 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Знову й знову я шанобливо вклоняюсь відданим-бджолам, що постійно насолоджуються медом зі стіп-лотосів Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Навіть схожий на собаку невідданий, прийнявши притулок у таких відданих, насолоджується пахощами цих лотосів.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Чайтан'ї Махапрабгу та Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Прабгу та всім відданим Господа Чайтан'ї на чолі зі Шрівасою!
Текст* 3: Дерево Господа Чайтан'ї і діяльність Самого Господа як садівника незбагненне. Тепер послухайте уважно про гілки цього дерева.
Текст* 4: Супутників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу багато, але серед них нікого не можна вважати за вищого або нижчого. Це визначити неможливо.
Текст* 5: Цих відданих перераховували усі великі особистості в учнівській послідовності від Господа Чайтан'ї, але ніхто не міг розділити їх на вищих і нижчих.
Текст* 6: На знак шани я складаю поклони їм. Я прохаю їх не зважати на мої образи.
Текст 7: Я складаю свої поклони всім дорогим відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вічного дерева любові до Верховного Бога. Я складаю свої поклони всім гілкам цього дерева — Господнім відданим, що роздають ці плоди любові до Крішни.
Текст 8: Двоє братів: Шріваса Пандіта і Шрі Рама Пандіта — дали початок двом добре відомим у світі гілкам.
Текст* 9: Двох їхніх братів звали Шріпаті та Шрінідгі. Чотирьох цих братів з їхніми слугами та служницями вважають за одну велику гілку.
Текст* 10: Усіх галузок на цих двох гілках не порахувати. У домі Шріваси Пандіти Шрі Чайтан'я Махапрабгу щодня проводив спільне оспівування святих імен.
Текст 11: Ці чотири брати зі своїми родичами цілковито занурені в служіння Господу Чайтан'ї. Iншого бога чи богиню вони не знають.
Текст* 12: Ще одна велика гілка — це Ачар'яратна, а його супутники — це її відгалуження.
Текст 13: Ачар'яратну називали також Шрі Чандрашекгара Ачар'я. Коли в нього вдома робили виставу, Господь Чайтан'я грав там роль богині процвітання.
Текст 14: Пундаріка Від'янідгі, третя велика гілка, був так любий Господу Чайтан'ї Махапрабгу, що без нього Сам Господь Чайтан'я іноді плакав.
Текст 15: Щодо третьої гілки, Ґададгари Пандіти, сказано, що він втілення енерґії насолоди Шрі Крішни. Тому з ним не зрівняється ніхто.
Текст* 16: Його учні та учні його учнів — це його відгалуження. Описати їх усіх було б дуже важко.
Текст 17: Вакрешвара Пандіта, п'ята гілка на цьому дереві, був дуже любий слуга Господа Чайтан'ї. Він міг танцювати, не виходячи з екстазу, впродовж сімдесяти двох годин.
Текст* 18: Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам співав, а Вакрешвара Пандіта танцював. Вакрешвара Пандіта кинувся до лотосових стіп Господа і промовив:
Текст 19: «О Чандрамукго! Дай мені, будь ласка, 10000 ґандгарвів. Нехай вони співають, а я танцюватиму, — отоді я буду щасливий».
Текст* 20: Господь Чайтан'я відповів: «Я маю тільки одне таке крило, як ти, але якби Я мав друге, то злетів би в небо!»
Текст 21: Пандіта Джаґадананда, шоста гілка дерева Чайтан'ї, був відомий як саме серце Господа. Як відомо, він був втілення Сат'ябгами [одної з головних цариць Господа Крішни].
Текст* 22: Джаґадананда Пандіта [як втілення Сат'ябгами] завжди піклувався про добро Господа Чайтан'ї, але з огляду на Свій сан санн'ясі Господь не приймав тих предметів розкоші, які Йому підносив Джаґадананда Пандіта.
Текст* 23: Iноді здавалось, що вони сваряться через якісь дрібниці, але ці суперечки виникали через любов, про яку я розповім далі.
Текст 24: Раґгаву Пандіту, одного з перших послідовників Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вважають за сьому гілку. Від нього відходить інша гілочка, яку очолює Макарадгваджа Кара.
Текст 25: Дамаянті, сестра Раґгави Пандіти, була служанкою Господа і дуже дорогою Його серцю. Вона постійно добирала всілякі продукти, щоб наготувати з них різних страв для Господа Чайтан'ї.
Текст* 26: Коли Господь Чайтан'я оселився в Пурі, Дамаянті готувала для Нього всілякі страви і потай від усіх у торбах посилала зі своїм братом Раґгавою.
Текст* 27: Господь їв ті страви впродовж цілого року. Ті торби донині славляться як «раґгавера джгалі» [«торби Раґгави Пандіти»].
Текст 28: Вміст цих торб Раґгави Пандіти я опишу в цій книзі пізніше. Слухаючи цей опис, віддані зазвичай плачуть, і по їхніх щоках течуть сльози.
Текст* 29: Восьмою гілкою дерева Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, дуже Йому дорогою, був Пандіта Ґанґадаса. Той, хто пам'ятає його дії, звільняється від усякого рабства.
Текст 30: Шрі Ачар'я Пурандара, дев'ята гілка, був постійний супутник Господа Чайтан'ї. Господь ставився до Нього як до Свого батька.
Текст* 31: Дамодара Пандіта, десята гілка дерева Чайтан'ї, був на такому високому рівні любові до Господа Чайтан'ї, що якось, не вагаючись, насварив Господа.
Текст 32: Пізніше в «Чайтан'я-чарітамріті» я докладно розповім про цей випадок, коли він сварив Господа. Господь, дуже задоволений цією наганою, відіслав Дамодару Пандіту в Навадвіпу.
Текст* 33: Одинадцята гілка, молодший брат Дамодари Пандіти, був відомий як Шанкара Пандіта. Його називали капцями Господа.
Текст 34: Садашіва Пандіта, дванадцята гілка, завжди прагнув служити лотосовим стопам Господа. На його щастя, Господь Ніт'янанда, прийшовши до Навадвіпи, жив у нього вдома.
Текст 35: Тринадцятою гілкою був Прад'юмна Брахмачарі. Він поклонявся Господу Нрісімхадеві, і тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу перейменував його на Нрісімхананду Брахмачарі.
Текст 36: Нараяна Пандіта, чотирнадцята гілка, визначний і дуже великодушний відданий, не знав іншого притулку, окрім лотосових стіп Господа Чайтан'ї.
Текст 37: П'ятнадцятою гілкою був Шріман Пандіта, що незмінно служив Господу Чайтан'ї Махапрабгу. Він завжди носив смолоскип, коли Господь танцював.
Текст 38: Шукламбарі Брахмачарі, що був шістнадцятою гілкою, надзвичайно щастило, тому що Господь Чайтан'я Махапрабгу жартома чи навсправжки просив у нього поїсти, а іноді силою вихоплював у нього їжу і з'їдав.
Текст 39: Нандана Ачар'я, сімнадцята гілка дерева Господа Чайтан'ї, знаменитий тим, що в його домі іноді ховалися двоє Прабгу [Господь Чайтан'я і Господь Ніт'янанда].
Текст 40: Мукунда Датта, однокласник Господа Чайтан'ї, був ще одною гілкою на дереві Чайтан'ї. Господь Чайтан'я танцював під його спів.
Текст 41: Васудева Датта, дев'ятнадцята гілка дерева Шрі Чайтан'ї, — це велика особистість і дуже близький відданий Господа. Його якості не вдалося б описати навіть тисячами вуст.
Текст* 42: Шріла Васудева Датта Тгакура хотів відстраждати за гріхи всіх людей світу, щоб Чайтан'я Махапрабгу їх звільнив.
Текст 43: Двадцята гілка дерева Чайтан'ї — це Харідаса Тгакура. Його вдача дивовижна. Щодня він несхибно повторював святе ім'я Крішни 300000 разів.
Текст* 44: Трансцендентним якостям Харідаси Тгакури немає кінця. Тут я згадую тільки крихітну частку його якостей. Він був така піднесена особистість, що Адвайта Ґосвамі, виконуючи церемонію шраддга для Свого батька, почастував його першим.
Текст* 45: Хвилі його добрих якостей подібні до якостей Прахлади Махараджі. Коли його мучив мусульманський правитель, він навіть не насупив брови.
Текст* 46: Коли Харідаса Тгакура покинув тіло, Господь Сам взяв його тіло на руки і танцював з ним у великім екстазі.
Текст* 47: Шріла Вріндавана даса Тгакура яскраво описав розваги Харідаси Тгакури в «Чайтан'я-бгаґаваті». Про все, чого він не описав, я спробую розповісти далі в цій книзі.
Текст 48: Одне відгалуження Харідаси Тгакури складали жителі Куліна-ґрами. Найважливіший з них — Сат'яраджа Кган, чи Сат'яраджа Васу, на якого пролилась уся милість Харідаси Тгакури.
Текст 49: Мурарі Ґупта, двадцять перша гілка дерева Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, був скарбницею любові до Верховного Бога. Від його великого смирення та покори в Господа Чайтан'ї тануло серце.
Текст 50: Шріла Мурарі Ґупта ніколи не приймав пожертв од друзів і в дар ні в кого не брав грошей. Він лікарював і утримував сім'ю на те, що заробляв.
Текст 51: Коли Мурарі Ґупта лікував, з його милості пацієнти видужували і від тілесної, і від духовної хвороби.
Текст 52: Шріман Сена, двадцять друга гілка дерева Чайтан'ї, — дуже вірний слуга Господа Чайтан'ї. Він не знав нічого, крім лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 53: Шрі Ґададгара даса, двадцять третя гілка, відомий як найвищий відданий, тому що він усіх мусульманських казі спонукав повторювати святе ім'я Господа Харі.
Текст* 54: Шівананда Сена, двадцять четверта гілка дерева, був дуже довірений слуга Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Кожен, хто йшов до Джаґаннатга Пурі відвідати Господа Чайтан'ю, приймав притулок і провід Шрі Шівананди Сени.
Текст* 55: Щороку він вів гурт відданих з Бенґалії до Джаґаннатга Пурі побачитись із Господом Чайтан'єю. Під час подорожі він піклувався про всю цю громаду.
Текст 56: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарує Свою безпричинну ласку відданим у трьох формах: з'являючись Сам безпосередньо [сакшат], наділяючи когось Своєю могутністю [авеша] та проявляючись за певних обставин [авірбгава].
Текст* 57: Коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу присутній перед усіма відданими, це називають сакшат. Його прояв у Накулі Брахмачарі в формі особливої сили — це приклад авеші.
Текст* 58: Колишньому Прад'юмні Брахмачарі Господь Шрі Чайтан'я дав ім'я Нрісімхананда Брахмачарі.
Текст 59: В ньому проявились ознаки авірбгави. Такі з'явлення Господа надзвичайні, однак Господь Чайтан'я Махапрабгу під час Своїх розваг робив це багато разів, проявляючись у різних аспектах.
Текст 60: Шріла Шівананда Сена пізнав усі три прояви Господа: сакшат, авешу та авірбгаву. Пізніше я докладно розповім про цю сповнену трансцендентного блаженства тему.
Текст* 61: Сини, слуги та родичі Шівананди Сени — всі вони є відгалуження його гілки і всі щирі слуги Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 62: Троє синів Шівананди Сени, що їх звали Чайтан'я даса, Рамадаса та Карнапура, всі були видатні віддані Господа Чайтан'ї.
Текст 63: Шріваллабга Сена і Шріканта Сена також були відгалуження гілки Шівананди Сени, тому що вони були не тільки його племінники, а й безкорисливі віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 64: Ґовіндананда і Ґовінда Датта, двадцять п'ята і двадцять шоста гілки дерева, вели кіртани в товаристві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Ґовінда Датта був головний співак у гурті, до якого входив під час кіртану Господь Чайтан'я.
Текст 65: Шрі Віджая даса, двадцять сьома гілка, — це ще один з головних співаків Господа. Він дав Господеві багато книжок, переписаних від руки.
Текст 66: Шрі Чайтан'я Махапрабгу дав Віджаї дасі ім'я Ратнабаху [«Діамантові Руки»], тому що він переписав для Нього багато рукописів. Двадцять восьмою гілкою був Крішнадаса. Він був дуже любий Господеві і його знали як Акінчану Крішнадасу.
Текст 67: Двадцять дев'ята гілка — це Шрідгара, торговець корою з бананових дерев. Він був дуже дорогий слуга Господа. Господь дуже часто жартував над ним.
Текст* 68: Щодня Господь Чайтан'я Махапрабгу жартома крав у Шрідгари плоди, квіти та банановий м'якуш і пив воду з його побитого залізного дзбана.
Текст* 69: Тридцятою гілкою був Бгаґаван Пандіта. Він був надзвичайно дорогий слуга Господа, але ще до того він був великий відданий Господа Крішни, що завжди тримав Господа в серці.
Текст 70: Тридцять першою гілкою був Джаґадіша Пандіта, а тридцять другою — Хіран'я Махашая, що на нього Господь Чайтан'я в дитинстві пролив Свою безпричинну милість.
Текст 71: У цих двох відданих Господь Чайтан'я Махапрабгу попросив на екадаші поїсти і особисто з'їв страви, які вони зготували.
Текст 72: Тридцять третя й тридцять четверта гілки — це учні Чайтан'ї Махапрабгу на ім'я Пурушоттама і Санджая, що ревно вивчали граматику. Вони були дуже піднесені особистості.
Текст 73: Ванамалі Пандіта, тридцять п'ята гілка цього дерева, був широко відомий у світі. Якось він побачив у руках Господа золоту булаву та плуг.
Текст 74: Тридцять шоста гілка, Буддгіманта Кган, був дуже дорогий Господеві Чайтан'ї Махапрабгу. Він був завжди готовий виконувати накази Господа, і тому його вважали за головного слугу Господа.
Текст 75: Ґаруда Пандіта, тридцять сьома гілка цього дерева, постійно повторював благословенне ім'я Господа. Завдяки силі його оспівування, навіть отрута не діяла на нього.
Текст 76: Ґопінатга Сімха, тридцять восьма гілка дерева Чайтан'ї, був вірним слугою Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Господь жартома називав його Акрурою.
Текст 77: Девананда Пандіта був професійний читець «Шрімад-Бгаґаватам», однак з ласки Вакрешвари Пандіти й з милості Господа він зрозумів «Бгаґаватам» у світлі відданого служіння.
Текст 78-79: Шрі Кгандавасі Мукунда і його син Раґгунандана були тридцять дев'ятою гілкою дерева, Нарахарі був сороковою, Чіранджіва був сорок першою, а Сулочана сорок другою. Всі вони були великими гілками всемилостивого дерева Чайтан'ї Махапрабгу. Вони роздавали плоди й квіти любові до Верховного Бога скрізь і всюди.
Текст* 80: Сат'яраджа, Рамананда, Ядунатга, Пурушоттама, Шанкара та Від'янанда належали до двадцятої гілки. Всі вони жили у селищі Куліна-ґрама.
Текст* 81: Усі жителі селища Куліна-ґрама на чолі з Ванінатгою Васу були слугами Господа Чайтан'ї, і для них Він був єдиним скарбом та суттю життя.
Текст* 82: Господь сказав: «Що вже казати за інших, навіть пес із селища Куліна-ґрама — Мій любий друг.
Текст* 83: Нікому не передати, як пощастило Куліна-ґрамі. Її становище таке піднесене, що навіть підмітальники, які тримають свиней, також оспівують маха-мантру Харе Крішна».
Текст 84: На захід росли сорок третя, сорок четверта та сорок п'ята гілки — Шрі Санатана, Шрі Рупа та Анупама. Вони перевершували всіх.
Текст 85: Головні серед цих гілок — Рупа і Санатана. Анупама, Джіва Ґосвамі та інші на чолі з Раджендрою — це їхні відгалуження.
Текст* 86: З волі верховного садівника, гілки Шріли Рупи Ґосвамі й Санатани Ґосвамі сильно розрослися, поширившись по всіх західних країнах і усіх їх охопивши.
Текст* 87: Ці дві гілки охопили всю Iндію, від річки Сіндгу до схилів гімалайських гір, і покрили всі святі місця прощі, як оце Вріндавана, Матгура та Харідвара.
Текст* 88: Плоди любові до Верховного Бога, що виросли на цих двох гілках, роздавали дуже щедро. Усі, хто куштував їх, втрачали за ними розум.
Текст 89: Більшість людей на заході Iндії не могли похвалитись ані розумом, ані ґречністю. Однак під впливом Шріли Рупи Ґосвамі та Санатани Ґосвамі вони навчились відданого служіння і добрих манер.
Текст 90: У Вріндавані обидва Ґосвамі за описами явлених писань розкопали забуті святі місця і започаткували поклоніння Божествам.
Текст 91: Шріла Раґгунатга даса Ґосвамі, сорок шоста гілка цього дерева, був один з найдорожчих Господеві Чайтан'ї Махапрабгу слуг. Він покинув усі свої матеріальні статки, щоб поклонятись Господеві і жити біля Його лотосових стіп.
Текст 92: Коли Раґгунатга даса Ґосвамі прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу в Джаґаннатга Пурі, Господь віддав його під опіку Сварупи Дамодари, Свого секретаря. Обоє вони дуже близько служили Господеві.
Текст* 93: Шістнадцять років він близько служив Господеві в Джаґаннатга Пурі, а після відходу і Господа, і Сварупи Дамодари пішов з Джаґаннатга Пурі до Вріндавани.
Текст 94: Шріла Раґгунатга даса Ґосвамі йшов до Вріндавани з наміром побачити лотосові стопи Рупи і Санатани, а тоді заподіяти собі смерть, стрибнувши з пагорба Ґовардгана.
Текст* 95: З такими думками Шріла Раґгунатга даса Ґосвамі прийшов до Вріндавани і, знайшовши Шрілу Рупу Ґосвамі і Санатану Ґосвамі, склав їм поклони.
Текст* 96: Однак ці двоє братів не дозволили йому помирати. Вони прийняли його за свого третього брата і ніколи далеко не відпускали від себе.
Текст* 97: Як помічник Сварупи Дамодари, Раґгунатга даса Ґосвамі знав дуже багато про зовнішні та внутрішні аспекти розваг Господа Чайтан'ї, і тому брати Рупа й Санатана завжди слухали від нього про це.
Текст* 98: Раґгунатга даса Ґосвамі поступово геть перестав їсти й пив лише трохи маслянки.
Текст* 99: Як свій щоденний обов'язок він складав тисячу поклонів Господеві, повторював щонайменше сто тисяч святих імен і складав поклони двом тисячам вайшнавів.
Текст 100: День і ніч він служив у розумі Радга-Крішні і три години на день бесідував про якості Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 101: Шрі Раґгунатга даса Ґосвамі щодня тричі омивався в озері Радга-кунда. Коли він зустрічав вайшнаву, що жив у Вріндавані, він обіймав його і всіляко вшановував.
Текст* 102: Він присвячував відданому служінню більш як двадцять дві з половиною години на день і спав менш як дві години, хоча бували дні, коли він не спав і стільки.
Текст 103: Коли я слухаю про його віддане служіння, це мене приголомшує. Я приймаю Шрілу Рупу Ґосвамі і Раґгунатгу дасу Ґосвамі за своїх провідників.
Текст* 104: Пізніше я докладно розповім про те, як ці всі віддані зустріли Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
Текст 105: Шрі Ґопала Бгатта Ґосвамі, сорок сьома гілка, був одною з великих, дуже видатних гілок цього дерева. Він завжди брав участь у бесідах на теми любові до Верховного Бога в товаристві Рупи Ґосвамі й Санатани Ґосвамі.
Текст 106: Ачар'ю Шанкараран'ю вважають за сорок восьму гілку первісного дерева. Від Нього відгалужуються Мукунда, Кашінатга та Рудра.
Текст 107: Шрінатга Пандіта, сорок дев'ята гілка, був улюбленим об'єктом всієї милості Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Його поклоніння Господу Крішні вражало всіх у трьох світах.
Текст 108: Джаґаннатга Ачар'я, п'ятдесята гілка дерева Чайтан'ї, був дуже дорогий Господеві слуга. З наказу Господа він вирішив оселитися на березі Ґанґи.
Текст 109: П'ятдесят перша гілка дерева Чайтан'ї — це Крішнадаса Вайд'я, п'ятдесят друга — Пандіта Шекгара, п'ятдесят третя — Кавічандра, п'ятдесят четверта — Шаштгівара, славетний виконавець кіртанів.
Текст 110: П'ятдесят п'ята гілка — це Шрінатга Мішра, п'ятдесят шоста — Шубгананда, п'ятдесят сьома — Шрірама, п'ятдесят восьма — Iшана, п'ятдесят дев'ята — Шрінідгі, шістдесята — Шрі Ґопіканта, а шістдесят перша — Мішра Бгаґаван.
Текст 111: Шістдесят другою гілкою цього дерева був Субуддгі Мішра. Шістдесят третьою був Хрідаянанда, шістдесят четвертою Камаланаяна, шістдесят п'ятою Махеша Пандіта, шістдесят шостою Шрікара, а шістдесят сьомою Шрі Мадгусудана.
Текст 112: Шістдесят восьмою гілкою первинного дерева був Пурушоттама, шістдесят дев'ятою був Шрі Ґаліма, сімдесятою Джаґаннатга даса, сімдесят першою Шрі Чандрашекгара Вайд'я, а сімдесят другою Двіджа Харідаса.
Текст 113: Сімдесят третьою гілкою відначального дерева був Рамадаса, сімдесят четвертою Кавічандра, сімдесят п'ятою Шрі Ґопала даса, сімдесят шостою Бгаґавата Ачар'я, а сімдесят сьомою Тгакура Саранґа даса.
Текст 114: Сімдесят восьмою гілкою первісного дерева був Джаґаннатга Тіртга, сімдесят дев'ятою був брахмана Шрі Джанакінатга, вісімдесятою Ґопала Ачар'я, а сімдесят першою брахмана Ванінатга.
Текст 115: Троє братів Ґовінда, Мадгава та Васудева були вісімдесят другою, вісімдесят третьою та вісімдесят четвертою гілками дерева. Господь Чайтан'я і Ніт'янанда не раз танцювали в кіртанах, які співали ці брати.
Текст 116: Рамадаса Абгірама був повністю занурений у настрій дружби. Він зробив флейту з бамбукової палиці з шістнадцятьма колінами.
Текст* 117: З наказу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, коли Господь Ніт'янанда Прабгу повертався до Бенґалії проповідувати, з Ним пішло ще троє відданих.
Текст* 118: Ці троє були Рамадаса, Мадгава та Васудева Ґгоша. Ґовінда Ґгоша, проте, залишився з Господом Шрі Чайтан'єю Махапрабгу в Джаґаннатга Пурі і був від того дуже задоволений.
Текст 119: Бгаґавата Ачар'я, Чіранджіва, Шрі Раґгунандана, Мадгавачар'я, Камалаканта і Шрі Ядунандана належали до гілок дерева Чайтан'ї.
Текст 120: Джаґай та Мадгай, вісімдесят дев'ята й дев'яноста гілки цього дерева, були об'єктами найбільшої милості Господа Чайтан'ї. Ці двоє братів засвідчили, що Господу Чайтан'ї по праву належить ім'я Патіта-павана — «рятівник пропащих душ».
Текст* 121: Я коротко перерахував відданих Господа Чайтан'ї в Бенґалії. Насправді, Його відданих не злічити.
Текст 122: Я навів імена всіх цих відданих тому, що вони супроводжували Господа Чайтан'ю Махапрабгу і в Бенґалії, і в Оріссі, всіляко Йому слугуючи.
Текст* 123: Коротко я опишу деяких відданих Господа Чайтан'ї Махапрабгу в Джаґаннатга Пурі.
Текст 124-126: Двоє відданих із тих, хто складав оточення Господа в Джаґаннатга Пурі, а саме Парамананда Пурі і Сварупа Дамодара, були самим серцем Господа. Крім них, серед відданих там були Ґададгара, Джаґадананда, Шанкара, Вакрешвара, Дамодара Пандіта, Тгакура Харідаса, Раґгунатга Вайд'я і Раґгунатга даса.
Текст* 127: Усі ці віддані були супутники Господа від самого початку. Коли Господь оселився в Джаґаннатга Пурі, вони також оселились там, щоб вірно Йому служити.
Текст* 128: Усі віддані, які жили у Бенґалії, щороку ходили до Джаґаннатга Пурі побачитися з Господом.
Текст* 129: А зараз я назву відданих з Бенґалії, що прийшли в Джаґаннатга Пурі побачити Господа першого разу.
Текст 130: Там був Сарвабгаума Бгаттачар'я, одна з найбільших гілок дерева Господа, і чоловік його сестри, Шрі Ґопінатга Ачар'я.
Текст 131: В переліку відданих з Джаґаннатга Пурі [який починається з Парамананди Пурі, Сварупи Дамодари, Сарвабгауми Бгаттачар'ї та Ґопінатги Ачар'ї] Каші Мішра стояв п'ятим, Прад'юмна Мішра шостим, а Бгавананда Рая сьомим. Зустріч із ними давала Господеві Чайтан'ї велику втіху.
Текст* 132: Обійнявши Раю Бгавананду, Господь проголосив, звертаючись до нього: «Раніше ти приходив як Панду, а твої п'ятеро синів приходили як п'ятеро Пандавів».
Текст* 133: П'ятеро синів Бгавананди Раї — це Рамананда Рая, Паттанаяка Ґопінатга, Каланідгі, Судганідгі та Наяка Ванінатга.
Текст 134: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав Бгавананді Раї: «Твої п'ятеро синів — Мої дорогі віддані. Рамананда Рая і Я невідмінні, в нас різні тільки тіла».
Текст 135-136: Цар Орісси Пратапарудра, орісські віддані Крішнананда й Шівананда, а також Парамананда Махапатра, Бгаґаван Ачар'я, Брахмананда Бгараті, Шрі Шікгі Махіті і Мурарі Махіті завжди були поряд із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, коли Він жив у Джаґаннатга Пурі.
Текст 137: Мадгавідеві, сімнадцята з видатних відданих, була молодша сестра Шікгі Махіті. Вважають, що раніше вона була служниця Шріматі Радгарані.
Текст 138: Брахмачарі Кашішвара був учень Iшвари Пурі. Ще один його дорогий учень — це Шрі Ґовінда.
Текст* 139: У списку визначних відданих Нілачали [Джаґаннатга Пурі], Кашішвара вісімнадцятий, а Ґовінда дев'ятнадцятий. Вони обидва прийшли до Джаґаннатга Пурі пристати до Чайтан'ї Махапрабгу, тому що зробити це їм наказав, покидаючи тіло, Iшвара Пурі.
Текст* 140: I Кашішвара, і Ґовінда були духовні брати Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, тому, коли вони прийшли, Господь віддав їм належну шану. Однак з огляду на те, що Iшвара Пурі наказав їм особисто слугувати Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господь прийняв їхнє служіння.
Текст* 141: Ґовінда піклувався про тіло Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а Кашішвара йшов перед Господом, коли Він прямував до храму побачити Джаґаннатгу.
Текст* 142: Коли Чайтан'я Махапрабгу йшов до храму Джаґаннатги, Кашішвара, що був дуже сильний, руками розпихав натовп, щоб Чайтан'я Махапрабгу міг пройти, нікого не торкаючись.
Текст* 143: Рамай і Нандай, двадцятий і двадцять перший у списку визначних відданих у Джаґаннатга Пурі, цілодобово допомагали Ґовінді прислуговувати Господеві.
Текст 144: Рамай щодня наповнював водою двадцять два великих глеки, а Нандай особисто допомагав Ґовінді.
Текст 145: Двадцять другий відданий, Крішнадаса, народився в чистій шановній брахманській родині. Господь Чайтан'я брав Крішнадасу з Собою в подорож південною Iндією.
Текст 146: Iстинний відданий, Балабгадра Бгаттачар'я, двадцять третій з головних супутників, як брахмачарі служив Шрі Чайтан'ї Махапрабгу під час Його подорожі Матгурою.
Текст 147: Бада Харідаса і Чгота Харідаса, двадцять четвертий і двадцять п'ятий з відданих Нілачали, були добрі співаки і завжди супроводжували Господа Чайтан'ю.
Текст* 148: Серед відданих, які жили з Господом Чайтан'єю Махапрабгу в Джаґаннатга Пурі, Рамабгадра Ачар'я був двадцять шостий, Сімхешвара двадцять сьомий, Тапана Ачар'я двадцять восьмий, Раґгунатга двадцять дев'ятий і Ніламбара тридцятий.
Текст* 149: Сінґабгатта був тридцять перший, Камабгатта тридцять другий, Дантура Шівананда тридцять третій і Камалананда тридцять четвертий. Вони всі раніше служили Шрі Чайтан'ї Махапрабгу в Бенґалії, але згодом покинули Бенґалію, щоб служити Господу в Джаґаннатга Пурі.
Текст 150: Ач'ютананда, тридцять п'ятий відданий, був сином Адвайти Ачар'ї. Він також жив із Господом Чайтан'єю в Джаґаннатга Пурі, прийнявши притулок Його лотосових стіп.
Текст* 151: Нірлома Ґанґадаса і Вішнудаса були тридцять шостим і тридцять сьомим з відданих, які жили в Джаґаннатга Пурі як слуги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 152-154: Визначними відданими у Варанасі були лікар Чандрашекгара, Тапана Мішра і Раґгунатга Бгаттачар'я, син Тапани Мішри. Коли Господь Чайтан'я, побувавши у Вріндавані, прийшов у Варанасі, Він два місяці жив у Чандрашекгари Вайд'ї і приймав прасад в домі Тапани Мішри.
Текст* 155: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу гостював у Тапани Мішри, Раґгунатга Бгатта, що тоді був малим хлопцем, мив Його посуд і масажував Йому ноги.
Текст* 156: Коли Раґгунатга виріс, юнаком він прийшов до Господа Чайтан'ї Махапрабгу в Джаґаннатга Пурі і жив з Ним вісім місяців. Iноді він готував для Господа прасад.
Текст* 157: Пізніше, з наказу Господа Чайтан'ї, Раґгунатга пішов до Вріндавани і жив там під опікою Шріли Рупи Ґосвамі.
Текст 158: Коли він жив із Шрілою Рупою Ґосвамі, його завданням було читати вголос «Шрімад-Бгаґаватам» для Рупи Ґосвамі. Читаючи «Бгаґаватам», він розвинув довершену любов до Крішни, від якої постійно сходив з розуму.
Текст* 159: Отож я перелічив тільки декотрих із безлічі відданих Господа Чайтан'ї. Описати їх усіх неможливо.
Текст 160: З кожної гілки цього дерева виросли сотні й тисячі галузок — учнів та учнів цих учнів.
Текст* 161: Кожна гілка і галузка цього дерева всипана незліченними плодами й квітами. Вони затоплюють світ водами любові до Крішни.
Текст* 162: Кожнісінька гілка відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу має безмежну духовну силу і велич. Навіть якби хтось мав тисячі вуст, повністю описати їхню діяльність однак було б неможливо.
Текст* 163: Я коротко описав відданих Господа Чайтан'ї Махапрабгу з різних місць. Навіть Господь Шеша, що має тисячу вуст, не міг би перелічити їх усіх.
Текст 164: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.