну та Балараму).


Текст

Шрі Рама і Шрі Лакшмана, довершені частки, відповідно, Господа Крішни та Господа Баларами, увійшли в Них, коли Вони втілювались.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Посилаючись на «Вішну-дгармоттару», «Лаґгу-бгаґаватамріта» пояснює, що Рама — це втілення Всудеви, Лакшмана — Санкаршани, Бгарата — Прад'юмни, а Шатруґгна — Аніруддги. «Падма Пурана» пояснює, що Рамачандра — це Нараяна, а Лакшмана, Бгарата й Шатруґгна — це, відповідно, Шеша, Чакра і Шанкга (мушля в руці Нараяни). У «Рама-ґіті» «Сканда Пурани» Лакшмана, Бгарата та Шатруґгна названі трійкою супутників Господа Рами.