ПОЯСНЕННЯ: У «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (73–74) сказано, що Накула Брахмачарі проявляв могутність (авеша), а Прад'юмна Брахмачарі проявляв присутність (авірбгава) Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Iснують сотні й тисячі відданих Господа Чайтан'ї, які не проявляли ніяких особливих ознак, але коли відданий Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу виявляє особливу силу, це ознака авеші. Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто поширював рух санкіртани і радив усім жителям Бгарата- варші пристати до Його руху і проповідувати це вчення всім світом. Ознаки, що їх видно в тілах відданих, які виконують цю настанову, називають авеша. Шріла Шівананда Сена бачив такі ознаки авеші в Накулі Брахмачарі, що діяв наче Шрі Чайтан'я Махапрабгу. «Чайтан'я-чарітамріта» каже, що за епохи Калі єдиний духовний метод — це поширювати святе ім'я Господа, однак робити це може тільки той, хто справді вповноважений від Господа Крішни. Коли відданий отримує такі повноваження, це явище називають авеша, або іноді шактй-авеша.

Прад'юмна Брахмачарі колись був жителем селища Піяріґанджа в Калні. Про нього розповідає «Чайтан'я-чарітамріта», Ант'я-ліла, друга глава, а також «Чайтан'я-бгаґавата», Ант'я-кганда, глави третя і дев'ята.