ПОЯСНЕННЯ: Шрі Мурарі Ґупта написав книгу «Шрі Чайтан'я-чаріта». Він походив із родини вайдій-лікарів у Шріхатті, рідного краю батька Господа Чайтан'ї, і пізніше оселився у Навадвіпі. Для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу він належав до покоління старших осіб. У домі Мурарі Ґупти Господь Чайтан'я проявив Свою форму Варахи, за що розказано в «Чайтан'я-бгаґаваті», Мадг'я-кганді, третій главі. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу показував Свою форму маха-пракаша, перед Мурарі Ґуптою Він з'явився як Господь Рамачандра. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу і Ніт'янанда Прабгу сиділи разом у домі Шріваси Тгакури, Мурарі Ґупта спочатку склав поклони Господеві Чайтан'ї, а тоді Шрі Ніт'янанді Прабгу. Однак Ніт'янанда Прабгу був старший від Чайтан'ї Махапрабгу, і тому Господь Чайтан'я зауважив, що Мурарі Ґупта порушив правила етикету: спершу він повинен був скласти поклони Шрі Ніт'янанді Прабгу, а вже тоді Йому, Чайтан'ї. Так з ласки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу Мурарі Ґупта дізнався про становище Шрі Ніт'янанди Прабгу, і наступного дня він спочатку поклонився Господеві Ніт'янанді, а тоді Господеві Чайтан'ї. Шрі Чайтан'я Махапрабгу давав Мурарі Ґупті пан, чи горіхи бетелю, який жував. Одного разу Шівананда Сена нагодував Господа Чайтан'ю стравами, в яких було забагато ґгі, пряженого масла, і наступного дня Господь, захворівши, пішов лікуватися до Мурарі Ґупти. Господь Чайтан'я напився з глека Мурарі Ґупти води і так вилікувався. Вода — природний засіб від нестравлення, і Мурарі Ґупта, як лікар, дав Господеві трохи води і вилікував Його.

Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явився у домі Шріваси Тгакури у Своєму Чатурбгуджа-мурті, Мурарі Ґупта став Його носієм у формі Ґаруди і в екстазі цих розваг Господь заліз йому на спину. Мурарі Ґупта прагнув покинути тіло до відходу Чайтан'ї Махапрабгу, але Господь заборонив йому. Це описано у «Чайтан'я-бгаґаваті», Мадг'я-кганді, главі двадцятій. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу якось увійшов в екстаз Вараха-мурті, Мурарі Ґупта підносив Йому молитви. Він був великий відданий Господа Рамачандри, і про його непохитну відданість розказано у «Чайтан'я-чарітамріті», Мадг'я-лілі, п'ятнадцятій главі, віршах від 137 по 157.